WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податок на додану вартість - Реферат

Податок на додану вартість - Реферат

доходах бюджету є занадто низькою для України. Крім того, існування до 2000 року переліку товарів так званого критичного імпорту, які не підлягали сплаті ПВД та мита, і запровадження на території України значної кількості вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, при перетинанні кордонів яких з товарів також не стягувалися ПДВ та мито, суттєво звужувало базу оподаткування при сплаті мита, що, в свою чергу, призводило до недоотримання доходів бюджету. Тому зниження частки мита у 2000 році в структурі доходів Зведеного бюджету майже на чверть проти показника минулого року свідчить про існування суперечностей щодо рішень уряду зі сплати цього податку.
Податок на прибуток підприємств
Серед прямих податків найбільш вагомим є податок на прибуток підприємств. Його питома вага у загальному обсязі податкових надходжень коливалася в аналізованому періоді в межах від 27,3 до 15,7 %. Причому, починаючи з 1997 року, намітилася чітка тенденція до зменшення частки податку на прибуток підприємств. Це свідчить не на користь податкової системи України, оскільки у більшості розвинених країн основним джерелом доходів бюджету є доходи корпорацій (підприємств) та громадян. Враховуючи те, що з 1997 року ставка податку була незмінною та становила 30 %, тенденція щодо зменшення частки податку на прибуток підприємств у структурі доходів бюджету свідчить про звуження бази оподаткування через збільшення частки збиткових підприємств у цілому по народному господарству та, як наслідок, зменшення прибутку по галузях економіки (див. табл. 3.4), а також про збільшення випадків ухилення від сплати цього податку як законним шляхом, за рахунок надання податкових пільг, так і незаконним, шляхом переведення фінансів підприємств у "тінь".
Таблиця 3.4
Частка податку на прибуток підприємств у загальній сумі прибутку
*Розраховано за даними Державного комітету статистики України.
Наведені дані свідчать, що питома вага податку на прибуток підприємств у загальному обсязі податкових надходжень має тенденцію до зниження, у той час як частка податку на прибуток в загальній сумі прибутку зростає більш швидкими темпами. Головною причиною таких процесів є звуження бази оподаткування через зростання частки збиткових підприємств, зменшення реальних обсягів ВВП, падіння рентабельності виробництва.
До суперечностей діючої податкової системи слід віднести і значну нерівномірність розподілу податкового тягаря між реальним сектором (сфера матеріального виробництва) і банківськими, страховими та іншими посередницькими організаціями. Аналіз надходжень податкових платежів до бюджету за 10 місяців 2000 року в розрізі галузей дозволяє зробити висновок про те, що основними платниками податків є підприємства паливно-енергетичного комплексу - 8,6 % (питома вага в загальному обсязі податкових надходжень), транспорту та зв'язку - 8,6 %, тоді як підприємства роздрібної торгівлі (1,8 %), будівництва (3,3 %), сільського господарства (1,5 %) мають менше значення цього показника.
Така нерівномірність не враховує розбіжностей між фінансовими можливостями окремих секторів економіки. Це підтверджується такими даними (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Балансовий прибуток на одного зайнятого працівника в галузях економіки України, грн.
*Розраховано за даними Державного комітету статистики України.
Слід зазначити, що в сучасних умовах у більшості країн відбувається зменшення частки промисловості у структурі формування ВВП. Перед Україною постає серйозне завдання щодо оптимізації питомої ваги податкових надходжень від окремих галузей. Основним шляхом такої оптимізації повинно стати перенесення податкового навантаження на галузі, які мають значний податковий потенціал (торгівля, банківська та страхова діяльність тощо).
Податок на прибуток підприємств у своєму арсеналі, крім значного фіскального значення, має ще й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Регулююча функція цього податку розкривається за рахунок диференціації ставок оподаткування за різними видами діяльності (можлива й галузева диференціація) та шляхом надання пільг у виробництві пріоритетних товарів. У чинній податковій системі цей потенціал використовується недостатньо. На практиці існує лише механізм надання пільг зі сплати податку на прибуток підприємств, хоча ефективність його застосування викликає певні сумніви, у той час як диференціація ставок цього податку відсутня.
Прибутковий податок з громадян
Прибутковий податок з громадян, як і податок на прибуток підприємств, має спрямованість на соціальну справедливість податкової системи, оскільки ставить рівень оподаткування в пряму залежність від обсягів доходу платників. Крім того, за допомогою прогресивних ставок і пільг в оподаткуванні можна зменшувати податковий тягар для малозабезпечених верств населення і посилювати для осіб з високими доходами. Інша справа, що пільга зі сплати цього податку - неоподатковуваний мінімум - уже не відповідає реаліям сьогодення. Розмір неоподатковуваного мінімуму має дорівнювати розміру межі малозабезпеченості, тільки тоді можна говорити про виконання регулюючої функції цим податком та про його соціальну спрямованість. Крім того, необхідно переглянути шкалу оподаткування, зменшити максимальну ставку податку (доцільно, щоб вона дорівнювала ставці податку на прибуток підприємств) та збільшити розмір місячного сукупного оподатковуваного доходу, який підпадає під різні ставки цього податку.
Сьогодні у чинній податковій системі для всіх платників податків передбачена єдина шкала ставок, за якими оподатковується сукупний річний дохід. Починаючи з 1991 року, в Україні досить часто відбувалася зміна ставок прибуткового податку з громадян, яка мала як об'єктивні (зміна форм одержання доходів та їх розмірів), так і суб'єктивні чинники (в основному викликані політичними подіями, а також різким розшаруванням населення за рівнем доходу). Так, наприклад, з 1 грудня 1993 року до 1 жовтня 1994 року існувала найжорсткіша шкала оподаткування - максимальна ставка дорівнювала 90 %. Але таке рішення уряду мало зворотний ефект: у цей період значно зменшуються надходження від справляння прибуткового податку з громадян (6,5 % у структурі доходів Зведеного бюджету) внаслідок ухилення населення від сплати податку за таких необґрунтованих з економічної точки зору ставок. Діюча шкала оподаткування доходів громадян була запроваджена з 1 жовтня 1995 року, і було встановлено мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком, у розмірі 17 грн. на місяць.
Як свідчать дані таблиці 3.6, простежується чітка тенденція до зростання питомої ваги прибуткового податку з громадян у доходах Зведеного бюджету, за винятком2000 року, коли за рахунок значного зростання частки неподаткових надходжень відбулося збільшення доходів бюджету. З огляду на досвід ринкових економік, така тенденція може характеризуватися позитивно, якщо вона підкріплюється зростанням реальних доходів громадян. Разом з тим, в Україні простежуються суперечності щодо подібного розвитку подій. Це підтверджується такими даними.
Таблиця 3.6
Частка прибуткового податку в грошових доходах населення України*
* Розраховано за даними Державного комітету статистики України.
Частка
Loading...

 
 

Цікаве