WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

всього боргу. Використовуючи показник дюрації, ми бачимо, що весь державний борг можна трактувати як портфель зобов'язань уряду, які мають різний термін до виконання. Цей показник розрахуємо за такою формулою:
(3.7)
де si - це відсоткові (купонні) платежі за боргом;
t - період до сплати відповідного платежу, наведений у роках;
r - ставка дисконту в період t, яка для купонного платежу дорівнює дохідності боргу згідно з умовами емісії;
N - номінальна (основна) сума державного боргу;
n - кількість років до сплати основної суми боргу;
MVgd - поточна ринкова вартість державного боргу. Наприклад, для державного боргу, який оформлено через емісію облігацій, поточна ринкова вартість буде дорівнювати їх ринковій капіталізації, тобто поточній ринковій ціні, помноженій на кількість емітованих цінних паперів.
Подібна формула використовується в інвестиційному аналізі для розрахунку показника дюрації портфеля цінних паперів7. При аналізі податкових відносин такий підхід не застосовувався. У даному випадку ми вкладаємо в неї дещо інший економічний зміст, зумовлений специфікою нашого аналізу.
Необхідно відзначити, що існує відмінність у розрахунках показників дюрації дисконтних, купонних облігацій та позик, оформлених за специфікованими умовами. Втім для цілей нашого аналізу ця відмінність не має принципового значення, отже, не має необхідності розглядати її більш детально.
Тут необхідно лише відзначити, що при аналізі неодмінно треба використовувати показник дюрації державного боргу. Це пов'язано з тим, що в економічній літературі, яка присвячена проблематиці державного боргу та його впливу на споживання, дається чітке визначення трактування боргу8. Державний борг можна трактувати як майбутні видатки лише в контексті моделі життєвого циклу, яка, на нашу думку, більш адекватна вихідним припущенням аналізу податкових відносин. Отже, нерівність (3.6) дозволяє виділити у структурі державного боргу ту його частку, яка повинна класифікуватися як податковий агрегат П3.
З виразу (3.6) чітко видно, що уряд може уникати тлумачення боргу як майбутніх податків (апріорі припускаємо, що темпи приросту ВВП менше темпів приросту державного боргу) у випадку збільшення дюрації його (наприклад, шляхом реструктуризації). Саме таким чином намагається діяти український уряд сьогодні, адже короткотерміновість накопиченого державного боргу в Україні ставить під сумнів її економічну та політичну небезпеку.
Досягнення компенсації боргу можливе через приріст податкових надходжень, проте це вже необхідно трактувати як посилення податкового тиску. Останнє пояснюється тим, що економічна система не здатна розвиватися стрімко, а більше схильна до еволюційного розвитку.
Отже, у ході структуризації ми дійшли висновку, що лише загальний обсяг усіх податкових агрегатів дозволяє вести мову про частку податкової складової в національному доході України. Таким чином, загальний рівень податкового навантаження характеризує вираз:
(3.8)
де Tt - загальний рівень податкового навантаження в період часу t;
П1t - обсяг податкового агрегату П1 у період часу t;
П2t - обсяг податкового агрегату П2 у період часу t;
П3t - обсяг податкового агрегату П3 у період часу t;
GDPt - обсяг ВВП у період часу t.
Запропонована структуризація податкових агрегатів дозволяє не лише більш коректно визначати розміри податкового тиску на економіку, а й відстежувати якісні зміни у податковій базі. Дослідження динаміки руху податкових агрегатів дозволить більш якісно виконувати бюджетне планування та визначати основні макротенденції.
Вище було зазначено, що аналіз ефективності податкової системи в умовах перехідної економіки має свої особливості, головною з яких є структуризація системи за податковими агрегатами. Саме визначення трьох податкових агрегатів становить реальний податковий тиск на економіку країни.
З метою аналізу до першого податкового агрегату П1 відносимо усі податкові платежі та збори, що сплачують резиденти згідно з чинним законодавством України. Другий агрегат П2 - відрахування до державних цільових фондів, що найбільш характерні для перехідних економік, а також "адміністративні платежі", які сплачуються резидентами за податковими зобов'язаннями. До останніх відносимо: фінансові санкції, штрафи, пені тощо. Важливість урахування цієї податкової складової пов'язана з тим, що вона характеризує рівень податкової дисципліни, тобто рівень компромісу в конфліктних умовах щодо перерозподілу доходів між урядом та платниками податків.
З таблиці 3.15 видно, що сумарний обсяг податкових агрегатів П1 та П2 протягом 1996-19999 років складав від 37,4 % до 40,5 % ВВП. Спостерігається наочна тенденція до падіння агрегату П1, оскільки за досліджуваний період його питома вага зменшилася з 26,4 % до 19,5 % ВВП (темпи падіння -26,1 %). Разом з тим, поступово збільшується частка агрегату П2. З 1996 до 1999 року його питома вага зросла з 14,1 % ВВП до 17,9 %.
Таблиця 3.15
Податкові агрегати П1 та П2 за 1996-1999 роки, млн. грн.*
* Дані державної податкової служби України
Завдяки таким тенденціям частка загального обсягу податкових агрегатів П1 та П2 у ВВП зменшилася з 40,5 % у 1996 до 37,4 % ВВП у 1999 році.
Темпи приросту/падіння податкових агрегатів П1, П2 та складових агрегату П2 наведені в таблиці 3.16.
Таблиця 3.16
Динаміка зміни агрегатів П1 та П2, у відсотках до попереднього року
Одразу привертає увагу показник приросту фінансових санкцій, пені, адміністративних штрафів. За 1999 рік приріст цієї складової становить більше 210 %. У таблиці 3.17 подана характеристика цієї складової агрегату П2 за окремими позиціями.
Таблиця 3.17
Показники, що характеризують податкову дисципліну резидентів, млн. грн.*
* Дані ДПС України.
Фінансові санкції - це донараховані до бюджету суми за податковими зобов'язаннями резидентів, які не були сплачені з різних причин. Фінансові санкції та пеня є латентним податковим інструментом уряду, який може суттєво збільшувати доходи бюджету "за вимогою". З таблиці 3.17 чітко видно, наскільки вагомим є цей інструмент. Так, у 1999 році загальна сума сплачених резидентами санкцій та пені "на вимогу" уряду склала 4070,7 млн. грн., що становить 3,2 % ВВП. Особливу увагу необхідно звернути на обсяги накопиченої пені платниками податків за картками особових рахунків. З 1996 до 1999 року ця заборгованість резидентів зросла майже у 5 разів: з 1265,7 млн. грн. до 5977,6 млн. грн. Хоча цей показник не можна інтерпретувати як податковий агрегат, до речі, ми його і не враховували при розрахунку показника П2, однак він добре характеризує стан податкової дисципліни.
Коефіцієнт кореляції між показниками обсягу фінансових санкцій, пені, що сплачені резидентами до бюджету, і фактичним дефіцитом Зведеного бюджету України за 1996-1999 роки складає 0,47. Висока кореляційна залежністьхарактеризує адміністративні заходи уряду щодо збільшення доходів бюджету "за вимогою" як ефективний інструмент. Оскільки
Loading...

 
 

Цікаве