WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Концептуальні положення реформування податкової системи в україні - Реферат

Концептуальні положення реформування податкової системи в україні - Реферат

зрозумілою і безперспективність подальшої стратегії податкових реформувань з метою реалізації виключно фіскальної політики уряду України. Тому першочерговим слід вважати максимізацію функції соціального добробуту шляхом створення таких умов фінансово-господарської діяльності, які б стали каталізатором довгострокового зростання національного виробництва з одночасним збереженням помірних темпів інфляції та поступового покращання стану платіжного балансу. По суті, на противагу іншим, в основі нашої концепції лежить стратегія органічного поєднання невіддільних одне від одного завдань: зростання добробуту громадян та стійкого росту економіки.
Сучасна практика надає переконливі свідчення тому, що процеси наукового обґрунтування виваженої концепції реформувань продовжують підмінятися безперспективним перетасовуванням видів податків або їх окремих елементів. Методологічна помилка, з нашої точки зору, полягає у тому, що Україна знову підійшла до необхідності реформувати податкову політику без практично розробленої відповідної концепції. Непослідовність проявляється у тому, що, з одного боку, декларується потреба підвищення теоретичного рівня податкових реформувань, а з іншого - здійснюються спроби прийняття Податкового кодексу без розробки відповідної концепції. За такого підходу зрозумілі сумніви відносно можливостей розв'язання протиріч, які накопичилися у податковій сфері, та запобігання їх подальшого виникненню.
По-перше, концепція реформування податкової системи повинна чітко визначати, яким саме чином повинні відбуватися зміни. Насамперед, це стосується шляху реформування податкової системи. Умовно його можна поділити на еволюційний, що не несе у собі кардинальних змін в короткостроковому плані, а є подальшим вдосконаленням податків, в першу чергу загальнодержавних; та революційний, що передбачає одночасні глибокі зміни та перетворення. Звідси перше принципове питання, яке виникає при корекції податкової стратегії у контексті нинішнього стану податкової системи, визначених концептуальних положень та критичного аналізу світових здобутків - чи спроможна сучасна податкова система досягти необхідної ефективності еволюційним шляхом, чи необхідні її докорінні перетворення. Відповідь на це запитання є вирішальною і для розробки програми конкретних заходів як завершального етапу реалізації методологічної конструкції податкових реформувань, що зумовлено взаємозалежністю усіх її складових. Теоретично кардинальна реформа податкової системи доцільна у випадку, коли існує велика ймовірність отримання таких результатів:
- реальне зниження податкового навантаження;
- високий ступінь вірогідності того, що кошти, які отримають суб'єкти господарської діяльності внаслідок зменшення податкових виплат, будуть використані на виробничі потреби;
- реформа не призведе до суттєвого зменшення доходів Державного бюджету;
- існує можливість нівелювання негативних психологічних факторів у свідомості платника податку, пов'язаних з реалізацією податкової реформи, оскільки стабільність - вагома складова податкової політики;
- мінімізація можливостей ухилення від сплати податків та штучного обмеження бази оподаткування.
У результаті основний зміст податкової реформи зводиться до зниження податкового навантаження на товаровиробників при одночасному нівелюванні можливих негативних впливів на стан бюджетного балансу. Зниження податкового навантаження стало основним мотивом усіх дискусій. Водночас це не абстракція, а конкретний показник. Зараз вважається, що найбільш прийнятним показником є відношення податків до ВВП. Нами вище було показано, що такий показник повинен обов'язково уточнюватися, виходячи з сучасних макроекономічних реалій. Зокрема, як уже зазначалося, при коригуванні податково-бюджетної системи існує об'єктивна необхідність урахування наявності державного боргу, рівня податкової заборгованості, сплати фінансових санкцій. Визначення реального податкового навантаження - не самоціль, а інструмент фінансового оздоровлення та підйому економіки. Це особливість більшості перехідних економік, яка притаманна й українській. У зв'язку з наявністю у реальній дійсності декількох податкових агрегатів суттєво зменшуються можливості для маневрування бюджетно-податковими ресурсами.
Послаблення податкового навантаження на поточні доходи водночас означає підвищення рівномірності сплати податків окремими платниками, адже замість середньостатистичного показника податки сплачують конкретні юридичні та фізичні особи. Внаслідок ухилення від сплати податків, замість фактично існуючого рівня перерозподілу через бюджет 25-30 % ВВП, частка податків, які стягуються з окремих платників, здатна досягати 40-45 % їх доходів. Однак у даному випадку це зумовлено не власне структурою податкової системи, а недоліками адміністрування податків. Тобто, віддаючи належне привабливості ідеї зниження податкового тягаря, зміщення пріоритетів у податковій політиці на зниження податкового навантаження не повинно абсолютизуватися. Воно повинно відбуватися поступово, розраховуючи на компенсацію бюджетних втрат за рахунок розширення податкової бази через зменшення обсягів тіньового сектора та загального пожвавлення виробництва.
Сьогодні в Україні альтернативи суттєвому зниженню податкового тягаря немає. На шляху реалізації такої політики стоять наступні проблеми:
- наявність значного державного боргу, що включає зовнішній, внутрішній борг та рівень кредиторської заборгованості бюджетних установ;
- дефіцит бюджету, який сьогодні набув латентного характеру;
- великі обсяги загальнодержавного споживання, здійснити значні обмеження якого у короткостроковий період не вдасться.
Крім того, ми дотримуємося думки, що економічне зростання не обов'язково відбувається в умовах зниження податкового навантаження. В умовах неконкурентоспроможної економіки та відсутності механізмів її створення зниження податкового тягаря - надзвичайно обмежений метод короткої дії, що не дає довгострокових результатів. Слід також враховувати масштаби збитковості, а для збиткових підприємств будь-яка ставка оподаткування є високою.
Розширення податкової бази має здійснюватись за рахунок таких основних чинників:
- покращання збору податків у тих галузях економіки, які фактично вже охоплені системою оподаткування. Першим кроком при цьому повинна стати відміна чи радикальне скорочення звільнень від усіх видів податків. Другий крок - докладання максимуму зусиль для того, щоб охопити оподаткуванням майже сформований приватний сектор. При наявності труднощів обрахування податкових зобов'язань цього сектора на основі його доходів слід використати можливість методів оподаткування на основі витрат. Третім кроком має бути обкладання податками тих секторів, що не підлягають оподаткуванню.Це не означає повної відмови від їх підтримки, але повинно мати цільовий характер;
- розробки механізму сприяння виникненню малих і середніх підприємств і підприємств сфери послуг, які з кожним роком визначають все більшу частку ВВП країни;
- використання можливостей для збільшення надходжень від зовнішньої торгівлі;
- виявлення і систематизація витоків і сфер прояву протистояння
Loading...

 
 

Цікаве