WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Розвиток податкових важелів регулювання економіки - Реферат

Розвиток податкових важелів регулювання економіки - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток податкових важелів регулювання економіки
Стягнення державою на свою користь певної частини ВВП - це один, хоч і дуже важливий бік податкових відносин. Що стосується використання податків як інструменту державного регулювання економіки, то цей аспект податків має більш змінні характеристики - від фрагментарного податкового втручання держави до її постійного (з кінця ХІХ століття) і далі (з початку ХХ століття) до цілеспрямованого податкового впливу на економіку, який, однак, відрізнявся своїм рівнем в окремі періоди.
Довгий час пануючим було лише класичне уявлення про значення податків в економіці. Вчені-класики, економісти А. Сміт, У. Петті, Ж.-Б. Сей, Д. Рікардо вважали економіку сталою, саморегульованою системою, де податки виконували лише роль джерела доходів бюджету.
З ускладненням економічних відносин у суспільстві виникла потреба в корекції класичного вчення. Уявлення, що фіскальні дії можуть мати важливу стабілізуючу дію на економіку, найбільш широко розповсюдилось у період Великої депресії 30-х років; ключову роль тут, як це відзначалося вище, відіграла кейнсіанська теорія зайнятості. Ці погляди фактично до 70-х років визначали розвиток і напрями економічної думки. Стосовно податків передбачалося, що шляхом зміни обсягу і структури податкових надходжень можна пом'якшити циклічні коливання економіки, стимулювати інвестиції. Зокрема, американський економіст Д. Д'ю стверджував, що в "сучасному суспільстві податки функціонують швидше як регулятори, ніж як дохідний захід"48.
Врешті-решт, питання теоретичної моделі податкової системи потребує визначення функцій податків. Дослідження категорії податків буде неповним без з'ясування їх суспільного призначення.
В економічній літературі існують суттєві розбіжності як кількісного, так і якісного характеру з приводу визначення функцій, що виконує дана категорія. Особлива одностайність простежується стосовно фіскальної функції податків. Вона вважається історично найдавнішою та послідовно реалізовуваною, за допомогою неї здійснюється головне призначення податків - збір грошових коштів із фізичних та юридичних осіб із метою формування фінансових ресурсів держави, що акумулюються у бюджетній системі та позабюджетних фондах, і необхідних для здійснення нею своїх функцій. Щодо значимості та вагомості цієї функції, то вони значною мірою визначаються економічною доктриною конкретної держави.
Регулююча функція також належить до загальноприйнятих. В її основі - сутність податків як інструменту вартісного розподілу та перерозподілу доходів між соціальними верствами та групами, між сферами та галузями економіки. Держава вилучає частку поточного чи накопиченого доходу в одних осіб і передає його іншим. Такий перерозподіл державні органи здійснюють з метою забезпечення грошовими коштами і фінансовими ресурсами тих осіб, які відчувають доцільну, суспільно визнану потребу у ресурсах, однак не в змозі забезпечити її з власних джерел. Таким чином, оподаткування ставить своїм завданням отримання і зосередження в руках держави грошових коштів, необхідних для вирішення соціальних, економічних, науково-технічних проблем населення, регіонів, галузей, країни. Тобто з погляду економіки податки є як інструментом фіскальної політики держави, так і методом непрямого регулювання розподільчих і перерозподільчих процесів. Відповідно виділяються два напрями регулюючої ролі держави в галузі оподаткування:
1) фіскальний, що полягає в отриманні й акумулюванні податкових платежів, формуванні на цій основі дохідної частини бюджету з метою виконання державою завдань економічної та соціальної політики;
2) регулюючий, який полягає у стимулюванні чи дестимулюванні шляхом таких податкових важелів: види податків, об'єкти оподаткування, база оподаткування, податкові ставки, податкові пільги для певних форм економічної діяльності, виробництва і споживання ряду товарів та послуг, галузей і регіонів.
На думку Б. Болдирєва, податки виконують економічну функцію. При цьому він вказує, що "економічна функція означає, що податки, як активний учасник перерозподільчих процесів, серйозно впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи накопичення капіталу, розширюючи чи звужуючи платоспроможний попит населення"49. Реалізується така функція через систему санкцій, винятків, податкових кредитів. Вона проявляється в зміні об'єкта оподаткування, розмірів і ставок податків, оподатковуваної бази та інших параметрів, пов'язаних з розподільчими відносинами. З наведеної цитати можна зробити висновок, що, врешті-решт, йдеться про регулюючу функцію податків.
Регулююча функція податків має цілком самостійний характер, їй притаманний ряд властивостей, які характеризують багатогранність ролі податків у відтворювальному процесі. Держава, використовуючи регулюючу функцію, отримує можливість впливати на рівень соціально-економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями. У міру активізації ролі держави в організації господарської діяльності, у регулюючої функції з'являються додаткові властивості, які знаходять свою реалізацію в окремих підфункціях.
Ряд економістів (Д. Чернік50, В. Федосов51) у ряду самостійних функцій податків називають контрольну. На думку прихильників такого підходу, вона проявляється в ролі оціночного показника ефективності кожного окремого податку та системи в цілому. Погоджуючись з подібною властивістю податків, слід, однак, відзначити таке. Структура податків, їх розміри створюють основу для аналізу фінансової політики держави і прийняття відповідних кроків до вдосконалення. Проте контрольна функція податків проявляється лише в умовах дії регулюючої функції, а тому може вважаться саме її підфункцією.
На думку В.М. Родіонової52, податки виконують також і соціальну функцію. З нашої точки зору, як і у випадку з контролюючою функцією, її необхідно включити до складу регулюючої, адже остання охоплює всі процеси, пов'язані з розподілом ресурсів та багатства суспільства у цілому.
Тут цікаво буде подивитися на природу податків у контексті теорії економічної стратифікації суспільства П. Сорокіна53.
Сутність теорії П. Сорокіна полягає в тому, що процес перерозподілу багатства у світі відбувається постійно. Відповідно до руху та перерозподілу товарно-матеріальної форми речей у будь-якому суспільстві відбувається стратифікація (розшарування) національної громади на певні людські групи з різним рівнем доходу і, відповідно, добробуту. Чим відчутнішим стає це розшарування (розрив у рівнях доходів), тим більш нестабільною стає соціально-економічна система, що, врешті-решт, може закінчитися соціальними катаклізмами (революції, громадянські війни, поява латентних терористичних
Loading...

 
 

Цікаве