WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Розвиток податкових важелів регулювання економіки - Реферат

Розвиток податкових важелів регулювання економіки - Реферат

країни.
Аналіз регулятивного потенціалу податків за допомогою кривих байдужості споживача (мікроекономічний аспект).
Наочно продемонструвати регулятивний потенціал податків можна також за допомогою кривих байдужості, що використовуються в економічному аналізі для дослідження поведінки споживача59 (див. рис.2.7).
Нехай по осі ординат відкладена кількість товару Y, яку за певною ціною може придбати споживач. Кількість товару Y, що споживає покупець, залежить лише від ціни товару та доходу споживача. Відповідно, по осі абсцис - це кількість товару X. Тут дійсне те саме припущення.
Будь-яка пряма типу XY, що з'єднує точки на осі OY та осі ОХ, показує, яким чином споживач може розподілити свій дохід між двома товарами. Наприклад, якщо весь свій дохідпокупець витрачає на товар Y, то це буде певна точка Y0. Якщо весь дохід витрачається на товар Х, то це буде певна точка X0. Між цими крайніми точками прямої X0Y0 знаходиться множина точок, що показують, у якій пропорції розподіляється дохід споживача між двома товарами (або структуру попиту). Ця множина точок утворює пряму X0Y0 , яка характеризує структуру попиту споживача при певних сталих рівнях його доходу та цін на товари Х, Y.
Рис. 2.7. Вплив податків на перерозподіл народногосподарських ресурсів
Карта кривих байдужості споживача побудована таким чином, що всі криві повинні мати тільки одну точку дотику до прямих типу XY. Крива байдужості U0 має точку дотику U0 до прямої X0Y0 (див. рис. 2.7). Відповідно, криві байдужості не перетинаються між собою. Вищі криві байдужості характеризують вищий дохід споживача, вищу індивідуальну корисність. Споживач є раціональною особою, тобто намагається максимізувати індивідуальну корисність.
З рисунка 2.7 видно, що пряма X0Y0 має точку дотику A до кривої байдужості U0. Це означає, що споживач вважає для себе прийнятним споживання товару Х на рівні Ах одиниць, а товару Y - на рівні Аy одиниць.
Розглянемо найбільш простий випадок.
1. Уряд вводить непрямий податок t на товар Х, тобто ціна товару зростає на певну D1.
2. Дохід споживача залишається незмінним.
Введення податку призводить до збільшення ціни товару Х на D1. Оскільки дохід споживача залишається незмінним, то кількість товару Х, яку він може тепер придбати, зменшується пропорційно до збільшення його нової ціни. Тепер нова пряма X1Y0 відбиває можливу структуру попиту споживача. З цією прямою точку дотику В має інша крива байдужості U1. Тепер за певного рівня непрямого податку t споживач при існуючому бюджетному обмеженні може придбати собі:
- Bx одиниць товару Х, що менше ніж Аx;
- By одиниць товару Y, що більше ніж Аy.
Як бачимо, уряд за допомогою податків може впливати на структуру попиту споживача. Остання є іншою, оскільки відношення Bx0/By0 є іншим, ніж відношення Аx0/Аy0.
Такі зміни у структурі попиту відповідно означають, що уряд впливає і на перерозподіл виробничих ресурсів між товарами/групами товарів та секторами/галузями економіки.
На рисунку 2.7 показаний ще один випадок, коли уряд вводить додатковий непрямий податок на товар Х. Цей податок ще збільшує ціну товару на D2. Пряма структури попиту при встановлених бюджетних обмеженнях переміщується ще ліворуч. Це пряма X2Y0. Вона має точку дотику С до кривої байдужості U3. Нову структуру попиту споживача характеризує відношення Сх0/Сy0. Відповідно, ще більше спотворюється перерозподіл виробничих ресурсів між виробництвами цих гіпотетичних товарів. У даному випадку відбувається перерозподіл ресурсів на користь товару Y, відповідно, виробництво товару Х дискримінується. Крива АВС на рисунку 2.7 характеризує структуру попиту споживача при різних податкових режимах.
На перший погляд здається, що подібний аналіз дуже примітивний з погляду його практичного застосування. Утім необхідно бачити, що за цією простотою криється велика користь. Недостатня відпрацьованість теоретичних засад використання податкових важелів призводить на практиці до втрати ефективності їх регулятивного потенціалу, що значною мірою сприяє незадовільним результатам економічних перетворень в Україні. При визначенні шляхів таких протиріч мова йде про максимальне використання можливостей податкового регулювання, однак при цьому не слід допускати посилення тенденцій подальшої дестабілізації податкової системи, коли втрачаються її єдність та здатності слугувати ефективним регулятором фінансової та економічної систем, трансформації ринкових відносин.
Корисність запропонованого аналізу зростає, якщо застосовувати його більш широко. Зокрема, припустимо, що Х на рисунку 2.7 є групою споживчих товарів, а Y характеризує інвестиційні товари, які виробляються в економіці. Відтак пряма X0Y0 є межею виробничих можливостей економіки. При цьому карта кривих байдужості споживача у першому випадку перетворюється на карту кривих байдужості суспільства (усіх споживачів). Взаємозв'язок між ними такий:
(2.2)
де Uc - крива байдужості суспільства;
ui - крива байдужості i-го споживача (громадянина).
Гіпотетичне припущення про існування лише однієї точки дотику кривої байдужості суспільства Uc до межі виробничих можливостей Х0Y0 ґрунтується на теорії суспільного вибору. Квінтесенція цієї теорії полягає в тому, що при розв'язанні наочних економічних проблем (наприклад, про структуру суспільного виробництва, рівень державних витрат) може бути прийнято лише одне рішення, а суперечні пріоритети різних індивідуумів необхідно примирити.
Отже, якщо припустити існування карти суспільних кривих байдужості, яка відбиває пріоритети усіх членів суспільства, та існування лише однієї точки дотику, то точка А на рисунку 2.7 характеризує не тільки певний податковий режим, а й пропорцію виробництва споживчих та інвестиційних товарів. Відповідно ми бачимо, як повинні перерозподілятися виробничі ресурси між двома умовними секторами економіки.
Якщо у цьому контексті проаналізувати всі гіпотетичні зміни у податковому режимі, що були наведені вище, то ми можемо зробити більш конкретні висновки. Зокрема, рисунок 2.7 показує, що за допомогою податків уряд намагається перерозподілити ресурси на користь виробництва інвестиційних товарів (виробництво засобів виробництва). Це означає, що зростуть виробничі можливості й відбудеться зростання ВВП. Отже, уряд прагне економічного зростання.
Якщо, навпаки, буде відбуватися перерозподіл виробничих ресурсів на користь споживчих товарів, то очевидно, що уряд прагне до підвищення рівня життя населення або намагається запобігти перегріванню економіки тощо60.
Рис. 2.8. Обкладання податком відразу двох товарів
Розглянемо інший варіант розвитку ситуації, коли уряд одночасно обкладає податком два товари. На рисунку 2.8 представлена така
Loading...

 
 

Цікаве