WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Концептуальні положення реформування податкової системи в україні - Реферат

Концептуальні положення реформування податкової системи в україні - Реферат

рахунок перерозподіляється майже 6 % ВВП1. Пропозиція скасувати ПДВ та застосувати інші податки, які за своєю суттю, як і ПДВ, є різновидами одного типу податку - податку на споживання, досить розповсюджена у податкових концепціях, які належать до категорії революційних. Зазначимо, що в практиці деяких країн споріднені податки - ПДВ, податок з обороту, податок з реалізації - певною мірою є синонімами. Головна різниця між ними - у площині їх обчислення. Це важливо чітко усвідомлювати, аби у подальшому уникнути плутанини, що може виникнути внаслідок спекуляції термінами.
Розглянемо детальніше зміни, які пропонуються у численних концепціях податкової реформи. Усі вони фактично стосуються трьох пунктів:
- назви податку;
- рівня ставки податку;
- бази оподаткування.
З першим пунктом ми визначилися. Що ж до інших, то запропоновані зміни також важко віднести до категорії кардинальних, оскільки вони стосуються більше форми, аніж змісту. Проте, щоб не бути безпідставними, повернемося до їх аналізу.
Справді, на перший погляд здається, що заміна ПДВ за ставкою 20 % на податок з реалізації за ставкою 9 % або 7 % надає платнику податку значну користь. Однак проведемо порівняльний аналіз для того, щоб маючи аналітичний матеріал, зробити більш аргументовані висновки.
При реалізації всіх розрахунків ми користувалися джерелами офіційної статистичної інформації та виходили з таких припущень:
- структура витрат виробництва в середньому по економіці України залишається постійною у короткотерміновому періоді;
- контрольований рівень інфляції - в межах 10-12 % річних протягом одного бюджетного року;
- відхилення питомої ваги податкових надходжень у Зведеному бюджеті незначні щодо головної тенденції їх зміни у короткотерміновому періоді;
- кількість виробничих циклів у середньому по економіці України - чотири, що відповідає припущенням, з яких виходили автори вищезгаданих концепцій;
- існує мінімально необхідна межа державних видатків, тому неможливим є різке зменшення її доходів від запланованої величини, оскільки можливість фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок зовнішніх позик, емісії грошей або державних цінних паперів на сьогодні обмежена чи економічно недоцільна;
- неможливим є суттєве розширення бази оподаткування у короткотерміновому періоді.
Рис. 4.1. Динаміка зміни (базисні індекси) кінцевої ціни реалізації продукції після чотирьох виробничих циклів та бюджетних надходжень залежно від зміни ставки ПДВ (20 % - 15%).
Рис. 4.2. Розташування ПДВ і податку з реалізації залежно від рівня ставки податку на площині "бюджетні надходження від податку - кінцева ціна реалізації після чотирьох циклів виробництва" (ПДВ зі ставкою 20 % = 100 %)
Рис. 4.3. Функції залежності обігових коштів підприємства від кількості виробничих циклів при застосуванні ПДВ і податку з реалізації
Отже, розрахунки показують (див. таблиці 4.1-4.9, рис. 4.1-4.3), що обіговий податок за ставкою 7 % більш здатний до того, щоб зробити українські товари дешевшими та підняти їх привабливість з погляду потенційних покупців, ніж ПДВ за ставкою 20 %. Проте слід враховувати всі аспекти проблеми.
Віддаючи перевагу одній складовій, ми отримуємо нові проблеми з іншими. Зокрема, якщо оберемо ПДВ з чинною ставкою базового показника (100 %) при всіх розрахунках, то дійдемо висновку, що разом із зменшенням кінцевої ціни реалізації після чотирьох циклів виробництва (у випадку застосування податку з реалізації за ставкою 7 %) до рівня 92,32 % базисної ціни суттєво падають обсяги надходжень до Державного бюджету (див. табл. 4.9, рис. 4.1). Доходи бюджету від податку з реалізації за ставкою 7 % становлять 73,07 % базисного рівня. При цьому необхідно звернути увагу на те, що при збільшенні ставки податку з реалізації на 2 базисних пункти, тобто до рівня 9 %, отримуємо податок, фактично ідентичний ПДВ за характеристиками, які нами досліджуються (див. табл. 4.9, рис. 4.1). Так, остаточна ціна продукту після чотирьох циклів виробництва у випадку застосування податку з реалізації за ставкою 9 % становить 99,42 % базисного показника, а надходження до бюджету - 97,92 % відповідної бази.
До речі, за розрахунками С. Терьохіна, при 8 галузевих ітераціях (на його думку, в Україні в середньому саме така їх кількість) запропоновані 10 % промислового оборотного податку призведуть до зростання цін на продукцію середнього ступеня переробки (харчова та легка промисловість) на 214 %, а для машинобудування, електроніки, ВПК та космосу - в середньому на 417 % на рік. До цього ж слід додати й намагання уникнути оподаткування як продавцем, так і покупцем, про що переконує введення 5 % "податку Горбачова", які діяли у СРСР з 1988 до 1991 року.
Таким чином, аналізуючи доцільність кардинальних реформ у різних аспектах, ми приходимо до висновку, що податкові трансформації потребують урахування усіх чинників, які можуть вплинути на поведінку суб'єктів господарювання. На жаль, автори вищезгаданих податкових концепцій не враховують значимості фіскальної функції податків, віддаючи перевагу тільки регулюючим. Однак, якщо й можливо у короткостроковому періоді замінити податкові ресурси на інші, більш дорогі, то одночасно знизити рівень ВВП, що перерозподіляється через податки, без негативних наслідків різнобічного характеру (особливо соціального) практично неможливо.
Щодо податкового тягаря, то розрахунки свідчать, що при застосуванні обігового податку із ставкою 9 % його частка в ціні становить 8,26 %, а при ставці 7 % - відповідно 6,54 %. У цей же час розрахунки щодо ПДВ при ставці 20 % і 15 % дають такі результати. У першому випадку питома вага цього податку в ціні становить 8,42 %, а у другому - 6,45 % (див. табл. 4.9).
Отже, слід зробити висновок про надзвичайну наближеність за цими характеристиками ПДВ із ставкою 20 % і податку з реалізації із ставкою 9 %, з одного боку, та ПДВ із ставкою 15 % і податку з реалізації із ставкою 7 % - з іншого. Однак при більш глибокому аналізі така апроксимація виявляється умовною.
При визначенні коефіцієнта еластичності податкової частки в ціні залежно від рівня ставки податку виявляємо, що еластичність податку з реалізації вища за еластичність ПДВ. Тобто якби мова йшла лише про зменшення податкового тягаря в ціні, то кращої альтернативи податку з реалізації не було б. Проте системний підхід, як необхідна умова податковихтрансформацій, викликає зрозумілі сумніви щодо переваг такої альтернативи. Насамперед, оцінка всіх складових податкової системи виявляє нестачу надходження ПДВ - основного податку, що формує понад 21 % доходів Зведеного бюджету2.
Поряд з цим важливо враховувати і такий вагомий фактор, як обігові кошти підприємств. Виявляється, що більша еластичність частки в ціні товару податку з реалізації, порівняно з аналогічним коефіцієнтом ПДВ, призводить до більшого вимивання обігових коштів у разі застосування податку з реалізації. Розрахована функція залежності обігових коштів підприємства при різних видах податку від кількості виробничих циклів представлена на рисунку 4.2. Тобто дослідження призводять до висновку, що ПДВ має переваги перед податком з реалізації. При всіх
Loading...

 
 

Цікаве