WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи - Реферат

Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи - Реферат

виділяється ознака спрямованості на економічне зростання, тобто оподаткування не повинне створювати перешкод для економічного зростання, більше того, воно має йому сприяти. Важливим у цій групі є також нейтральність щодо конкуренції. Оподаткування не повинне викривляти конкуренцію як між підприємствами та галузями в середині країни, так і між вітчизняними й зарубіжними підприємствами. Група соціально-етичних принципів передбачає реалізацію загального характеру оподаткування, тобто всі платоспроможні особи мають залучатися до сплати податків; справедливість оподаткування - рівне оподаткування за рівних або аналогічнихобставин, а за різних - відповідним чином диференційоване; відносність - податкове навантаження повинне розподілятись таким чином, щоб при цьому платоспроможність кожного платника податків зменшувалась відносно рівною мірою. Відповідно до принципів четвертої групи оподаткування має бути наочним (транспарентним, прозорим) і практичним. Наведене вище ілюструє, що, враховуючи сьогоднішні реалії, принципи, розроблені у ХVІІІ-ХІХ століттях, не втрачають свого значення для побудови ефективної податкової системи.
А.В. Бризгалін зазначає, що кожній сфері податкових відносин відповідає власна система організаційних, економічних та юридичних принципів42. Надаючи особливе місце організаційним, він вважає, що, зокрема, податковій системі Росії в сучасних умовах відповідають такі організаційні принципи. Насамперед, принцип єдності податкової системи. Він закріплений Конституцією, тобто не припускається можливість встановлення податків, які б порушували єдність економічного середовища країни. Принцип рухомості, який, як і в А. Вагнера, є синонімом еластичності, на думку автора, свідчить, що податок та деякі податкові механізми можуть бути оперативно змінені в бік збільшення чи зменшення податкового тягаря відповідно до об'єктивних потреб та можливостей держави. Справді, таке розуміння відповідає визначеному автором принципу рухомості. Однак А. Вагнер, трактуючи зміст цього принципу, вказував на об'єктивно притаманну різним податкам власну еластичність, а отже, на необхідність, у разі потреби, зміни складу податкової системи, який би враховував саме еластичність податку. Еластичність, як свідчить словник іншомовних слів, - це "пружний" і "гнучкий", а це дещо інша якісна характеристика оподаткування порівняно з тією, яку дає А. Бризгалін.
Серед цієї групи принципів автор також виділяє принцип численності податків, який, у свою чергу, включає декілька аспектів. Головний з них той, що податкова система повинна базуватися на сукупності диференційованих податків та об'єктів оподаткування. Другим аспектом автор вважає недопустимість "бюджету одного податку", оскільки при неочікуваній зміні економічної або політичної ситуації дохідна частина бюджету може просто не відбутись. Поділяючи цю думку, необхідно вказати, що два виділені аспекти принципу численності податкової системи фактично ілюструють його дію. Слід відзначити і його особливу важливість. Натомість, при всій зрозумілості значення принципу чисельності податку, досить широко обговорюється ідея єдиного податку. Як переконує минулий досвід, фізіократи пов'язували ідею єдиного податку з використанням єдиного джерела податків - чистого доходу громадян.
У нашій країні однією з основних причин такого підходу є необґрунтованість застосування даного принципу, а саме: введення додаткових податків при необхідності вирішення тієї чи іншої бюджетної проблеми, в результаті чого з'являються економічно необґрунтовані, надумані податки, які, врешті-решт, не лише малоефективні, але й завдають суттєвих збитків ефективності системи в цілому. Однак при всій важливості кардинального вирішення таких проблем, на наш погляд, не можна погодитися саме з вищезазначеним підходом до їх розв'язання на основі визначення єдиного податку. Він пов'язаний з можливостями невиправданого переміщення податкового тягаря, суттєвих обмежень кола платників податків та інших недоліків. Мабуть, тому ідея єдиного податку не знайшла практичної реалізації в жодній країні.
Принцип вичерпного переліку регіональних та місцевих податків, які можуть встановлюватися органами державної влади та місцевого самоуправління, фактично є виявом державно-правової ідеї фіскального федералізму - засобу розподілу податкових повноважень між окремими гілками влади, а не принципу формування податкової системи.
А. Смірнов вважає, що основними принципами оподаткування є такі: достатність, продуктивність, еластичність, стабільність, фіскальний федералізм, визначеність, економність, зручність для платника податків, вибір джерела оподаткування та нейтральність43.
Л.І. Якобсон стверджує, що єдиною суттю та виправданням податків у демократичному суспільстві є необхідність бути відображенням попиту платника податків на суспільні блага та визнаних громадянами принципів перерозподілу доходів. На його думку, на практиці податкові системи не здатні повною мірою виконувати вказані функції. Для порівняння податкових систем та оцінки можливостей їх вдосконалення він вважає за доцільним приймати до уваги такі критерії: відносної рівності зобов'язань, економічної нейтральності, організаційної простоти, гнучкості та контрольованості податків з боку їх платників44.
Наведені різноманітні принципи формування податкової системи переконують, що в даному питанні, незважаючи на їх численність, існує певна узгодженість серед багатьох економістів. Безумовно, це має своє пояснення, адже в основі їх - не лише значний світовий досвід, але й об'єктивні основи - суть податків як економічної категорії.
За певною неузгодженістю окремих принципів, як цілком слушно зауважує Л. Якобсон, нерідко приховується конфлікт між потребами економічної ефективності та справедливості. Саме тому відсутній єдиний варіант податкової системи, здатний продемонструвати свої переваги перед іншими. Крім того, в різних країнах надають не завжди однакове значення деяким принципам, що також є однією з причин їх різноманітності. Особливо це проявляється при визначенні співвідношень між прямими та непрямими податками. З точки зору організаційної простоти, непрямі податки переважають, проте поступаються прямим з позицій контрольованості та відповідності принципу платоспроможності. Для держав зі стабільно розвиненою економікою, а також за наявності добре організованих податкових служб ці якості непрямих податків не такі важливі, як для держав, що мають труднощі зі збиранням податків, і головне - характеризуються нижчим рівнем соціально-економічного розвитку. Тобто при виборі критеріїв, які закладає в основу побудови податкової системи кожна конкретна країна, не може бути сліпого копіювання.
Loading...

 
 

Цікаве