WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкові пільги як джерело суперечностей податкової системи (пошукова робота) - Реферат

Податкові пільги як джерело суперечностей податкової системи (пошукова робота) - Реферат

розподілу податкового навантаження між суб'єктами господарювання як на галузевому, так і регіональному рівнях.
У практиці оподаткування в Україні для задоволення соціальних потреб суспільства та з метою сприяння проведенню ринкових реформ урядом застосовується така класифікація видів пільг щодо сплати ПДВ на операції:
- які мають соціально спрямований характер;
- здійснюються учасниками двосторонніх угод між країнами про співробітництво;
- спрямовані на забезпечення державних функцій;
- страхування певних операцій на фінансовому та фондовому ринках;
- експортні;
- на період функціонування вільних економічних зон;
- з імпорту устаткування та обладнання для реалізації інвестиційних проектів;
- пов'язані з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи;
- з продажу продукції пріоритетних галузей промисловості (авіакосмічної, суднобудівної, сільськогосподарської).
Слід наголосити, що оскільки податок на додану вартість є одним з основних джерел доходів Державного бюджету України (за попередніми даними, частка ПДВ у структурі податкових надходжень у 2000 році становила 30,1 %, у 1999 році - 25,1 %, у 1998 році - 25,8 %), то, збільшуючи щорічно суму пільг з ПДВ, уряд призводить до зменшення доходів бюджету та держави в цілому. Так, сума пільг з ПДВ за 9 місяців 2000 року становила 26,6 млрд. грн., або 81,4 % від загального обсягу пільг, що у 5,8 раза перевищило суму фактичних надходжень із цього податку (4,6 млрд. грн.). Уся сума пільг була надана за рахунок Державного бюджету. На рис. 3.2 наведено графічний аналіз сум надходжень та наданих пільг з ПДВ за період з 1998 до 2000 року (за даними ДПА України). Порівняно з 1999 роком обсяг надходжень зі сплати ПДВ до бюджету у 2000 році дещо зменшився (на 6 %), однак обсяги наданих пільг зросли в 1,2 раза.
Рис. 3.2. Аналіз сум надходжень та наданих пільг з ПДВ
Якщо розглянути надані пільги зі сплати ПДВ у розрізі підприємств за видами діяльності, то найбільші їх обсяги у 2000 році були надані підприємствам, які здійснюють операції з продажу товарів, що були вивезені за межі митної території України, - 39,6 % від загальної суми пільг. Значні обсяги пільг мають підприємства, що займаються перевезенням пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України - 7,5%, операціями з обігу валютних цінностей - 7,4 %, операціями з випуску (емісії) та продажу за кошти цінних паперів -5,6 %, здійснюють операції з продажу лікарських засобів медичного призначення - 5,5 %, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування - 4,4 % від загального обсягу. Слід зазначити, реальні втрати бюджету складають 61,4 % від загальної суми пільг з ПДВ (за даними 9 місяців 2000 року). Порівнянно з 9 місяцями 1999 року, рівень реальних втрат бюджету до суми надходжень зріс у 1,9 раза (з 190 % до 354,3 %) та в 2 рази до відповідного періоду 1998 року (див. рис. 3.3). Найбільша сума реальних втрат (54,9 % від загальної суми пільг з ПДВ) пов'язана з обчисленням за нульовою ставкою податку щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. У регіональному розрізі більше половини (58,8 %) від цієї суми пільг було надано підприємствам Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. Однак надання значних пільг (майже 40 % від загальної суми) підприємствам, які здійснюють операції з продажу товарів на експорт, сприяло зростанню експорту продукції на 17 % за 10 місяців 2000 року, що, в свою чергу, вплинуло на збільшення ВВП. Тому при оцінці ефективності надання податкових пільг буде доцільним пов'язувати їх суми не лише з реальним втратами бюджету, а також з основними макроекономічними показниками розвитку держави.
Як уже зазначалося, пріоритетними завданням податкової політики та, зокрема, системи оподаткування є стимулювання накопичення капіталу, інвестиційної активності, інноваційної діяльності, підвищення конкурентоспроможності національної продукції, розвитку окремих галузей економіки, розширення експорту, збільшення зайнятості та для вирішення багатьох інших проблем. Держава має створити прийнятні умови для залучення коштів на такі цілі як за рахунок диференціації ставок податків, так і за рахунок застосування розгалуженої системи пільг. Відомо, що основним джерелом одержання коштів для підприємств, спрямованих на розробку та освоєння нових технологій, модернізацію та оновлення виробничих потужностей, є прибуток. Так, наприклад, у США у 80-ті роки загальна сума пільг становила 40-60і% валового прибутку. Тому доречним буде дослідити досвід вирішення цього питання в нашій країні.
Частка пільг зі сплати податку на прибуток у структурі наданих податкових пільг юридичним особам за видами податків (див. табл. 3.35) протягом останніх двох років залишається незмінною, але загальна сума пільг у грошовому вимірі щороку продовжує зростати. Аналіз сум надходжень та наданих пільг з податку на прибуток за період з 1997 до 2000 року наведено на рис. 3.4.
Рис. 3.3. Динаміка сум пільг та втрат бюджету з ПДВ
Рис. 3.4. Аналіз сум надходжень та наданих пільг з податку на прибуток
У структурі пільг з податку на прибуток у 2000 році переважають пільги, надані за рахунок Державного бюджету (80,3%), решта - за рахунок місцевих. Порівняно з минулим роком, майже вдвічі збільшилася "вартість" однієї пільги. Якщо за 9 місяців 1999 року вона складала в середньому 56,6 тис. грн., то у 2000 році - 109,1 тис. грн. Найбільш суттєвою була середня вартість однієї пільги для банківських установ - 410,8 тис. грн., для підприємств, створених іноземними юридичними особами - 396,3імлн.ігрн., для підприємств, створених за участю іноземних інвесторів - 323,1 тис. грн., у той час як для приватних підприємств - 9 тис. грн. Тому при наданні пільг господарюючим суб'єктам необхідно обов'язково враховувати їх належність до відповідної галузі народного господарства та організаційну форму утворення. В умовах глобалізації економіки, коли у більшості країн відбувається зменшення частки промисловості у структурі формування ВВП, перед державою постає серйозне завдання щодо зниження питомої ваги податкових надходжень галузей, які є найбільш важливими для української економіки, в їх загальному обсязі до бюджету за рахунок перенесення на галузі, які мають значний потенціал для збільшення податкових надходжень (торгівля, банківська та страхова діяльність, сільське господарство та інші). Слід відзначити, що у 1999 році частка промисловості у структурі ВВП становила 28,1 %, тоді як сільського господарства - 10,8 %, торгівлі та громадського харчування - 7,6 %,фінансового сектора - 1,9 %33.
Так, наприклад, на користь банківського сектора перерозподілялась істотна частина чистого доходу виробничого сектора та кінцевого споживача, що підтверджується диспропорціями у рівнях прибутку у виробничому та банківському секторах (перевищення ставки рефінансування НБУ відносно рівня рентабельності промислових підприємств). Офіційна ставка рефінансування НБУ у 1999 році складала 50 % річних, реальна відповідно - 32,4 %, тоді як рентабельність промисловості становила 9,1 %.
У той же час при високому рівні доходів банківська сфера має
Loading...

 
 

Цікаве