WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин - Реферат

Зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин - Реферат


Реферат на тему:
Зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин
Прагнення до реалізації головної мети соціально-економічного розвитку - зростання національного багатства та добробуту громадян - означає створення підвалин для реального й довгострокового економічного зростання. Саме тому важливо розглянути, яким чином подолання існуючих проблем у податковій сфері буде створювати позитивні екстерналії у соціально-економічній системі України. Наявність властивості податків виконувати егалітарну (вирівнюючу) роль, природно, викликає потребу реалізації такого їх потенціалу у вітчизняній практиці.
Сьогодні українська податкова система, як було доведено вище, не є такою, що стимулює зростання соціального добробуту. Податкова система, яка має виконувати егалітарну підфункцію, насправді тільки сприяє збільшенню рівня диференціації в рівнях доходів за різними соціальним групами Це пов'язано з тим, що в Україні мінімальний неоподатковуваний мінімум є надзвичайно низьким, а податковий тиск на громадян - великим. Так, в абсолютному вираженні7 неоподатковуваний мінімум в Україні - найменший серед усіх транзитивних економік, що представлені в таблиці 4.11.
Відношення величини мінімуму до ВВП на людину (ВВПЛ) також є одним із найменших - 0,1 (85/850). Майже така ж сама пропорція цього відношення у 1998 році була лише в Мексиці (395/3980), де в 4,7 раза більше показник ВВП на одну людину.
Таблиця 4.11
Порівняльний аналіз основних характеристик прибуткового податку з громадян у деяких перехідних економіках станом на 1998 рік*
* За даними Світового банку: www.worldbank.org/data/dataquery.html.
Податковий тиск на громадян підсилюється тим, що середня маржинальна (гранична) ставка прибуткового податку (6,0) теж є однією з найбільших величин серед країн, наведених в таблиці 4.11. Більші середні маржинальні ставки лише в Уганді, Замбії та Чилі.
Яскраво характеризує тенденцію падіння реальної вартості неоподатковуваного річного мінімуму доходів громадян таблиця 4.12, у якій цей показник розраховано у доларах США.
Цікавим, згідно з таблицею 4.11, також є той факт, що в деяких країнах (зокрема, Кенія, Танзанія, Уганда, Замбія, Аргентина, Бразилія, Коста-Ріка та Нікарагуа) мінімальний неоподатковуваний мінімум є більшим за показник ВВПЛ. В Україні ж, ще раз акцентуємо увагу на цьому, річний неоподатковуваний мінімум у 1998 році був удесятеро менше ВВПЛ. Станом на кінець 2000 року ця пропорція зросла до 13,358.
Таблиця 4.12
Динаміка зміни реальної вартості річного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян України за 1997-2000 роки
Крім цих характеристик податкової системи, в Україні спостерігається взаємозв'язок показників чистих прямих іноземних інвестицій (ЧПІІ) та ВВПЛ. Кореляційний аналіз, за даними таблиці 4.12, показує, що значення коефіцієнта кореляції між ЧПІІ та ВВПЛ становить 0,51. Це суттєвий кореляційний зв'язок, який можна пояснити такими чинниками.
ВВПЛ є інтегральним показником, що відбиває економічні, соціальні, політичні та гуманітарні аспекти розвитку країни. За спостереженнями В. Мау, ВВПЛ тісно корелює з "індексом соціального розвитку та індексом економічної свободи, розвитком процесів політичної демократії"9. Отже, іноземні інвестори вкладають свої кошти в ті економіки, де ці показники знаходяться на прийнятному для них рівні, а їх довіра до урядів, які пригнічують соціальний розвиток своєї країни, є дуже низькою. Наведені дані ставлять завдання та формують передумови для перерозподілу доходів населення. У практичному плані це означає необхідність перебудови механізмів, що застосовуються при оподаткуванні доходів громадян, і коригування їх функціональної визначеності.
Можливі два концептуальних підходи щодо методів розв'язання цієї проблеми. Перший - це встановлення єдиної ставки оподаткування доходів громадян без застосування мінімуму доходу фізичної особи, що звільняється від оподаткування. Користь такого підходу в оподаткуванні полягає у тому, що всі верстви населення сплачують рівну частку своїх доходів на утримання уряду, але втрачається принцип соціальної справедливості, оскільки більш заможні верстви населення отримують можливість споживати у більших обсягах. Саме таким чином здійснив податкову реформу російський уряд. Як відомо, у Росії зараз існує єдина ставка прибуткового податку з громадян у розмірі 13 %. Необхідно також відзначити, що за такої системи у Росії існує і мінімально неоподатковуваний мінімум, і інші суми коштів, які звільняються від оподаткування. У такий спосіб російський уряд намагається компенсувати фізичним особам соціальні, медичні та деякі інші витрати, що здійснюють резиденти.
Другий підхід - застосування прогресивної шкали податкових ставок дозволяє уникнути цієї проблеми, однак постає завдання встановлення справедливого (тобто адекватного інфляції, рівню доходів, соціальним гарантіям) неоподаткованого мінімуму, системи соціальних, медичних вирахувань тощо.
Залежно від обраної стратегії розвитку, а також соціально-економічної ситуації в країні, уряд має зробити вибір між цими альтернативами. Водночас, як ми бачили на прикладі Росії, може буде певне поєднання елементів тієї чи іншої системи оподаткування доходів громадян, хоча переважає саме перший підхід. Щодо ефективності прибуткового податку за єдиною ставкою, то саме російські науковці відзначають його негативні соціальні наслідки. "Єдина ставка прибуткового податку рівнозначна повній відмові від його розподільчої функції, що може підсилити і без того неприпустимо велику соціальну диференціацію населення"10.
Відштовхуючись від цих положень та враховуючи специфіку вітчизняних податкових відносин, в Україні необхідно реалізувати другий підхід до оподаткування доходів громадян. Про збереження прогресії ставок прибуткового податку з громадян та впровадження дієвої системи вирахувань мова йшла вище, а тут стоїть завдання оцінити можливі наслідки збільшення неоподатковуваного мінімуму. Воно поставлене таким чином.
1. Здійснити кількісну оцінку фінансового ресурсу, що звільняється від оподаткування, у випадку зменшення податкового тиску на доходи громадян для двох альтернативних систем. Це дасть можливість зробити порівняльну оцінку приросту сукупного попиту в економіці, а також приріст непрямих податків, що компенсують втрати доходів державного бюджету при однаковому зменшенні податкового тиску на доходи фізичних осіб.
2. При здійсненні розрахунків виходити з припущення, що зменшення податкового тиску на доходи громадян збільшує сукупний попит, а відтак зростатимуть доходи бюджету за рахунок непрямих податків (ПДВ, акциз, мито) і опосередковано - за рахунок прямих корпоративних податків (податок на прибуток підприємств). Це фіскальний аспект проблеми. Крім того, збільшення сукупного попиту в економіці є позитивним макроекономічним
Loading...

 
 

Цікаве