WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи - Реферат

Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи - Реферат


Реферат на тему:
Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи
Наукове забезпечення побудови теоретичної моделі податкової системи, окрім дослідження сутності і змісту категорії податків як своєї вирішальної передумови, передбачає визначення принципів, на яких має будуватися податкова система, та основних критеріїв оцінки ефективності цієї системи, яка є сукупністю податків, зборів та інших платежів, що стягуються у встановленому законом порядку з платників - юридичних та фізичних осіб, і функціонування якої є результатом прояву дій держави у сфері встановлення, правового оформлення та організації збору податків і податкових платежів. Така система є породженням держави, а втілення її в життя пов'язане з діяльністю останньої. Межі цього процесу та його хід визначаються чинним законодавством і досягаються формуванням відповідної податкової системи, тому законодавчі та адміністративні рамки є важливим параметром, який обумовлює і ефективність оподаткування.
Таким чином, податкова система будь-якої держави відображає поєднання об'єктивних та суб'єктивних засад. Знайти компромісне поєднання цих характеристик - одне з ключових завдань, які стоять перед податковою системою кожної сучасної держави. Разом з тим, зважаючи, що ці здобутки не є визначеними раз і назавжди і потребують урахування реальної економічної ситуації, не менш важливим є творчий підхід до їх конкретного застосування.
Визначення податкової системи та її функцій фінансова наука сформувала ще на початку ХХ ст. Фактично це визначення дане А. Вагнером при формулюванні ним основних принципів, яким повинна відповідати правильно побудована податкова система. При визначенні народногосподарських (фінансово-політичних) принципів він підкреслив такий з них: "комбінація сукупності податків у таку систему, яка б забезпечувала при можливому дотриманні етичних принципів та принципів управління достатність надходжень і еластичність на випадок надзвичайних державних потреб"34 . Наведене формулювання відповідало основному призначенню податкової системи - забезпеченню держави необхідними коштами і знаходилося в повній відповідності з принципами неокласичної школи про невтручання держави в господарські процеси. Ця модель фактично використовувалась до кейнсіанства - часу, коли податковій системі була відведена роль автоматичного стабілізатора економічного циклу. У 80-х роках у зв'язку з необхідністю забезпечення економічного зростання податковій системі було повернуто нейтральний характер.
Те, що податкова система є комбінацією податків, кожен з яких має свою мету, дозволяє більшою мірою визначити платоспроможність платників, пом'якшити проблему ухилення від податків, зробити загальний податковий тягар психологічно менш помітним, а також розширити можливості використання податкової політики як регулюючого чинника. Саме тому всі сучасні системи оподаткування не обмежуються окремими податками, а користуються перевагами, що надає їх чисельність. І не слід піддавати сумніву тезу, що створення податкової системи є фундаментальним випробовуванням для будь-якого уряду. Її можна лише доповнити тим, що ефективність податкової системи значною мірою забезпечується саме перевагами системного підходу. Він потребує не допускати ні взаємного накладення податків, ні розривів поміж ними. Звідси актуальність пошуку саме такої комбінації податків, яка б сприяла вирішенню поставлених завдань з урахуванням усіх діючих інтересів, оскільки одному податку це не під силу.
Разом з тим, важливо враховувати, що створення системи вже саме по собі здатне породжувати суперечності. Вимога системності потребує, щоб її окремі елементи були взаємопов'язані між собою, органічно доповнювали один одного, не заходили в суперечність із системою в цілому та іншими її складовими. Адже система - це "щось ціле, що являє собою єдність закономірно розташованих та взаємно пов'язаних частин"35. Важливим також є визначення системи як сукупності принципів, покладених в основу певного вчення36 .
Це загальне розуміння конкретизується і стосовно податкової системи. При цьому слід відразу зазначити, що існують різні її визначення, які не завжди адекватно відображають як фундаментальні ознаки системи, так і окремі її складові. За визначенням В.М. Родіонової, податкова система - це "сукупність різних видів податків, у побудові та методах обчислення яких реалізуються певні принципи"37. Відображуючи ознаки, що характеризують систему, наведене визначення не враховує всіх вимог, притаманних цьому поняттю. Зокрема, доцільно вказати на її призначення, досягти поставленої мети стосовно конкретного відрізка часу. Таким чином, податкова система - це сукупність окремих податків, платежів, у побудові та методах обчислення яких реалізуються взаємодоповнюючі принципи для досягнення поставленої мети.
Розвиток та зміна форм державного устрою завжди супроводжувались перебудовою податкової системи. Період, коли у ХVІІІ ст. формувались основи сучасної держави, характеризувався активною розробкою проблем теорії та практики оподаткування. Саме в цей час теорія оподаткування була створена її основоположником, шотландським економістом і філософом А. Смітом (1723-1790), основні принципи якої не втратили свого значення і до нашого часу. Вони викладені автором у чотирьох основних правилах:
- справедливості, яке стверджує загальність оподаткування і рівномірність його розподілу відповідно до доходів;
- визначеності, коли час оплати податку, спосіб і сума платежу повинні бути з точністю і заздалегідь відомі платнику і не залежати від суб'єктивних факторів;
- зручності, тобто кожен податок повинен стягуватись у такий час і такий спосіб, які найбільш зручні для платника;
- економії (раціональності), коли будь-який податок повинен стягуватися таким чином, щоб із доходів платника вилучалось якомога менше понад те, що надходить до державної скарбниці.
Основу побудови сучасних податкових систем, поряд із принципами А. Сміта, визначають також принципи, розроблені німецьким економістом А. Вагнером, який не просто доповнив, а надав їм нового концептуального характеру. Керуючись теорією колективних потреб, на першу позицію в оподаткуванні він поставив принципи достатності та еластичності. Саме завдяки цьому принципи оподаткування стали системою, що враховувала інтереси не лише платника податків, але й держави з пріоритетом останньої. Тобто перед оподаткуванням постало завдання збалансування інтересів держави та платників податків, яке, без перебільшення, і в сучасних умовах є ключовою проблемою формування податкової політики будь-якої цивілізованої держави світу.
А. Вагнер не лише визначив принципи оподаткування, але й
Loading...

 
 

Цікаве