WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Трансформація ролі держави в економіці та податкова система (пошукова робота) - Реферат

Трансформація ролі держави в економіці та податкова система (пошукова робота) - Реферат

регулюванням процесу, відповідно до якого визначається склад суспільних товарів. Останні - це особлива категорія товарів, для яких ринок не обов'язково буде забезпечувати відповідну пропозицію. Їх головна особливість полягає в тому, що споживання таких товарів однією особою не повинно зменшувати їх доступність для інших. Суспільні блага не здатні бути ефективно забезпечені вільним ринком, насамперед через властивість їм якості всеохопленості. Мова йде про те, що люди не можуть бути виключені з процесу споживання суспільних благ, у зв'язку з чим вони не стануть сплачувати за них кошти, хоча й будуть намагатися скористатися цими благами за будь-яких обставин. Стосовно приватних благ діє принцип виключення. До інших таких якостей відносять і нульові граничні витрати та неподільність суспільних благ. Перша пов'язана з тим, що при збільшені кількості людей, які споживають благо, зростання витрат не відбувається. Друга - з тим, що суспільне благо не може бути проданим окремим індивідуальним покупцям, оскільки воно неподільне. Для того, щоб ринкова система відображала реальні витрати та виробляла суспільні блага, необхідне втручання держави.
Дистрибутивна функція держави є безпосереднім наслідком здатності ринкової системи породжувати значні нерівності у розподілі грошових доходів та багатства. Стабілізаційна функція пов'язана з необхідністю пом'якшення коливань, циклів ділової активності, які притаманні розвитку ринкових систем.
У перехідних економіках, на відміну від розвинених, механізми ефективного державного впливу, від дії яких багато в чому залежить створення економічної системи, здатної забезпечити динамічний та ефективний розвиток, перебувають на стадії становлення і формування. Рух до ринкового типу господарювання вніс суттєві зміни до уявлення продержавний механізм регулювання соціально-економічних процесів. Вони зумовлені ключовими принципами, на яких базується політика перехідного періоду.
Найперший з них - повна деідеологізація економіки. Заідеологізованість державної політики щодо економіки знаходила своє логічне завершення у недостатньо обґрунтованих рішеннях і управлінських діях, що входили в повне протиріччя із законами економіки. Економіка повинна мати пріоритет над політикою, бути її внутрішнім змістом. Проблеми подальшого розвитку економіки становлять стрижень сучасної політики. Водночас старі стереотипи продовжують тяжіти при вирішенні економічних проблем. Не можна відкинути той факт, що саме політичні критерії відіграли не останню роль при виборі Україною радикальної моделі реформування. Пріоритет політичних завдань стосовно економічних критеріїв - не остання причина подальшої деградації економіки.
Другий принцип - держава виступає в ролі головного реформатора. Вона має зобов'язання в інтересах усього народу ініціювати і здійснювати процес реформ, визначати пріоритети економічного розвитку, виробляти і послідовно реалізовувати політику докорінних перетворень в економіці, соціальній сфері і суспільно-політичному житті суверенної держави. Очікування, що після пригнічення інфляції "невидима рука ринку" автоматично призведе до стійкого економічного зростання, означають, врешті-решт, нівелювання ролі держави як основного реформатора.
Разом з тим, у період реформування процесів демократичних і економічних перетворень виникає велика ймовірність втрати керованості економіки, її стихійного розвитку. Це потребує збереження за державою владних функцій. Її призначення - підтримувати життєздатність народного господарства. Цього потребує і достатньо високий ступінь одержавлення економіки перехідного періоду.
Мова також іде про посилення ролі держави у створенні нею системи господарського порядку. Практика переконує, що заходи з ринкових трансформацій не забезпечуються встановленням відповідних суспільно значимих правил, кодексами господарської поведінки, правовими нормами. Разом з тим, дійсної свободи без регламентації не існує, що виразно ілюструють реалії сьогодення. У результаті лібералізація здатна перетворитися у свою протилежність, стати зручним підґрунтям для активізації антиринкових сил: масової корупції, організованої економічної злочинності тощо. Це потребує захисту позитивних ліберальних цінностей в економіці: багатоукладності, конкуренції, свободи підприємництва, зростання доходів підприємців на основі їх творчої утворювальної діяльності для задоволення суспільних потреб.
Третім принципом слід назвати правову визначеність процесів оновлення і прогресу. Отримати відчутні результати від економічних перетворень, зробити їх незворотними можна лише тоді, коли вони спираються на вивірені положення, що мають практичну силу закону.
І, нарешті, четвертий - дієвість заходів соціального захисту. Можливості у перехідний період вирішувати поточні соціальні проблеми є досить сумнівними. Соціальна база ринкових реформ у цей період стає більш вузькою та слабкою. Ринкові трансформації містять руйнівний потенціал для багатьох створених раніше форм соціального захисту, усіх видів безкоштовного соціально-культурного розвитку. Захистити інтереси населення у важкий перехідний період у змозі тільки держава, яка володіє сильним перерозподільчим механізмом. Держава - єдино можливий гарант суспільно-політичної стабільності і міжнаціональної згоди, необхідних для успішної реалізації економічних реформ. Тільки при належному механізмі соціального захисту і соціальних гарантіях можна забезпечити динамічне просування до ринкової економіки, зберігаючи суспільно-політичну стабільність.
Таким чином, в основі визначення функцій держави та її економічних дій у ринкових економіках лежать, насамперед, існування категорії суспільного товару та неможливість досягнення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва при чисто ринковому взаємовпливі між окремими суб'єктами господарювання. У цьому контексті погляд на державу як "коректора недоліків ринкової економіки" не є самодостатнім. Навіть за умови прийняття за основу положення то виняткову ефективність ринкової економіки завжди є важливі обставини для державного втручання.
Щодо особливостей перехідного стану, то їх слід розглядати саме як специфіку перехідності порівняно із загальними особливостями тих інтегрованих рис, які притаманні функціонуванню держави в ринковій економіці взагалі. Роль держави в перехідній економіці зумовлена самим станом перехідності: нерозвиненістю ринкового механізму регулювання та його інститутів, небезпекою становлення "нецивілізованого ринку", криміналізацією економічних відносин. Перехідна економіка у цьому розумінні постає як багатовекторний процес, хоча різні вектори, природно, нерівнозначні.
Основоположний пункт сучасного підходу до розв'язання проблеми участі держави в перехідній економіці полягає в уточнені її
Loading...

 
 

Цікаве