WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методи державного регулювання економіки та їх взаємодія - Реферат

Методи державного регулювання економіки та їх взаємодія - Реферат


Реферат на тему:
Методи державного регулювання економіки та їх взаємодія
Виконання державою комплексу завдань, пов'язаних із забезпеченням її існування, ефективного функціонування та пристосування до різноманітних змін об'єктивного і суб'єктивного характеру, викликало появу широкого арсеналу методів державного регулювання економіки. Усі вони пов'язані в єдину систему і в сукупності спрямовані на підтримку та забезпечення ефективності державного регулювання.
Поряд з необхідністю політично-правового зміцнення господарських відносин, на державу, як відомо, безпосередньо покладаються певні економічні функції. Р. Масгрейв, який на основі узагальнення видів державної діяльності у різних країнах першим сформулював економічні функції держави в ринковій економіці, здійснив систематизацію методів, за допомогою яких держава може виконувати свої функції, і тим самим визначив основні напрями пошуків удосконалення дій держави. Стосовно алокаційної функції, ці напрями охоплюють сферу прямих адміністративних розпоряджень, прямого надання фінансованих з бюджету певних благ, формування відповідної податкової системи та надання державних субсидій, суспільних благ за зниженими цінами, здешевлення кредитів, а також участі у підприємницькому ризику. Стосовно дистрибутивної функції, основні напрями лежать у площині надання державної допомоги незахищеним верствам населення та формування відповідної податкової політики. Виконання стабілізаційної функції включає комплекс заходів, пов'язаних із покращанням використання виробничих ресурсів, забезпеченням прийнятного рівня зайнятості та відповідної політики цін.
Комплекс адміністративних заходів, прямий силовий тиск поступається місцем більш досконалим економічним інструментам непрямого втручання, контролю. Зокрема, дають реальну владу, живлять державу фіскальні заходи. Держава концентрує (головним чином, через податки) у своїй власності значну частку національного багатства, що створює підґрунтя застосування дієвих економічних заходів.
Економічні методи обумовлені існуванням, як зазначалося вище, загальновідомих "провалів" ринку та нових, породжених реаліями сучасного перехідного періоду. Виникає потреба в коригуванні соціальних наслідків надмірної нерівності доходів та соціальних контрастів, підтримці стабілізації та економічного зростання, а також впровадженні інноваційно-інформаційної парадигми. Держава володіє для цього певними важелями. Так, Дж. Стігліц визначає чотири загальних регулятивних блоки32:
- грошово-кредитні (монетарні);
- бюджетно-податкові;
- зовнішньоекономічні;
- соціальні.
Кожен з цих блоків містить перелік певних інструментів, здатних впливати на певні економічні процеси в країні та економіку в цілому.
До блоку грошово-кредитних інструментів відносять такі, що регулюють пропозицію грошей. Це:
- політика відсоткової ставки;
- резервні вимоги до банківських установ;
- операції центрального банку на відкритому ринку з державними цінними паперами;
- валютна політика;
- емісія грошей.
До блоку бюджетно-податкових інструментів відносять такі, які через державний бюджет впливають на економічні процеси у країні, зокрема, на перерозподіл народногосподарських ресурсів у середині системи. Це:
- політика доходів уряду (податкові інструменти);
- політика трансфертів і витрат уряду (бюджетні трансферти і витрати);
- міжбюджетна політика;
- емісія грошей (сеньйораж як податок від інфляції). "Доходи, які отримують уряди від друкування грошей, неоднакові у різних країнах. У США він незначний: на сеньйораж, зазвичай, припадає менше 3 % доходів держави. В Італії і Греції сеньйораж забезпечує понад 10 % доходів держави"33. В Україні "у 1993 році… за рахунок емісійних ресурсів НБУ було профінансовано 36,3 % бюджетних видатків. Ця сума перевищує рівень бюджетних надходжень за рахунок ПДВ та податку на прибуток підприємств"34.
До блоку зовнішньоекономічних інструментів відносять такі, за допомогою яких уряд регулює соціально-економічні відносини з іншими країнами. Це:
- валютна політика;
- митна політика;
- міграційна політика;
- фіскальні інструменти, які забезпечують протекційні ефекти.
До блоку соціальних інструментів відносять такі, що дозволяють уряду здійснювати вплив на головний економічний ресурс - працю. Це:
- соціальна політика - освіта, медицина, соціальні гарантії, пенсії тощо;
- фіскальні пільги молодим родинам (приклад - Ірландія, де шкала прибуткового податку з громадян залежить від віку сім'ї).
З одного боку, соціальна політика реалізується через видатки бюджету, однак існують окремі соціальні норми, які не підкріплені видатками уряду, проте справляють істотний вплив на демографічні процеси у суспільстві. Зокрема, пенсійна система може включати як елементи державних витрат, так і корпоративних, приватних (наприклад, персональний накопичувальний рахунок).
Як видно з наведеного, далеко не повного переліку інструментів, що наповнюють змістом регулятивні блоки державного регулювання економічної політики, особливого значення набуває їх зв'язок. Інструменти кожного з блоків є взаємопов'язаними складовими. Вони здатні впливати як на силу, напрям дії один одного, так і збільшувати ефективність одночасного застосування, досягаючи при цьому якісно нових ефектів. Наприклад, введення митного збору на імпортні товари, що є частиною зовнішньоекономічної політики держави, водночас є інструментом фіскального характеру. Такими діями уряд здатен захищати національного виробника (політика протекціонізму). Але якщо на додаток до цього заходу ввести (скасувати) податок на споживання групи конкуруючих товарів35 вітчизняного виробництва, то держава буде спроможна досягти якісних змін у структурі внутрішнього сукупного попиту. При цьому заплановані макро- (мікро) економічні ефекти будуть досягатися більш ефективним шляхом з оглядом як на матеріальні витрати, так і витрати часу.
У зв'язку з цим певний ефективний метод регулювання зовсім не обов'язково має бути найбільш бажаним. Різні методи впливу зіштовхують інтереси окремих економічних агентів. Тому при виборі методів регулювання важливо враховувати ціну, яку суспільство змушене заплатити за зменшення негативних екстерналій чи досягнення певної мети.
Так, досвід ряду країн свідчить, що експансія у галузі фінансової політики (збільшення витрат чи зниження податків) при негнучкій монетарній політиці призводить до витіснення інвестицій та зростання споживання. Це зумовлене тим, що збільшення доходу та попиту сприяє підвищенню попиту на залучені кошти і тим самим зростанню відсоткових ставок. А це призводить до зниження приватних інвестицій. Уникнути таких наслідків допомагає доповнення експансіоністської фіскальної політики відповідною грошово-кредитною політикою. Це особливо наочно простежується на класичному прикладі розв'язання кризової ситуації в США. Шляхом скорочення податків у першій половині 60-х років адміністраціяКеннеді-Джонсона запропонувала експансіоністську фіскальну політику з метою зупинення спаду. Податкові ставки були суттєво зменшені: для особистого прибуткового податку - з 20-91 % до 19-70 %, а для
Loading...

 
 

Цікаве