WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкові пільги як джерело суперечностей податкової системи (пошукова робота) - Реферат

Податкові пільги як джерело суперечностей податкової системи (пошукова робота) - Реферат

нарахування та несплати платежів до бюджету. Наприклад, у 1997 році промисловими підприємствами на бартерних умовах було реалізовано 42,4і%, продукції від загального обсягу реалізації. У серпні 2000 року обсяг продукції, відвантаженої на бартерних умовах, у промисловості України становив 65,1і%, при цьому спостерігалася позитивна динаміка на місяцях. Так, у січні-вересні цей динамічний ряд характеризувався таким чином: 48,2; 50,9; 55,8; 57,9; 60,8; 62,4; 63,4; 65,1 %. Найгірша ситуація із сплатою грошима за відвантажену продукцію спостерігається в промисловості будівельних матеріалів - 43,8 %, паливній промисловості - 47,0 % та електроенергетиці - 29,2 %. Водночас така частка залишається ще малою37. Сьогодні негативний вплив бартерних операцій продовжується, хоча він дещо змінився. На зміну бартеру прийшла поставка окремих видів продукції в обмін на інші види продукції, тобто відбулася зміна форми, а не змісту, що супроводжується аналогічним звуженням бази оподаткування. Крім того, використання нечіткого терміну "звичайна ціна" при вирахуванні податку на прибуток призводить до того, що бартерні операції та взаємозаліки здійснюються за цінами, нижчими за собівартість, за рахунок чого деякі підприємства ухиляються від оподаткування, придбавши статус збиткових. Крім того, перевірки свідчать про штучне завищення збитків, що створюює від'ємне значення об'єкта оподаткування, і завдяки цьому підприємства не будуть платниками податку на прибуток в майбутньому.
Одна з основних причин невиконання податкових зобов'язань полягає у зростаючих та масштабних обсягах дебіторської заборгованості. У структурі оборотних коштів підприємств України вона становить 70 %. Тому логічно більш детальніше розглянути проблеми, пов'язані з аналізом цієї заборгованості, оскільки управління нею можливе саме на цій основі. При цьому дослідженню підлягають не лише власне обсяги та структура дебіторської заборгованості, а, насамперед, принципи та механізм здійснення розрахунків підприємства з контрагентами, включаючи їх терміни та конкретні форми. Це повинно стати найпершим кроком в управлінні дебіторською заборгованістю, а наступними - етапи, на яких розробляється власне політика управління дебіторською заборгованістю.
Для більш повного аналізу причин виникнення недоїмки та розробки заходів щодо її подолання важливо розрізняти суб'єкти господарювання за формою власності. Перша група - ті, у яких власність на засоби виробництва безпосередньо чи опосередковано (через володіння контрольним пакетом акцій) належить державі. Цікавим є те, що, наприклад, щодо промислових підприємств їх розподіл за формами власності зберігається таким, який був ще у 1998 році, а саме: на державну власність у вересні 2000 р. припадало 14,8 % їх загальної кількості. Водночас вони забезпечували понад чверть (25,5 %) загального обсягу виробництва промислової продукції. Друга категорія - це суб'єкти колективної чи приватної форми власності. Аналіз свідчить, що найбільша заборгованість за платежами до бюджету налічується у недержавному секторі економіки - більше 70 % загальної суми недоїмки. При цьому на частку акціонерних товариств відкритого типу, створених на основі державних підприємств (таких як АТ "Укргазпром", АТ "Укрнафта", ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"), припадає більше третини загальної суми недоїмки по Україні. Майже 20 % недоїмки належить міжгалузевим об'єднанням консорціумам, асоціаціям та іншим організаціям, створеним на добровільній основі. Недоїмка підприємств, заснованих фізичними особами, становить близько 5 %.
Причина виникнення заборгованості перед державою у таких суб'єктів оподаткування полягає у певному адміністративному розмежуванні фінансових та матеріальних потоків з переважанням останніх. Прикладом можуть бути підприємства нафтогазового та паливно-енергетичного комплексу. Сировинна підтримка сільгоспвиробників, зокрема паливно-мастильними матеріалами, без надання фінансових ресурсів натуралізує торговельні відносини. У результаті супроводжуючі фінансові потоки (нарахування податків та платежів) залишаються нереалізованими.
Стосовно другої категорії необхідно погодитися з думкою, що у таких суб'єктів оподаткування головні причини пов'язані з незавершеністю ринкових механізмів, коли процес виробництва товарів та послуг не завжди підпорядкований дії законів попиту та пропозиції. Наслідок такої ситуації - нереалізована продукція на складах, відсутність грошових коштів та несплата за надану сировину, хоча її постачальники змушені нараховувати податки на відвантажені, але не оплачені матеріали.
Таким чином, причини виникнення та існування недоїмки полягають у недосконалих економічному, фінансовому та правовому механізмах господарського життя країни. Отже, основний шлях вирішення такої проблеми - структурна перебудова економіки України.
Відслідковуючи фактори, що негативно впливають на стан виконання податкових зобов'язань суб'єктами господарювання, слід особливу увагу звернути на існування певної системи ухилення від податків. Незаконослухняні платники податків використовують усі існуючі недоліки нормативної бази та податкового адміністрування. Тільки за 9 місяців 2000 року за рахунок низької платіжної дисципліни платників податків та несплати нарахованих поточних платежів не доотримано більше 2 млн. грн податкових надходжень до Зведеного бюджету, що становило майже 66і% загальної суми недовиконання розрахункових показників. Тому стоїть надскладне завдання постійного відстеження причин, що сприяють розвитку ситуації у негативному руслі та узгодження з ними заходів щодо їх усунення.
Практика переконує, що фактично третина платників, які пройшлиреєстрацію, порушують податкове законодавство. Так, аналіз стану мобілізації доходів бюджету за період 1995-1999 рр. свідчить, що частка підприємств, установ, організацій, які сплачують податки у загальній кількості зареєстрованих платників, становила відповідно 76,0; 80,5; 78,1 %, у тому числі за ПДВ - 72,6; 79,4; 75.8 %, податком на прибуток - 71,1; 77,7; 76,7 % та прибутковим податком із заробітної плати робітників та службовців -74,3; 72,5; 69,4 %. Тобто розбіжність між кількістю зареєстрованих платників та платників, які сплачують податки, коливалася в межах від 19 до 30 %. При зростанні кількості зареєстрованих платників за згаданими податками число тих, що їх сплачують, змінюється в пропорції не на користь зростання податкових надходжень. Зокрема, внесення змін до порядку реєстрації діючих платників ПДВ згідно із Законом України від 14 вересня 2000 року "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо підвищення обсягу операцій, які оподатковуються, та скасування обов'язковості реєстрації новостворених платників, за розрахунками ДПА, призвело до скорочення кола платників ПДВ та зниження їх надходжень у розрахунку на рік у сумі, що перевищує 7 % надходжень, мобілізованих за 9 місяців 2000 року. У сукупності це наводить на думку про невідпрацьованість системи державної реєстрації підприємств та організацій. Так, встановлений термін, після якого виникає відповідальність за ухилення від постановки на облік у податковому органі, дає можливість досить довго
Loading...

 
 

Цікаве