WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період - Реферат

призначення. Хоча такі сплати формально не мають ознак податку, реально вони лягають додатковим податковим тягарем або на виробника, або на споживача. Ці платежі не завжди мають аналоги у розвинених економіках. Їх існування у перехідних економіках пояснюється роллю держави, яку вона має виконувати у суспільному секторі економіки. Адже приватна ініціатива не завжди здатна надавати капіталоємні суспільні послуги. У приватному секторі економіки, зазвичай, спочатку відбувається первісне накопичення капіталу, що може бути досить тривалим у часі. Заповнити цей розрив у часі (лаг) у перехідних економіках мусить уряд, який для цього стягує з резидентів відповідні платежі.
Крім зборів до державних цільових фондів, до другого податкового агрегату можна віднести збільшення доходів "за вимогою", яке легко здійснити з адміністративної та політичної точок зору. Хоча ця складова є непостійною, однак необхідно враховувати її за фактом існування. Це дозволить більш якісно структурувати податкові агрегати та, відповідно, уникнути хибних висновків у ході аналізу податкової системи. Позначимо цей агрегат як П2.
Третій податковий агрегат - це державний борг, який у певній частці можна інтерпретувати як зобов'язання уряду на майбутнє. Для фінансування цих зобов'язань уряду необхідно збільшити податкові надходження. З огляду на те, що тлумачення структури боргу та його впливу на основні макроекономічні змінні не завжди однозначне, розглянемо третій податковий агрегат більш детально.
Важливо відразу зазначити, що обсяг соціальних послуг, які надає уряд за рахунок податків, що сплачуються резидентами, не повинен перевищувати темпів росту національного багатства і має змінюватися пропорційно темпам приросту населення. Отже, виникають певні соціально-демографічні та бюджетні обмеження, які в динаміці повинні бути непорушними.
Відомий американській науковець Грегорі Манків визначає основне правило бюджетних обмежень3:
(3.1)
де Т - податкові надходження;
G - видатки уряду;
R - ставка дисконту.
Вираз (3.1) означає, що наведена поточна вартість державних витрат має дорівнювати наведеній поточній вартості податків, які збирає уряд. З цього випливає головне макроекономічне правило: фіскальна політика повинна бути узгодженою та послідовною.
Разом з тим, важливо враховувати, що уряд може фінансувати свої видатки не лише за рахунок податків (коли G=T), а й шляхом отримання позик на фінансовому ринку.
З урахуванням державного боргу правило бюджетного обмеження набуває такого вигляду4:
(3.2)
де - приріст державного боргу протягом періоду t у розрахунку на
одну людину;
nbt - зростання державного боргу через збільшення кількості населення країни;
Rt - ставка обслуговування боргу;
bt - державний борг на одну людину.
Корисність виразу (3.2) полягає в тому, що якщо перенести в праву частину рівняння nbt, то отримаємо:
(3.3)
Як бачимо, більші темпи приросту населення щодо темпів приросту ставки обслуговування боргу мають позитивний вплив на платоспроможність уряду в майбутньому. Приріст населення можна інтерпретувати як зростання податкової бази, оскільки збільшується обсяг трудових ресурсів в економіці.
Якщо усунути вплив демографічного фактора, то динамічне бюджетне обмеження набуває вигляду5:
(3.4)
де B(t) - сукупний державний борг у момент часу t.
R(t) - інтерпретується як дохідність державного боргу для кредитора уряду.
Вираз (3.4) означає, що уряду необхідно мати профіцит у майбутньому для того, щоб обслуговувати не лише видатки, а й проценти за державним боргом.
З урахуванням державного боргу динамічне бюджетне обмеження (3.1) для уряду набуває такого вигляду за умови, що обсяг боргу не зростає асимптотично більшими темпами, ніж його дохідність6:
(3.5)
де Rt - ставка дисконту в період часу t, яку можна інтерпретувати як дохідність державного боргу.
Припущення про тотожність ставки дисконту і дохідності державного боргу недалеке від істини, оскільки державні зобов'язання є найменш ризиковими інструментами, особливо у розвинених країнах світу. Інвестор, який вкладає кошти у державні цінні папери, фактично отримує безризиковий актив. Саме ставку дохідності державних облігацій у теорії інвестицій розглядають як прототип ставки дохідності безризикового активу. Виходячи з цього та згідно з теорією часової структури відсоткових ставок, Rt можемо розглядати як ставку дисконту.
Таким чином, вираз (3.5) визначає, що поточна вартість податків має дорівнювати поточній вартості видатків уряду плюс сума державного боргу, або сума державного боргу має дорівнювати чистій приведеній вартості первинного профіциту. Якщо уряд має додатну величину державного боргу, це означає, що він повинен планувати отримання профіциту бюджету у майбутньому для того, щоб мати можливість виконати свої боргові зобов'язання перед кредиторами.
Отже, якщо уряд дотримується встановлених бюджетних обмежень, то ніяких проблем з обслуговуванням боргу в нього не повинно бути.
Якщо виникає порушення бюджетних обмежень, наприклад, ліва частина рівнянь (3.5) більше правої, то суму перевищення можна трактувати як майбутні податки, не компенсовані зростанням податкової бази. Уряд має збільшити податкові надходження, щоб погасити свої борги.
Втім цьому варіанту існує альтернатива. Зокрема, уряд може реструктуризувати державний борг. Однак перед тим як проаналізувати цю проблему, важливо зробити два зауваження.
По-перше, можливість дефолту у даному випадку ми не розглядаємо.
По-друге, характеризуючи третій податковий агрегат, необхідно зауважити, що державний борг не можна розглядати в якості податкової складової у випадку, якщо в економіці використовуються не всі виробничі ресурси та існує безробіття. Це пов'язано з тим, що уряд через збільшення державного боргу може створити нові робочі місця, що сприятимуть збільшенню бази оподаткування і завдяки цьому з'явиться можливість повернути борги, а економіка отримає необхідний поштовх до зростання. Проте й тут існують обмеження.
Відтак, якщо обсяг потенційного ВВП (тобто який економіка певної країни здатна створити при повному використанні виробничих ресурсів, відсутності безробіття та даному технологічному рівні розвитку) менший фактичного обсягу ВВП та обсягу державного боргу, то суму, яка перевищує потенційний ВВП, можна трактувати як майбутні податки. Щоб відобразити зазначені економічні процеси, ми пропонуємо формалізувати умову виникнення податкового агрегату П3, який складається з державного боргу, за допомогою такого виразу:
(3.6)
де GDt+1 - державний борг у період t+1;
Dgdt+1 - дюрація (у роках) державного боргу в період t+1;
GDPt+1 - ВВП у період t+1;
аналогічні показники з індексом t - відповідні показники в період t;
DGD - приріст державного боргу;
DGDP - приріст ВВП.
Дюрація державного боргу - це середньозважений за чистою наведеною вартістювсіх боргових платежів (як відсоткових, так і основних) термін часу до погашення
Loading...

 
 

Цікаве