WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система України та оцінка її структури - Реферат

Податкова система України та оцінка її структури - Реферат

доходу. У результаті виникають суттєві труднощі при розробці методичних узагальнень та практичних рішень щодо ключових проблем вітчизняного оподаткування.
Визначальний вплив на структуру податкової системи, крім названої неоднорідності в складових, що формують доходи бюджету, має політичний устрій держави. Відповідно до того, чи є країна унітарною, чи федеративною, відтворюється структура податкової системи. Держава не може виконувати своїх функцій без фінансової підтримки, тому система розподілу бюджетів різних рівнів має бути адекватною системі делегування влади. Цей феномен в економічній літературі отримав назву "фіскального федералізму". Його дослідженню приділяється багато уваги у контексті вивчення економіки державного сектора.
Стосовно структуроформуючих складових податкової системи, у схемі 3.1 відбито законодавчо встановлений поділ податків на загальнодержавні та місцеві. В економічній літературі ознаку такої класифікації деякі автори трактують як "рівень системи державного та місцевого управління"1, а інші - як "канал надходження"2. Кількісно цей поділ характеризується такими даними (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Структура податкових надходжень за рівнем системи державного та місцевого управління*
*Розраховано за даними Державного казначейства України.
В Україні вже остаточно відбулося формування державного устрою, тому можна стверджувати, що поділ податкових платежів на місцеві тазагальнодержавні також є сталою ознакою класифікації податкової системи (див. схему 3.1). Тому і подальший розвиток податкового механізму має відбуватися у межах цієї сформованої структури.
Втім не можна виключити можливості і необхідності незначного її коригування внаслідок дії об'єктивних соціально-економічних процесів. Серед них, як найбільш вагомий процес, треба розглядати вплив трансформаційних змін, спричинених переходом від адміністративно-командної до ринкової економіки. При цьому важливо чітко усвідомлювати, що тривалість перехідного періоду дуже велика, а сам процес стосується усіх сфер економічного, соціального та людського життя.
Дані таблиці 3.2 переконливо свідчать про значну нерівномірність у розподілі податків між бюджетами різних рівнів (державним та місцевими), яка, у свою чергу, стає причиною міжбюджетної кризи в країні. Відповідно до чинного законодавства більшість податків і зборів сплачується на регіональному рівні, вони акумулюються на державному, а потім у вигляді дотацій частина їх повертається до місцевих бюджетів. При такому підході до формування місцевих бюджетів існує загроза повної руйнації на місцях стимулів до збільшення податкових надходжень через відсутність прямої залежності між сумою податків, зібраних у регіоні, та розміром дотацій, наданих з Державного бюджету. Це, у свою чергу, загрожує загостренням соціальних та виробничих проблем на регіональному рівні через нестачу коштів у місцевих бюджетах. Положення про затвердження переліку податків або визначення їх частини, яка залишається на регіональному рівні, передбачене у Законі України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", слід розцінити як крок вперед до розв'язання міжбюджетних проблем. Однак говорити про їх остаточне вирішення ще завчасно.
Для вирішення проблеми фінансового забезпечення місцевих бюджетів як на рівні регіонів в цілому, так і на рівні територіальних громад, необхідно остаточно законодавчо визначити джерела надходження коштів до місцевих бюджетів. Крім застосування практики встановлення визначеного (єдиного для віх регіонів) процента відрахувань від основних видів загальнодержавних податків, доцільно надати можливість регіонам розширити базу оподаткування за рахунок введення місцевого податку на нерухомість, як це, наприклад, існує в Канаді, США, Великобританії. Запровадження даного податку дозволить не тільки наповнити місцеві бюджети, але й сприятиме ефективному використанню нерухомості її власниками. Крім того, заслуговує на увагу застосування в України досвіду цільового надання державних трансфертів регіонам залежно від пріоритетів соціально-економічного розвитку держави та під конкретні програми, що дозволить значно підвищити ефективність використання бюджетних коштів, пом'якшити гостроту проблеми нерівномірності економічного розвитку регіонів та узгодити деякі протиріччя у міжбюджетних відносинах.
Для комплексної оцінки структури системи оподаткування дуже важливим є питання виявлення відносної ролі прямих та непрямих податків. Це пов'язано з тим, що окремі податки по-різному впливають на економіку.
До найбільш тяжких та соціально несправедливих належать непрямі податки у формі додаткової націнки, оскільки надбавку до ціни в результаті сплачує споживач, який купує товар. Це, в першу чергу, стосується ПДВ, який збільшує ціну ресурсів, що використовуються в процесі виробництва, акцизів та мита. Слід зазначити, що непрямі податки дають менше можливостей приховування доходів порівняно з прямими. Тому стає зрозумілою фіскальна логіка уряду України, який не є прибічником суттєвого зниження ставки ПДВ, через те, що цей податок краще збирається.
Порівняно з непрямими податками прямі мають менш негативний вплив на економіку. Маються на увазі, зокрема, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на власність.
Найбільш "нейтральні" податки базуються на вилученні монопольної ренти. До цієї сфери належать платежі за використання природних ресурсів.
Співвідношення між прямими та непрямими податками залежить від двох вирішальних факторів: життєвого рівня основної маси населення країни та стереотипів трактування тих чи інших податків, які склалися в різних країнах. Низький життєвий рівень населення об'єктивно обмежує масштаби прямих податкових вилучень з доходів фізичних та юридичних осіб. Подібна закономірність чітко простежується в країнах, що розвиваються. Непряме оподаткування в розвинених країнах відіграє значно меншу роль, ніж у країнах з перехідною економікою, до яких належить і Україна.
Не звертаючи уваги на запровадження політики уніфікації податків в рамках ЄС, на сьогодні не існує єдиного визначеного співвідношення питомої ваги основних податків у структурі податкових надходжень. Для Франції, наприклад, типовим є домінування такого податку, як внески на
Loading...

 
 

Цікаве