WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податок на додану вартість - Реферат

Податок на додану вартість - Реферат

формують: податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток підприємств (ППП) (зокрема, у 1999 році надходження від сплати ПДВ і ППП становили 6,8 % та 5,8 % ВВП відповідно). На відміну від них, акцизи мають низьку залежність від бази оподаткування (R=0,286), а прибутковий податок з громадян та Пенсійний фонд - навіть від'ємне значення коефіцієнта кореляції.
Разом з тим, номінальний ВВП та надходження до бюджету від справляння ПДВ і податку на прибуток юридичних осіб мають тісний обернено пропорційний зв'язок, на відміну від першого випадку, коли мова йшла про реальний ВВП. Так, коефіцієнт парної кореляції для номінального ВВП і ПДВ становить (-0,638), для номінального ВВП і податку на прибуток юридичних осіб - (-0,71).
Це також переконує, що пропорції перерозподілу національного доходу через Державний бюджет залишаються більш-менш постійними. Тобто не можна говорити про реальне скорочення частки ВВП, що перерозподіляється через бюджет. Наочна позитивна тенденція скорочення частки податкового тягаря у номінальному ВВП насправді не є якісною структурною зміною. Частка податкових надходжень від справляння основних податків (ПДВ і податок на прибуток юридичних осіб) зменшується тими ж темпами, що й реальний ВВП.
По-друге, на відміну від реального, номінальний ВВП і прибутковий податок з громадян (ППГ) мають високе значення коефіцієнта парної кореляції - (0,536). Це найвище значення останнього для номінального ВВП та усіх інших показників. Найбільш вірогідно, що такий стан є відображенням впливу інфляційного чинника, який забезпечував рух номінального ВВП та прибуткового податку з громадян в одному напрямі.
По-третє, виявлено нестандартну взаємозалежність між доходами Пенсійного фонду (ПФ), номінальним та реальним ВВП. Коефіцієнт парної кореляції для ПФ і номінального ВВП становить (0,442), для ПФ і реального ВВП - (-0,1). Подібна залежність простежується і за ППГ. Отже, можна констатувати, що має місце реальне падіння доходів громадян, а головним джерелом їх номінального зростання є інфляційний фактор.
Те, що вітчизняна податкова система знаходиться на етапі реформування, робить важливим дослідження зміни основних податків у динаміці, адже саме таким чином можна характеризувати ефективність їх застосування (табл. 3.13).
Дані переконують, що акцент фіскальної політики уряду зроблено на ПДВ та ППП, які забезпечують основні податкові надходження. Незважаючи на це, відбувається абсолютне і відносне скорочення цих податків у загальній структурі ВВП. Це зумовлено двома чинниками - скороченням реального ВВП та збільшенням податкового навантаження на доходи фізичних осіб. Базисний індекс ППГ за відповідний період зріс з 0,74 у 1993 до 1,37 у 1999 році.
Таблиця 3.13
Динаміка зміни структури податкових надходжень Державного бюджету за 1992-1999 рр. (1992 = 100%)
Аналогічна динаміка простежується і щодо ПФ. Зростання частки ПФ у ВВП є відбиттям не лише негативних демографічних процесів у суспільстві, а й свідчить про фактичну обтяженість уряду соціальними зобов'язаннями. Повільність пенсійної реформи поставить у майбутньому перед урядом досить серйозні проблеми.
Визначивши найбільш вагомі складові структури податкової системи, важливо зазначити, що саме структура податків та їх ставки створюють основу для аналізу податкової політики держави і прийняття відповідних кроків до вдосконалення. Робити будь-які узагальнюючі висновки можна лише у контексті усієї податкової структури, а не окремого податку і навіть їх групи.
Податкова система України фактично сформована, але існують значні проблеми і суперечності утворюючого характеру, які потребують нагального вирішення. Коригування податкової політики уряду повинно неодмінно позначитися на удосконаленні структури податкової системи в цілому. При цьому реформування у податковій сфері має відбуватися відповідно до соціально-економічних пріоритетів розвитку України. Існуючі структурні недоліки є саме породженням невизначеності і неузгодженості основних макроекономічних цілей розвитку держави.
Література:
1. Азаров Н., Лекарь С., Лощинин М., Чушкал Д. Эконометрия физических лиц Украины // Экономист. - 2001. - № 1. - С. 37-53.
2. Анализ экономики: страны, рынок, фирма / Под ред. Рыбалкина В.Е. - М., 1999. - 304 с.
3. Андрущенко В. Соціологічний та антропний методи західної фінансової науки // Вісник НБУ. - 2001. - № 3. - С. 43-46.
4. Андрущенко В.Л. Фіскально-бюджетний інституціоналізм: копроміс етатизму та антиетатизму // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Економічні науки. - 2000. - № 3. - С. 16-20.
5. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Дж.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 832 с.
6. Баликоев В.З. Общая экономическая теория: политэкономия, макроэкономика, микроэкономика. - Н.: Лада, 2000.
7. Банхаева Ф.Х. Методологические и теоретические положения налогообложения // Налоговый вестник . - 1999. - № 11. - С. 18-20.
8. Бараулин С.В. Налоги как цена услуг государства // Финансы. - 1995. - № 2. - С. 25-27.
9. Бруньов В.В. Монетизація економіки України // Фінанси України. - 1999. - № 6. - С. 118-122.
10. Брызгалин А.В. Организационные принципы Российской налоговой системы // Финансы. - 1998. - № 3. - С. 33-35.
11. Брячихин А.М. Как найти выход из финансовых трудностей? // Финансы. - 1995. - № 3. - С. 26-28.
12. Буряковський В.В. и др. Налоги: Учебное пособие. - Днепропетровск: Пороги, 1998. - 611 с.
13. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа, 1997. - 383 с.
14. Василик О.Д., Буковинський С.А., Павлюк К.В. Фінансова стабілізація: суть, заходи, проблеми // Фінанси України. - 1996. - № 3-4. - С. 5-28.
15. Вишневский В.П. К вопросу о налоговой и бюджетной политике Украины: Макроэкономический аспект. -Донецк, 1993. - 63 с. (Препр. / АН Украины. Ин-т экономики промышленности).
16. Волобуев В. Бюджет и макроэконоимческая политика правительства Б. Клинтона // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 5. - С. 29.
17. Воротин Ю. Ориентиры выхода из экономического кризиса // Экономист. - 2001. - № 5. - С. 11-21.
18. Гайгер Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 560 с.
19. Гайдар Е. Тактика реформ и уровень государственной нагрузки на экономику // Вопросы экономики. - 1998. - № 4. - С. 4-14.
20. Гвоздева Е., Каштурок А., Олейник А., Патрушев С. Междисциплинарный подход к анализу вывоза капитала из России // Вопросы экономики. - 2000. - № 2. - С. 15-45.
21. Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. / Ред. и сост. Д.А. Керимов и В.С. Нерсесянц; Авт. вступ. ст. и примеч. В.С. Нерсесянц. - М.: Мысль, 1990. - 524 с.
22. Геєць В. Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України // Економіст. - 1999. - № 3. - С. 16-28.
23. Глазьев С. Состоится ли в 1999-м переход к политике роста // Российский экономический журнал. - 1999. - № 1. - С. 22; № 2. - С. 14-32.
24. Головко В. Українська економіка у І півріччі (макроекономічний аспект) // Економіка України. - 2000. - № 9. - С. 42-61.
25. Горский И.В. Налоги в рыночной экономике. - М.: Анкил, 1992. - 144 с.
Loading...

 
 

Цікаве