WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система в структурі інструментів державного регулювання перехідних економік - Реферат

Податкова система в структурі інструментів державного регулювання перехідних економік - Реферат

пов'язані нетільки з необхідністю існування політичного інституту, але і з тим, що державні витрати набагато менші й ефективніші порівняно з такими, які необхідні були б окремому суб'єкту для виконання загальновизнаних функцій, створення і реалізації житєєзабезпечуючого простору, то дія системи оподаткування однозначно має і стимулюючий ефект.
Саме тому теоретичне осмислення проблеми місця і ролі податкової системи в структурі інструментів державного регулювання економіки має велике значення для усвідомлення економічної сутності податків, а звідси - їх регулятивного потенціалу.
Разом з тим, причини недостатнього використання регулюючого потенціалу податків є об'єктивними, оскільки податкові системи далеко не повною мірою відповідають на запити життя. Як справедливо відзначає В. Андрущенко, сьогодні настав час активно переносити на ґрунт вітчизняної фінансової науки нові, зокрема, соціологічно-антропні методи досліджень50. За його словами, у західній економічній теорії для дослідження проблеми податків як частини загальної проблематики економічної науки використовуються етичні поняття свідомості й волі, елементи соціології, психології тощо.
Далі відзначимо, що застосування нових інструментів аналізу податкової системи у вітчизняній науці поки що розвинене недостатньо. Більше того, знання про податки та їх специфіку в перехідних економіках й досі залишаються вибірковими, уривчастими, тому не дивно, що ефективність їх використання на практиці дуже низька.
Лише в останні декілька років з'являються аналітичні розробки, підкріплені не лише логікою та знанням основних законів економіки, а й багатим статистичним матеріалом, які дають підстави для суджень про місце і роль податків у системі важелів економічної політики уряду51.
Такий емпіричний аналіз є дуже корисним, оскільки дозволяє виявити несподівані закономірності та властивості податків. Так, у зазначеній роботі показано, що відбувається процес розшарування українського суспільства за рівнем доходів громадян, оскільки має тенденцію до зростання індекс Джині. Останній є інтегральним показником, що характеризує розподіл населення за рівнем середньодушового сукупного доходу в Україні за різними соціальними групами (стратами). З цього можна зробити висновок, що прибутковий податок з громадян в Україні не є ефективним, справедливим і гнучким регулятором при перерозподілі доходів фізичних осіб. Звісно, це стосується теперішнього часу і форми цього податку.
Можливості більш масштабних, а головне - підтверджених емпіричними розрахунками досліджень у цьому напрямі обмежені тим, що перехідні економіки характеризуються недостатньою наявністю статистичних даних. Принаймні, це стосується України. Ті дані, що налічує офіційна статистика України, не є стійкими, однорідними статистичними сукупностями, оскільки відбулися глибокі трансформації або навіть "шокові" зміни. У зв'язку з цим корисними є дослідження зарубіжних науковців, які дозволяють з'ясувати місце податкової системи та її структури в економічних процесах.
Повертаючись до розгляду регулятивного потенціалу податкової системи, необхідно звернути увагу на роботу спеціалістів МВФ52. Проведений ними економетричний аналіз53 показує, що на рівень розподілу населення за рівнем доходів в усіх країнах, що увійшли до вибірки, найбільше впливають наступні чинники: урбанізація (кутовий коефіцієнт - 0,229, t-статистика - 4,80), чисельність осіб, які мають вищу освіту (-0,201 і -3,62 відповідно), та податковий режим (співвідношення між прямим і непрямим податками (-0,025 та -2,72).
Результати розрахунків показують, що збільшення рівня співвідношення прямих/непрямих податків та кількості осіб з вищою освітою сприяє зменшенню коефіцієнта Джині. Це бажаний ефект з погляду системи принципів соціальної справедливості.
Економічна інтерпретація такої залежності полягає у тому, що прямі податки є більш ефективним регулятором порівняно з непрямими, а вища освіта впливає на кваліфікацію, тобто здатність громадян заробляти більше.
Зазначимо, що в індустріальних країнах нерівність населення за доходами більша, ніж у перехідних економіках. Відповідно, коефіцієнт Джині вищий у розвинених країнах світу (наприклад, Сингапур, Німеччина, США тощо). Крім того, згідно з отриманою регресією, експансія урбаністичного сектора економіки, який за своїми характеристиками є високодохідним, збільшує коефіцієнт Джині, тобто відбувається розшарування населення за соціальними стратами за рівнем доходів.
Отримане регресійне рівняння має обмежену інтерпретацію (нормований R^2 дорівнює лише 0,2). Однак це лише зайвий раз доводить, що існують більш істотні чинники, які впливають на розподіл доходів у ринковій економіці.
Наведемо деякі висновки, що характеризують роль податкової системи як інструменту регуляторної політики уряду.
По-перше, вплив чинників співвідношення прямих і непрямих податків та урбанізації на коефіцієнт Джині є статистично істотним (див. t-cтатистики за наведеними предикторами).
По-друге, частка прямих податків у структурі ВВП не справляє істотного впливу на перерозподіл доходів. Більш істотним чинником є структура податкової системи, а саме: співвідношення прямих і непрямих податків. За інших рівних обставин збільшення на 40 % співвідношення прямих і непрямих податків зменшує коефіцієнт Джині у середньому на 0,75 %.
Ці важливі висновки, що характеризують роль податкової системи у ринкових економіках перехідного типу, проілюстровані у таблицях 1.4 і 1.5.
Таблиця 1.4
Вплив змін у структурі податкової системи на розподіл доходів населення (зміни у відсотках ВВП)
З таблиці 1.4 видно, що зміни у структурі податкової системи та податкового навантаження на економіку взагалі (протягом 1980-1990 років) тільки у Мавританії призвели до позитивного ефекту при перерозподілі доходів. У Йорданії, Польщі, Таїланді, Болгарії та Угорщині - ефект змін негативний. У решті країн одностайного ефекту не виявлено.
На відміну від цього, у таблиці 1.5 показано, що чинник структури податкової системи істотно впливає на перерозподіл доходів у перехідних економіках. Хоча, як ми відзначали, ефективність регулятивного потенціалу податкової системи у перехідний період зменшується, вагомість цього чинника та чинника кількості осіб, які мають вищу освіту, підтверджується.
Таблиця 1.5
Зміни коефіцієнта Джині залежно від змін структури податкової системи та кількості осіб, які мають вищу освіту, за окремими країнами відповідно до рівняння регресії (протягом 1970-1980 та 1980-1990 років)
Наведені дані переконують, що в податковій системі криється потужний регулятивний потенціал, який може стати в нагоді уряду при розв'язанні внутрішніх соціально-економічних проблем країни, досягненні поставлених цілей, виконанні певних завдань.
Хоча в країнах з перехідною економікою коефіцієнт Джині менше, аніж у розвинених країнах світу, останні досягають ефективного перерозподілу доходів через податки та бюджетні трансферти.
Loading...

 
 

Цікаве