WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Збалансування бюджету та його вплив на податкову систему - Реферат

Збалансування бюджету та його вплив на податкову систему - Реферат

попиту, підтримки відносно високих державних витрат для фінансування економіки.
З іншого боку, стверджуючи, що жорстка рестрикційна грошово-кредитна політика 1994-1995 років, зупинивши руйнівний вплив гіперінфляції, у подальшому спровокувала кризу неплатежів, скорочення обсягів виробництва та зростання дефіциту державного бюджету, та одночасно аналізуючи ступінь забезпеченості економіки грошима, фахівці приходять до висновку про достатність в Україні грошових засобів, лише звертаючи увагу на незадовільність їх розподілу за агрегатами24.
Зважаючи на необхідність правильного розставлення пріоритетів у трансформації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, виявимо вплив монетарної політики на формування дохідної частини державного бюджету, обравши для цього методи кореляційно-регресійного аналізу (далі КРА). Зарезультатами дослідження була відтворена багатомірна регресійна модель залежності надходжень до Зведеного державного бюджету від монетарної політики уряду.
Основне припущення моделі полягало у тому, що частка ВВП, яка перерозподіляється через державний бюджет, у коротко- та середньостроковому періоді - величина стала. Хоча український уряд, як переконує практика, може робити акцент на короткотерміновому збільшенні доходів бюджету за потребою. До них слід віднести фінансові санкції, штрафи, пені тощо, які у сукупності, як це буде показано далі, досягають значних розмірів. У даному випадку не будемо враховувати впливу цих неринкових методів наповнення дохідної частини бюджету.
За залежну змінну моделі приймемо щомісячні доходи зведеного бюджету за 1997-2000 роки. Для аналізу було обрано 25 незалежних факторів, які найбільш широко характеризують монетарну політику уряду. Економічні показники, що були використані в процесі побудови багатофакторної моделі як незалежні змінні, наведені в таблиці 3.2925. У подальшому всі вони були згруповані у чотири групи: заборгованість між підприємствами, процентні ставки, грошові агрегати та швидкість їх обігу.
Після відповідних розрахунків отримана найкраща модель (за F-критерієм, множинним коефіцієнтом детермінації тощо) з шістьма незалежними змінними.
Таблиця 3.29
Показники монетарної політики уряду, що були вихідним масивом для відтворення лінійної моделі доходів Зведеного бюджету
У прикладній статистиці вважається, що для того, щоб оцінки параметрів регресійної моделі були статистично істотними при більш ніж 30 спостереженнях, критичні значення t-статистики незалежних змінних моделі мають бути не менше 1,96. Відтак поріг для включення незалежної змінної в модель становив [F-to-enter]=3.84, тобто F-to-enter = t-статистика^2. Тому отримали наступну модель 1, де е - стандартна помилка моделі:
(3.11)
Таблиця 3.30
Регресійна статистика моделі 3.11
Як видно з отриманої моделі, найбільш статистично істотним фактором, що впливає на доходи державного бюджету, є швидкість обігу грошової бази, що включає в себе всі грошові агрегати (М0+М1+М2+М3). Доходи бюджету найбільш чутливими виявляються до зміни швидкості обігу грошової бази.
Розрахуємо коефіцієнти еластичності залежної змінної (відгуку) до всіх незалежних моделі (предикторів) згідно з отриманими параметрами: dy/dxґx/y, де dy/dx - це кутовий коефіцієнт (чутливість відгуку до дії предиктора) рівняння. Після проведення розрахунків отримано наступні значення коефіцієнтів еластичності (табл. 3.31).
Таблиця 3.31
Коефіцієнти еластичності згідно з отриманою моделлю 3.11
У таблиці 3.31 коефіцієнти еластичності розраховані за два різних періоди, зважаючи на зрушення у макроекономічних тенденціях, які спостерігалися у 2000 році. Ці періоди склали вибірки за 1997-1999 роки та за січень-грудень 2000 року включно.
Дані свідчать, що еластичність податкових надходжень за всіма незалежними змінними моделі, крім швидкості обігу грошової маси, зростає. З такими факторами моделі, як обсяг грошової бази, швидкість її обігу, обсяг агрегату М2 та кредиторська заборгованість на балансах підприємств, дохідна частина Зведеного бюджету має додатну функціональну залежність. З такими факторами, як дебіторська заборгованість на балансах підприємств та обсяг агрегату М2 плюс депозити в іноземній валюті, - від'ємну.
Це дозволяє зробити висновок, що згідно з результатами емпіричного аналізу зростання пропозиції "широких" грошей узгоджується з монетариською концепцією. Через збільшення монетарних агрегатів уряд стимулює підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання, це призводить до зростання ВВП та, відповідно, зростання податкових надходжень до бюджету.
Якісний параметр монетарної політики уряду - швидкість обігу грошової бази - також стимулює підприємницьку діяльність. Втім, спостерігається тенденція до падіння еластичності доходів бюджету за цим показником. Відповідно, не можна говорити, що зростання швидкості обігу грошової бази буде мати позитивний вплив на доходи бюджету. Тобто стимулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання лише шляхом лібералізації монетарної політики має свої обмеження. Надмірне збільшення пропозиції грошей призводить до негативних побічних ефектів, зокрема, і в першу чергу до зростання інфляції, а безконтрольна емісія коштів - до гіперінфляції, швидкого знецінення доходів і заощаджень громадян. Відчути недоліки емісії, зокрема з метою фінансування дефіциту державного бюджету, мали можливість майже всі громадяни України. Тому не дивно, що після проведення грошової реформи у 1996 році уряд вдався до жорсткої монетарної політики, яка передбачає ретельний контроль за динамікою грошових агрегатів та виключає можливість фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії.
Наступні показники моделі - це взаємопов'язані економічні явища: дебіторська і кредиторська заборгованість на балансах підприємств. Дебіторська заборгованість, як видно з моделі, негативно корелює з доходами Зведеного бюджету, а кредиторська, навпаки, позитивно. Враховуючи, що кредиторська заборгованість на балансах одних підприємств є водночас дебіторською на балансах інших, можна звести ці два фактори до одного об'єднаного - платіжна дисципліна.
Припустимо суто гіпотетично, що ми здійснили взаємозалік усіх боргів в економіці. Наприклад, станом на 1 серпня 2000 року кредиторська заборгованість підприємств у цілому по економіці становила 271,7 млрд. гривень, а дебіторська - 196,6 млрд. гривень. Якщо провести взаємозалік, то виявляється, що на балансах підприємств залишилося 75,1 млрд. гривень кредиторської заборгованості. Це, в основному, податкові борги підприємств перед бюджетом,
Loading...

 
 

Цікаве