WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

Економічна інтерпретація цього факту полягає в тому, що в економічній системі, де не створюється додаткова вартість та не здійснюються торговельні операції, податкові надходження дорівнюють нулю. У розрахунках було використано динамічні ряди даних (періодичність - квартал) з 1996 до 2000 року.
Згідно з проведеними розрахунками кутовий коефіцієнт лінійної регресійної моделі дорівнює 0,30 (t-статистика = 7,4) при тому, що Pr(t>3,733) = 0,002 при df = 15. У лінійній моделі коефіцієнт динамічності розраховується за формулою dy/dx x/y, де dy/dx - це кутовий коефіцієнт рівняння. Для розрахунку коефіцієнта динамічності замінимо Y та X на середні значення14 показників за відповідні періоди - 7679,78 та 25367,44. Отже, коефіцієнт динамічності дорівнює 0,997.
Оскільки коефіцієнт динамічності менше одиниці, то можна зробити висновок, що система оподаткування малоефективна та нединамічна. Дискреційні зміни, темпи зростання ВВП змінюються більшими темпами у відсотковому вимірі, ніж податкові надходження. Дискреційні зміни системи оподаткування, які, зазвичай, приймаються з метою її удосконалення, не призводять до адекватного збільшення податкових надходжень, чим засвідчують низьку економічну ефективність податків. Разом з тим, значення коефіцієнта динамічності переконує, що податкова система більш стійка (у плані відхилень податкових надходжень від запланованих) до негативних факторів. Зокрема, можна сказати, що падіння ВВП на 1 % призводить до падіння податкових надходжень приблизно на 0,997 %. Тобто темпи падіння є меншими. Для економіки Україні, яка протягом 1991-1999 років характеризувалася тривалим періодом падіння ВВП, ця властивість податкової системи є позитивною. Очевидно, що такі характеристики системи є результатом її пристосування до тривалих негативних макроекономічних тенденцій. Проте із зміною макроекономічної ситуації на краще, яка спостерігалася у 2000 році, необхідно вжити всіх заходів для зміни такої властивості податкової системи.
Виходячи з висновку про низьку динамічність податкової системи в Україні протягом досліджуваного періоду, доречним було б розрахувати коефіцієнт еластичності, який показує величину зміни податкових надходжень (у відсотках) на збільшення/падіння ВВП на 1 %. Таким чином, ми були б здатні не лише зробити висновок про ефективність автоматичних стабілізаторів, притаманних даній податковій системі, а й виділити диференційний ефект впливу дискреційних змін шляхом віднімання значення коефіцієнта еластичності від значення коефіцієнта динамічності. Якщо до кількісного визначення отриманого результату необхідно поставитися критично, то, принаймні, знак числа дозволить говорити про позитивний чи негативний ефект дискреційних змін у податковій політиці.
Незважаючи на необхідність проведення таких розрахунків, у ході роботи ми дійшли висновку, що дискреційні зміни - це фактор, майже непридатний до кількісної верифікації. У зв'язку з цим проблема об'єктивного визначення коефіцієнта еластичності залишається відкритою.
Проведений аналіз еластичності та динамічності податкової системи України дав можливість отримати її важливі емпіричні характеристики.
Разом з тим, з початку 2000 року в Україні були сформовані нові макротенденції. Схоже, що фаза спаду економічного циклу відразу змінилася стійким зростанням. Зокрема, упродовж 2000 року спостерігалася позитивна динаміка макроекономічних показників. За офіційними даними, реальний ВВП за цей період зріс на 5,5 % порівнянно з 1999 роком. Приріст ВВП забезпечило зростання валової доданої вартості в галузях, що виробляють товари, на 8,6 % порівняно з відповідним періодом 1999 року, та в галузях, які надають послуги, - на 1,6 %. Найбільше валова додана вартість зросла у промисловості (на 12 %).
Серед факторів такого зростання необхідно виділити головний - це лібералізація монетарної політики уряду, яка, втім, призвела до більшого, ніж прогнозувалося, рівня інфляції. При цьому найвища активність виробничої діяльності спостерігалася в галузях, які працюють на внутрішній ринок і задовольняють потреби кінцевих споживачів товарної продукції та послуг. Найбільш цікавим є те, що темпи приросту обсягів виробництва на підприємствах, орієнтованих на внутрішнього споживача, за вісім місяців 2000 року перевищували темпи приросту обсягів виробництва в основних експортоорієнтованих галузях української економіки.
Така динаміка є позитивним фактором з огляду на те, що це буде стимулювати структурну перебудову вітчизняної економіки, конкурентоспроможність товарів якої на світовому ринку дуже низька.
Якісні зрушення в структурі споживчого попиту стали головним фактором зростання. При цьому окремо слід наголосити, що вони стали можливими без внесення щонайменших змін до податкової системи України. Протягом 2000 року економіка країни жила за тими ж самими податковими правилами (єдина дискреційна зміна, яка мала місце протягом цього періоду - це застосування винятково грошових розрахунків з Державним бюджетом), що й протягом 1996-1999 років, коли український уряд був не в змозі подолати економічну кризу. Причини такого явища слід додатково й більш глибоко проаналізувати. Заборона проведення негрошових розрахунків за належними бюджету поточними платежами впродовж тривалого часу сприяла збільшенню у поточному році обсягу грошових надходжень, однак імовірно, що існують й інші позитивні фактори.
Ми лише зауважимо, що в процесі таких зрушень податкова система країни набуває якісно нових характеристик, які необхідно проаналізувати. Зокрема, доцільно прослідкувати динаміку зміни коефіцієнта динамічності податкової системи.
З цією метою знов-таки використаємо коефіцієнт динамічності. Розіб'ємо досліджуваний період на п'ять підперіодів: 1996, 1997, 1998, 1999 та 2000 рік. У розрахунках було використано динамічні ряди даних (періодичність - місяць) відповідних макропоказників, які необхідні для розрахунку регресійного рівняння за обраною методикою. У результаті отримали такі значення коефіцієнтів динамічності для п'яти підперіодів (табл. 3.23).
Таблиця 3.23
Динаміка зміни коефіцієнта динамічності за 1996-2000 роки
Виявляється, що існує чітка тенденція до падіння динамічності (тут також можна говорити й про еластичність) податкових надходжень (системи) за обсягом ВВП. З одного боку, для наповнення дохідної частини бюджету цей факт має негативне значення, оскільки темпи приросту ВВП будуть перевищувати темпи приросту податкових надходжень. З іншого - це характеризує фіскальну політику уряду як таку, що спрямована на зменшення податкового тиску.
Разом з тим, проблема податкового тиску не може розглядатися без урахування ситуації, яка очікується в наступні роки, у зв'язку з проблемою державного боргу.
Аналіз динаміки та структури державного боргу України переконує в тому, що це вагомий фактор,який впливає на фінансову діяльність уряду. Виконання Україною зобов'язань з обслуговування та погашення державного боргу, насамперед, негативно відбивається на економічному зростанні. З
Loading...

 
 

Цікаве