WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

юридичною підставою для нарахування фінансових санкцій, пені, штрафів є податки, тому ці доходи бюджету повною мірою можна віднести до податкового агрегату П2.
Адміністративний тиск уряду на платників податків з метою збільшення доходів бюджету зумовлює стан податкової дисципліни резидентів.
Рис. 3.1. Графічна інтерпретація стану податкової дисципліни
У таблиці 3.18 і на рис. 3.1 наочно наведено основні показники, що красномовно характеризують цей взаємозв'язок.
Таблиця 3.18
Недоїмка-переплата за податковими платежами до бюджету*
* Розраховано за даними ДПС України та Мінстату.
Динаміка зміни сальдо "недоїмка-переплата" тісно пов'язана з динамікою зміни середнього обсягу санкцій, пені, штрафів за рік, оскільки коефіцієнт кореляції між цими показниками складає 0,52. Уряд, маючи на меті покращання податкової дисципліни адміністративними заходами та збільшення доходів бюджету "за вимогою", лише зумовлює негативну реакцію у платників, бажання яких сплачувати податки вчасно та у повному обсязі тільки зменшується. У цій суперечності полягає одна з основних проблем чинної податкової системи.
Структурний підхід до аналізу податкової системи за її агрегатами дозволяє простежити латентні тенденції. Якщо наочно, як ми бачили у таблиці 3.15, податковий тягар (П1 та П2) в офіційній економіці зменшується, то при врахуванні чистої недоїмки за податками (сальдо "недоїмка-переплата") податковий тиск навіть зростає. Переконує в цьому таблиця 3.19, яка зроблена за даними таблиць 3.15 та 3.18.
Таблиця 3.19
Розрахунок загального податкового тягаря
Фахівці відзначають, що "обсяг податків та обов'язкових платежів, які фактично збираються в Україні, не може слугувати коректною оцінкою доходів державного сектора. В основі такої оцінки повинні бути не фактично сплачені, а нараховані (ті, що підлягають сплаті) податки, збори і обов'язкові платежі, оскільки в Україні високий рівень заборгованості за ними"10.
Таким чином, якщо враховувати недоїмку за податковими зобов'язаннями резидентів, то податковий тиск в офіційному секторі економіки з 1996 року станом на 1999 рік не знизився, а навпаки - зріс на 2і% (див. табл. 3.19).
Піддаючи комплексному аналізу податкові відносини між урядом та суб'єктами господарювання, певну увагу необхідно зосередити на іманентних властивостях самої податкової системи. Зокрема, В. Танзі для оцінки ефективності податкової системи пропонує використовувати кількісний показник - індекс дисперсії, який показує, "чи є податки з низьким обсягом надходжень, які тільки створюють труднощі як для платників, так і для уряду".
Розрахуємо індекс дисперсії за 1995-2000 роки і простежимо динаміку його зміни. Для розрахунку використаємо формулу дисперсії, що використовується у статистичному аналізі:
Якщо під випадковою величиною розуміти податки, то за середню приймаємо середню величину податкових надходжень за відповідний рік. Вихідні дані для розрахунків за формулою 3.9 представлені у таблиці 3.20 та 3.21.
Таблиця 3.20
Фактичні податкові надходження (хі) до Зведеного бюджету України, млрд. грн.*
* Розраховано за даними ДПС України.
Таблиця 3.21
Структура податкових надходжень (рі) до Зведеного бюджету України
Ймовірність у виразі (3.9) замінимо структурою податків, яка у даному випадку за суттю близька до категорії ймовірності розподілу випадкової величини. Зокрема, у структурі сума всіх податкових надходжень до бюджету за рік дорівнює (3.9).
Динаміка розрахованого індексу дисперсії податків за 1995-2000 роки та коефіцієнта варіації за відповідний період наведена в таблиці 3.22.
Таблиця 3.22
Динаміка індексу дисперсії податків та коефіцієнта варіації за 1995-2000 роки
Коефіцієнт варіації розраховано за формулою:
(3.10)
де D - дисперсія;
- середня величина податкових надходжень до бюджету за основними податками згідно з таблицею 3.20.
Як бачимо з таблиці 3.22, індекс дисперсії змінюється у доволі широкому діапазоні. При цьому мінливість даного показника з 1997 до 2000 року дуже велика (інтервал між екстремальними значеннями складає понад 84 %). Це характеризує податкову систему України як таку (згідно з В.іТанзі), що має набір податків, які не забезпечують до бюджету великого обсягу надходжень і створюють незручності для платників податків. Тому очевидно, що реформа податкової системи має відбуватися у напрямі скорочення кількості податків. Сьогодні існує понад 30 різних податкових платежів і зборів, що сплачуються резидентами України. Важко однозначно визначити, яку саме кількість податків необхідно залишити. Це питання потребує більш детального аналізу не лише податкової, а і бюджетної системи. При цьому необхідно враховувати основні соціально-економічні цілі розвитку України. Німецька консультативна група з питань економічних реформ при Уряді України пропонує скоротити кількість податків до 1512 .
Коефіцієнт варіації у таблиці 3.22 характеризує величину середньоквадратичного відхилення (показник, що згідно з виразом (3.10) дорівнює кореню квадратному індексу дисперсії), яка припадає на одиницю податків. Хоча коефіцієнт варіації важко піддається економічній інтерпретації, його розрахунок та особливо відстеження його динаміки дозволяє характеризувати властивості податкової системи України. Зокрема, виходячи з даних таблиці 3.22, зрозуміло, що значення коефіцієнта варіації податкової системи України (за винятком 1997 року) змінюється у незначному діапазоні від 0,45 до 0,49, що складає 8,9 %.
Наступним елементом аналізу є з'ясування ступеня відповідності податкової політики держави загальному стану економічної системи. Можливо, що відсутність достатнього рівня гнучкості податкової системи як головного дохідноформуючого інструменту бюджету, тільки посилює економічну кризу.
Будь-яка оцінка динаміки зміни величини доходів бюджету повинна робитися щодо ВВП, тому використаємо класичні коефіцієнти еластичності та динамічності податків, які застосовуються для визначення ефективності податкової системи (див. вираз 2.1).
Еластичність відбиває ступінь ефективності автоматичних стабілізаторів, яка притаманна фіскальній політиці уряду. Проте податкова система України характеризується несталістю та постійними змінами, тому фактичне обчислення коефіцієнта еластичності є дуже проблемним, особливо складно сформувати варіаційній ряд, у якому податкові надходження залежатимуть виключно від динаміки ВВП, тобто відділити автоматичні зміни від дискреційних. Відтак розрахуємо коефіцієнт динамічності, який характеризує зміну податкових надходжень, що спричинена будь-якими змінами: зростання/падіння ВВП, дискреційні зміни в структурі оподаткування тощо. Коефіцієнт еластичності дуже близький за суттю до коефіцієнта динаміки.
Розрахуємо коефіцієнт динамічності за допомогою лінійного регресійного рівняння, у якомурезультуючим показником - відгуком (Y) - будуть податкові надходження13, а предиктором (X) - ВВП. При цьому необхідно отримати рівняння регресії без точки перетину.
Loading...

 
 

Цікаве