WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Розвиток податкових важелів регулювання економіки - Реферат

Розвиток податкових важелів регулювання економіки - Реферат

населення, рівень заощаджень і має дуже віддалене відношення до кривої сукупної пропозиції.
Ми не розглядаємо суто індивідуальних випадків. Наприклад, Дж. Стігліц та Е. Аткінсон вважають, що прибутковий податок з громадян без неоподатковуваного мінімуму та за умови низького рівня заощаджень можна приймати за еквівалент разового непрямого податку на споживання57.
Відтак у ході аналізу будемо розглядати вплив еластичності попиту і пропозиції на перерозподіл ресурсів лише через дію непрямих податків.Апріорі припускаємо, що прямі податки безпосередньо лягають на тих, хто їх повинен сплачувати.
Оскільки ми визначили, які ресурси на ринку представляють покупець і продавець, то перейдемо безпосередньо до прикладного аналізу впливу податків на перерозподіл народногосподарських ресурсів у контексті концепції еластичності.
Характер податку - прогресивний, регресивний або пропорційний - важко визначити, оскільки податки не завжди сплачуються з тих джерел, які підлягають оподаткуванню. У зв'язку з цим необхідно якомога точніше визначити кінцевий пункт призначення податку або розподілу податкового тягаря.
З метою наочного з'ясування впливу податків на попит і пропозицію розглянемо рисунок 2.1.
Рис. 2.1. Втрата ефективності через податки
Припустимо, що у даному випадку еластичність попиту і пропозиції дорівнює одиниці. Ринок знаходиться у стані рівноваги у точці В. Якщо уряд запроваджує непрямий податок у розмірі однієї гривні, то сукупна крива пропозиції переміститься вгору. Виробнику для того, щоб компенсувати податок, необхідно встановити ціну товару на одну гривню більше. Однак нова рівноважна ціна товару буде не в точці В* (5 гривень), а в точці А (4,5 гривні). Еластичність попиту і пропозиції вступають у дію і призводять до того, що рівноважна ціна буде відрізнятися від ціни В*. Таким чином, виявляється, що непрямий податок за умови одиничної еластичності попиту і пропозиції порівну сплачують і покупці, і продавці (див. рис. 2.1).
Цей висновок дуже важливий, оскільки дає уявлення про те, які ресурси в економіці будуть перерозподілятися через дію непрямого податку за відповідних умов. Втрата ефективності на графіку представлена трикутником АВС. Його можна інтерпретувати, з одного боку, як зменшення норми заощаджень, оскільки зменшується купівельна спроможність сукупного попиту. З іншого - це зменшення ставки доходу на капітал виробника, оскільки рентабельність виробництва падає. Крім того, надлишковий тягар непрямого податку призводить до того, що споживання та виробництво товару (на макрорівні - усіх товарів та послуг), який підлягає оподаткуванню, падає нижче оптимального рівня. Якщо представити криві попиту і пропозиції на рисунку 2.1 як криві сукупного попиту і сукупної пропозиції (відповідно змінюється система координат з "ціна - кількість товару" на систему координат "рівень цін в економіці - ВНП"), то виявляється що податковий тягар зменшує оптимальний ВНП та збільшує рівень цін (див. рис. 2.2).
Рис. 2.2. Втрата оптимального рівня ВНП через податки
Тепер розглянемо випадок, як буде перерозподілятися податковий тягар, якщо еластичність попиту і пропозиції відрізнятиметься від випадку, наведеного вище.
Тут діють два правила.
1. При певній пропозиції, чим менш еластичним є попит на товар, тим більша частка податку лягає на споживача. У виняткових випадках, коли попит або абсолютно еластичний, або абсолютно нееластичний, податок сплачується у першому випадку виробниками, у другому - споживачами.
У більш імовірних випадках, коли еластичність попиту не набагато більша, але менше одиниці при заданому рівні пропозиції, ефект податкового тягаря буде перерозподілятися між виробником і споживачем залежно від еластичності. За умови відносно еластичного попиту більша частка податкового тягаря лягає на виробника і менша - на споживача. За умови відносно нееластичного попиту більша частка тягаря лягає на споживача і менша - на виробника (див. рис. 2.3 і 2.4).
2. При певному попиті, чим менш еластичною є пропозиція, тим більшу частку податку платять виробники (див. рисунки 2.5 і 2.6).
На рисунках 2.5 та 2.6 криві попиту ідентичні. Крива пропозиції на рисунку 2.5 - еластична, на рисунку 2.6 - нееластична.
Рис. 2.3. Розподіл податкового тягаря і відносно еластичний попит (Е>1)
Рис. 2.4. Розподіл податкового тягаря і відносно нееластичний попит (Е1)
Рис. 2.6. Розподіл податкового тягаря і відносно нееластична пропозиція (Е<1)
Виходячи з результатів графічного аналізу, можна відзначити, що еластичність попиту і пропозиції відіграє велику роль у розподілі податкового тягаря. Тому при аналізі впливу податкових відносин на розміщення обмежених народногосподарських ресурсів в економіці треба приділяти увагу аналізу факторів, які визначають еластичність попиту і пропозиції.
Цінова еластичність попиту, зазвичай, визначається такими факторами: наявність товарів-аналогів, питома вага ціни товару в сукупному доході споживача, фактор часу тощо. Цінова еластичність пропозиції визначається фактором часу. При цьому, залежно від періоду (короткостроковий чи довгостроковий), еластичність суттєво змінюється. Таким чином, треба відзначити, що найбільш вагомим фактором цінової еластичності попиту є корисність товару, в той час як еластичність пропозиції є функцією часу.
Вищенаведений аналіз дозволив нам розглянути питання, яким чином перерозподіляється податковий тягар між виробниками та споживачами товарів, робіт, послуг.
З цього видно, що уряд за допомогою регулятивного потенціалу податкової системи може досить ефективно перерозподіляти між покупцями та споживачами податковий тягар, який впливає на економічні стимули цих суб'єктів господарювання. Нами показано, що цей тягар впливає на втрату ефективності економічної системи через застосування податків. Це цілком зрозуміло, оскільки будь-який податок - це плата суспільства за утримання уряду.
Уряд, у свою чергу, при розробці структури податкової системи та бюджетно-фіскальної політики велику увагу має приділяти аналізу таких чинників, які, на перший погляд, мають віддалене відношення до цього. Застосування у різних країнах одних і тих же податків за однаковими ставками призводить майже до різних результатів. Це пояснюється тим, що кожна країна має індивідуальний набір макро- та мікроекономічних змінних, які необхідно враховувати у ході аналізу. Цей набір факторів має широкий діапазон: від особливостей національного менталітету до природи ринкового середовища (рівня конкуренції). Тому, перш ніж вносити зміни до існуючої податкової системи уряду, слід враховувати можливі наслідки для суспільства від запровадження податкових нововведень та отримання економічного ефекту для економіки
Loading...

 
 

Цікаве