WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податок на додану вартість - Реферат

Податок на додану вартість - Реферат

власність, до об'єкта "Природні ресурси" - платежі за використання природних ресурсів. Що стосується детальнішої характеристики цих співвідношень, то вона простежується з таких даних (табл. 3.9).
Таблиця 3.9
Структура податкових надходжень за ознакою об'єкта оподаткування*
* Розраховано за даними Державного казначейства України.
Наведені у таблиці 3.9 дані стверджують, що у структурі податкових надходжень переважають податки на фактори виробництва, тобто прямі податки, які менш негативно впливають на економіку країни, що свідчить на користь соціальної спрямованості податкової системи в цілому. Але якщо розглядати ці податки детально, то значна диференціація податкового навантаження на окремі фактори виробництво також по-різному впливає на розподіл обмежених ресурсів в економіці.
Так, зростання частки сум надходжень від оподаткування такого ресурсу, як "Праця та підприємництво", у структурі податкових надходжень майже на 50 % свідчить про наближення вітчизняної податкової системи за своєю внутрішньою структурою до податкових систем розвинених країн, де перевага надається прямим податкам - податкам на доходи. Вони безпосередньо пов'язані з результативністю праці та не виступають фактором, який стримує сукупний попит. У даному випадку не йде мова про ставки податків. Ці питання були розглянуті вище.
Що стосується ресурсу "Капітал (майно)", то тут теж простежується тенденція до зростання питомої ваги надходжень від оподаткування цього фактора виробництва в структурі податкових надходжень. Необхідно звернути увагу, що в даному випадку під оподаткування підпадає лише рухоме майно (транспортні засоби), у той час як податок на нерухоме майно відсутній у чинній системі оподаткування. Тому його запровадження стане додатковим джерелом збільшення частки надходжень від оподаткування цього ресурсу та питомої ваги прямих податків у цілому в структурі податкових надходжень.
Оподаткування природних ресурсів відносять до найбільш "нейтральних" податків, які базуються на вилученні монопольної ренти. До цієї категорії (а саме - стягнення монопольної ренти) відносять також податковий збір з туристів, які відвідують унікальні історичні або природні пам'ятки. Враховуючи, що Україна володіє значними запасами різноманітних природних ресурсів та багата на історичні і природні пам'ятки, існують усі підстави для значного збільшення надходжень від оподаткування цього виду ресурсу. Крім збільшення податкових надходжень, удосконалення механізму сплати рентних платежів сприятиме раціональному використанню природних ресурсів та дбайливому ставленню до історичних та природних пам'яток.
Непряме оподаткування (податки на обіг та споживання), крім того, що належить до соціально несправедливих, ще й збільшує ціну ресурсів, які використовуються в процесі виробництва. Тобто фактично відбувається подвійне оподаткування одних і тих же ресурсів, спочатку як факторів виробництва, а потім при споживанні продукції, яка з них виробляється. При цьому споживачем фактично виступає населення країни, яке дуже різниться за розмірами доходу, але змушене купувати продукцію за завищеними цінами, які склалися в результаті застосування непрямих податків у формі додаткової націнки на товари.
Наявність структурних проблем у вітчизняному оподаткуванні ще виразніше простежується при порівнянні структури податкових надходжень у різних країнах (табл. 3.10).
Таблиця 3.10
Порівняння структури податкових надходжень України, Росії та США (за ознакою об'єкта оподаткування)
Як свідчать наведені дані, значну суму податкових надходжень в Україні (близько 50 %, на відміну від США) забезпечують непрямі податки, які безпосередньо не пов'язані з результативністю праці та капіталу і виступають фактором, що стримує попит. Структура сучасної податкової системи України сформувалася і продовжує видозмінюватися переважно для виконання фіскально-перерозподільчих завдань, недостатньо стимулюючи виробництво, хоча це і проголошено в основоположному Законі "Про систему оподаткування". Наявність подібних суперечностей у нормативно-правовій базі становить велику проблему, яка походить від концептуальної невизначеності цілей економічної політики держави. Ефективність оподаткування може забезпечуватися за умови, що структура податкової системи формуватиметься адекватно цілям економічної політики, яка має сприяти, перш за все, економічному зростанню.
З точки зору вдосконалення внутрішньої структури податкової системи, особливе значення має структура податкових надходжень за ознакою суб'єкта оподаткування - юридичні та фізичні особи (табл. 3.11).
Таблиця 3.11
Структура податкових надходжень за ознакою суб'єкта оподаткування*
* Розраховано за даними Державного казначейства України.
Як свідчать наведені дані, майже 60 % податків і зборів сплачують фізичні особи, що могло б свідчити про завершення етапу трансформації економіки країни від командно-адміністративного до ринкового типу та зміну структури доходів господарюючих суб'єктів. Але оскільки до податків, що сплачують юридичні особи, у даному випадку не входять внески та платежі до державних цільових фондів, які за своєю суттю є додатковим податковим навантаженням та мають значну питому вагу у доходах Зведеного бюджету, то реально основними платниками податків залишаються юридичні особи. Це вказує на те, що процес структурних змін у податковій системі триватиме.
У діючій податковій системі залишилася спрямованість на оподаткування доходу юридичних осіб (як раніше у державному секторі економіки), а потім його перерозподіл через бюджетну систему за пріоритетними напрямами, у тому числі й на соціальну сферу, тоді як у ринковій економіці працездатна людина (фізична особа) спроможна самостійно вирішувати проблеми власного соціального забезпечення (медичне, пенсійне страхування, приватна освіта тощо) завдяки отриманню доходу належного рівня. Лише у крайньому випадку такі функції бере на себе держава. Так, наприклад, частка оплати праці найманих працівників у ВВП у розвинених країнах становить: США - 60,6 %; Японія - 56,4 %; Німеччина - 54,5 % (за даними 1992 року), у той час як в Україні у1999 році цей показник становив 46,2 % проти 53,1 % у 1990. Це дає підстави стверджувати, що ще не створено дієвого механізму перерозподілу доходів між суб'єктами податкової системи.
Врахування взаємозв'язків між окремими елементами системи є необхідною умовою прийняття рішень, адекватних уявленням про їх наслідки. Тому для дослідження суперечностей сучасної податкової системи важливо оцінити реальний взаємозв'язок між її окремими складовими. Саме ступінь та щільність такого зв'язку дозволяють вести мову про придатність певного податку для розв'язання поставлених функціональних завдань перед системою у цілому. З огляду на це, проаналізуємо зв'язок основних податків з ВВП - ключовим макроекономічним показником, який характеризує рівень соціально-економічного розвитку будь-якої держави (табл. 3.12).
Таблиця 3.12
Коефіцієнти парної кореляції між ВВП та основними податками у 1994-2000 рр.
Проведений кореляційний аналіз дозволяє зробити такі висновки.
По-перше, існує тісний зв'язок (коефіцієнт кореляції (R) більше 0,5) між реальним ВВП, дохідною частиною бюджету та основними податками, що її
Loading...

 
 

Цікаве