WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система в структурі інструментів державного регулювання перехідних економік - Реферат

Податкова система в структурі інструментів державного регулювання перехідних економік - Реферат


Реферат на тему:
Податкова система в структурі інструментів державного регулювання перехідних економік
Місце і роль податкової системи в структурі інструментів державного регулювання детермінується станом економічної системи та формами державного устрою. Теорія суспільного відтворення, що ґрунтувалася на доктрині К. Маркса, розглядала податки винятково як частку вартості товарів, яку необхідно анексіювати з метою відтворення суспільства. Історія довела, що приниження іманентно притаманного податкам регулятивного потенціалу було однією з серйозних помилок соціалістичних економік, саме тому в умовах перехідного процесу і постало завдання створити нову податкову систему. Разом з тим, зміна принципових підходів до оподаткування потребує відносно тривалого часу, і тому новітня історія розвитку податкової системи України не вільна від помилок і присутності елементів, що є наслідками минулої системи.
Процес перерозподілу національного багатства визначається об'єктивними економічними законами, які не змогла ефективно використати адміністративно-командна система. Остання практично за всіма основними характеристиками програє податковій системі як регулятору процесу перерозподілу національного багатства.
Чітке визначення місця і ролі податкової системи є складною економічною проблемою навіть у розвинених у ринковому плані країнах, і в попередньому параграфі даної роботи ми показали, як трансформувалась податкова політика найбільш розвиненої у всіх напрямах економіки США. Саме тому питанню податкової політики і системи, що її реалізує, в економічній науці приділяється багато уваги, однак залишається і багато неоднозначних проблем. Не можна не відзначити і наявність досягнень у теоретичному обґрунтуванні використання для потреб регулювання економіки потенціалу окремих податків, а особливо їх системи.
Сучасна податкова система - продукт тривалої еволюції, що не в останню чергу зумовлювалася змінами, які відбувалися в процесі трансформації ролі держави. Будучи продуктом держави, податки, податкові відносини і власне податкова система еволюціонували у міру змін природи, характеру, форм, ролі держави в суспільно-економічному розвитку. Останні становили об'єктивні чинники її формування. Одночасно становлення податкової системи було невіддільним від дії суб'єктивних факторів, значення яких вирішальною мірою зумовлене рівнем компромісу інтересів усіх суб'єктів податкових відносин. І хоча з розвитком демократичних форм правління, порівняно з абсолютизмом, вплив суб'єктивних факторів на формування процесів оподаткування не має визначального характеру, цей вплив залишається суттєвим. "Не внаслідок теоретичних міркувань рухається фінансове життя, ні, воно складається під впливом інтересів груп..."46 .
Щодо змін, які вніс розвиток демократичних форм правління в оподаткування, то їх розуміють, насамперед, у появі в парламенті виняткового права на запровадження нових податків та визначення напрямів використання державних доходів. Це дало можливість окремим суспільним групам через своїх представників впливати на прийняття рішень щодо оподаткування. Це ж стосується і правової регламентації прав та обов'язків усіх учасників податкових відносин, що надало їм цивілізованого характеру. І, нарешті, створення підґрунтя для появи таких форм податків, які не могли вкоренитися в умовах авторитаризму, зокрема, прибуткового податку з громадян, податку на прибуток корпорацій47.
Еволюція ролі та функцій держави у суспільному житті знайшла відображення у функціональному призначенні податкової системи. Її фіскальна спрямованість, примусовість стягнення податків зберігаються незалежно від розвитку функцій держави, хоча у кількісному вираженні залежать від рівня та якості послуг, які надає держава. Індивідуальна ціна податку - це додаткова плата, яку індивід змушений внести (у вигляді додаткових податкових платежів) за кожну додаткову одиницю товару суспільного споживання, зазначає Дж. Стігліц48. Стосовно розвитку та практичної реалізації інших напрямів функціонального призначення податкової системи, то вони стають продуктом ролі і значення, конкретних функцій держави в суспільно-економічному розвитку. При цьому зміни стосуються всіх складових податкової системи, хоча й різною мірою. Це особливо чітко проявляється стосовно принципів побудови податкової системи. Залежно від особливостей стану та завдань соціально-економічного розвитку, на кожному етапі здійснюється їх вибір, який відрізняється принципами, що стали результатом не лише урахування певної специфіки, але й фундаментальними, що є здобутком економічної теорії.
З огляду на викладене вище, було б недоцільно нехтувати регулюючим потенціалом окремих податків та всієї податкової системи країни. Цей потенціал, що відбиває сутність податків як економічної категорії, останнім часом був недостатньо реалізованим у загальній структурі інструментів державного регулювання економіки. Можливо, саме тому економічна історія України містить більше прикладів втрачених можливостей, аніж досвіду ефективної реалізації запланованих дій.
Пошук шляхів та засобів швидкого подолання соціально-економічних проблем у перехідній економіці України примусив деяких фахівців і науковців шукати в податках панацею від усіх негараздів, зокрема, через надання їм стимулюючої ролі. Це зумовлює потребу додаткової уваги до природи податків, обґрунтування їх функцій. Класично визнані функції податків - фіскальна та регулююча. Наявність консенсусу з цього приводу в працях класиків економічної науки дає підстави вважати, що це є правильним уявленням природи податків. Поряд з цим не можна відкинути й здатності податків виконувати протекційну, стабілізаційну та вирівнюючу роль при перерозподілі доходів населення. Постає питання про доцільність визначення цих властивостей в якості самостійних функцій. Аналіз сучасних ідей та концепцій підкріплює наші сумніви. Зокрема, спеціалістами МВФ відзначено, що регулятивний потенціал податкової системи найкраще проявляється у прогресивних системах, набагато менш ефективно - у тих, що є пропорційними або регресійними. Тобто при податковій регресії щонайменше некоректно вести мову про податки як регулятор. Якщо держава за допомогою податків не здатна регулювати економічні процеси, то, відповідно, й стимулювання - лише ілюзія.
В окремих роботах стверджується, що проблематично вести мову про стимулюючу роль податків. Так, С. Терьохін прямо вказує, що податки не можуть бути стимулюючим інструментом: "Будь-який податок є інструментом обмеження свободи його платника, тому говорити про стимулюючу роль оподаткування є беззмістовним. Мова може йти лише про прийняття політичного рішення про менший ступінь фіскального пригнічення окремої сфери діяльності або форми споживання стосовно інших сфер або форм"49. Погодитися з таким твердженням - фактично стати на позицію, яка взагалі має призвести до виникнення сумніву щодо існування інституту держави як такого. А оскільки його виникнення і розвиток
Loading...

 
 

Цікаве