WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теорії оподаткування в економічній думці - Реферат

Теорії оподаткування в економічній думці - Реферат

"мостове" (за провіз краму через річки), плата за охорону та конвоювання, "димовий податок" (на так званих "сиднів", тобто жонатих козаків і посполитих, що селились біля Січі і вважались підданими Коша), "військовий оклад" (грошовий податок з посполитих).
Ці податки використовувались на потреби церкви і, більшою частиною, військової організації.
Тобто і тут, за виразом І.М. Кулішера, "війна породила на світ податки, спочатку тимчасові, потім, з появою постійного війська, і постійні. Сучасна армія і сучасна податкова система - сіамські близнюки, нерозривно спаяні, нерозлучні, неподільні"31.
Зв'язок податків з необхідністю утримання армії віддзеркалився на теорії оподаткування. Спочатку вона формує уявлення про податки як засіб, до якого вдаються у випадках, коли вітчизна в небезпеці. Останні трактуються як плата, що вноситься кожним на захист країни. Але в Середньовіччі (ХV-ХVI століття) державні доходи ще не відокремлювались від особистого майна короля, тому і викликали протест з боку прихильників недоторканості приватної власності. Визнання їх як постійних платежів було проблематичним. Такими поглядами відзначались ранні італійські автори, а також представники школи меркантилістів (наприклад, Ж. Боден).
Пізніше населення змирилось із податками, які почали перетворюватись на звичний дохід держави.
Точка зору Прудона полягала в тому, що податок - це обмін. Держава не повинна втручатися в діяльність, відведену приватній ініціативі. Але є ряд благ, виробництво яких не можуть взяти на себе приватні особи. Їх виробляє суспільство, вони складають спеціальність держави, і задля них існують податки. За цією теорією, держава - це вже не тільки суд, поліція, дипломатія і армія. Вона являє собою ще й орган, який своєю діяльністю повинен задовольнити колективні потреби населення.
Німець Гок пропонує розглянути податки з іншого боку - як необхідність. Він по-новому розглядає роль держави. За Гоком, держава - це атмосфера, що завжди оточує і впливає на нас благодатним чином, коли ми навіть не бачимо її присутності. Цей перехід до нової ролі держави зумовив висновок про те, що податки зовсім не є платою за послуги державі. Люди сплачують податки, виконуючи обов'язок, задля збереження того великого цілого, до якого належить платник. Таким чином, почавши з фіскального договору, Гок усе ж визначає, що податки не є платою за послуги, а чимось більшим, у чому втілюється участь кожного в житті цілого, держави, яка має самостійну цінність і складає вищу форму людської організації32.
Л. Штейн, Шефле, А. Вагнер, Кон, Шалл підкреслюють етичний бік податків, моральний зв'язок між державою і особистістю, підкорення приватного господарства ідеї державності і, тим самим, ідеї податку.
Французькі автори (Леруа-Больє, Стурм), навпаки, згадують про податки тільки як про засіб покриття потреб держави, бюджетний засіб, не розглядаючи їх з моральної точки зору.
З початку ХХ століття епохи фіскального договору і податків як суто бюджетного засобу змінює період "соціальної" системи оподаткування. Фіскальна мета податку змінюється соціальною. Новим ідеалом оподаткування стає прагнення до більшого зрівняння доходів через їх розподіл, до зменшення прірви між багатими і незаможними. Таким є короткий перебіг історії податків.
Систематизація історичного розвитку оподаткування дала змогу виділити три його етапи: перший етап охоплює Стародавній світ і початок Середніх віків, другий - ХVІ-ХVIІІ ст., третій - ХІХ-ХХ ст. Відповідно, податки пройшли шлях від примітивно-зародкової форми (переважно у вигляді приватно-правових доходів) до постійного джерела доходів, формування податкових систем і затвердження бюрократичного способу стягнення податків33.
Практика і зміст системи оподаткування, коротко викладені вище, які існують з появою держави, впродовж довгого часу залишалися досить інтуїтивними. Систематизовані концепції оподаткування, які відобразилися в податковій теорії, з'явилися у середині ХVI століття в умовах достатньо високого рівня розвитку державності, що відбувався одночасно з розвитком різних напрямів економічної думки. Причому кожна концепція відповідала сутності та проблемам економічної і фінансової систем держави, а тому змінювалася залежно від її економічної політики. Зважаючи, що процес оподаткування здійснюється державою, саме під впливом розвитку вчення про державу змінювалось уявлення про економічну сутність податків.
Спочатку податкова теорія була створена (і довгий час панувала) у рамках класичної економічної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей та ін.), в основі якої знаходилась концепція пріоритету пропозиції як фактора, що визначає попит через стан ринку ресурсів. Для цієї школи характерне твердження про автономний характер ринкової рівноваги, яка встановлюється автоматично, шляхом переміщення виробників у галузі національного господарства і незадоволеним попитом (недостатньою пропозицією).
Ставлення класичної школи до ринку як універсального та єдино ефективного регулятора економічних процесів мало наслідком ставлення до держави лише як до носія управлінської і військової функцій, ігноруючи її соціальну та економічну роль. Оподаткування при цьому розглядалося винятково як спосіб створення фінансової бази для виконання цих двох функцій. Д. Рікардо вважав, що податки повинні використовуватись лише у фіскальних цілях, оскільки вони перешкоджають процесу утворення і накопичення капіталу, а тому найкращим податком є найменший.
Як неминуче зло, необхідне витрачання сил для будь-якої держави розглядав податки прибічник теорії споживання Ж.-Б. Сей. Він вважав, що податки не виконують утворюючої ролі і чим вони менші, тим краще. Згідно з теорією А. Сміта, податки необхідні для забезпечення таких суспільних благ, як оборона, забезпечення безпеки громадян, їх майна, освіти. І лише в окремих випадках - для забезпечення виконання контрактів34.
При такому підході податки вважалися джерелом доходів держави, а в рамках теорії досліджувалася проблема принципів оподаткування, які б не вступали в суперечність з нормальним функціонуванням економічно вільного підприємництва. Зміст принципів А. Сміта переконує, що всі вони спрямовані на створення для господарюючих суб'єктів максимально ефективних, незважаючи на стягнення у них частки доходів, умов функціонування як самостійних структурних одиниць складної соціально-економічної системи. Такий підхід актуальний у будь-яких історичних умовах, при будь-якій складності та рівні розвитку.
Ускладнення (відносно періоду формування класичної школи) соціально-економічної структури суспільства, яке визначає виникнення нових закономірностей здійснення економічних процесів, зумовило розвиток теорії оподаткування з урахуванням посилення соціальної та економічної діяльності держави.
Огляд класичних робіт по даній проблемі та аналіз основних положень теорії оподаткування найбільш змістовно в Україні зроблено в роботах Федосова В.М.,Шаблистої Л.М., Соколовської А.М., основні висновки з яких приводяться нижче.
З початку ХХ
Loading...

 
 

Цікаве