WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Становлення податкової системи, етапи фіскальної політики,розвиток наукової думки в США - Реферат

Становлення податкової системи, етапи фіскальної політики,розвиток наукової думки в США - Реферат


Реферат на тему:
Становлення податкової системи, етапи фіскальної політики,розвиток наукової думки в США
План
1. Становлення податкової системи, етапи фіскальної політики,розвиток наукової думки в США
2. Система федеральних податків
Література
1. Становлення податкової системи, етапи фіскальної політики,розвиток наукової думки в США
Основні події фіскальної історії США
Закон про розпродажу (приватизацію) фонду федеральних земель. (Переглядався в 1804, 1820, 1841, 1862 рр. Згідно Homestead Act 160 акрів землі коштували 18 дол.) 1787 р.
Створення Міністерства фінансів США (U.S. Department of the Treasury) 1789 р.
10-та поправка до конституції США (Білль про права). Проголошення рівності фінансових прав властей штатів із федеральним урядом 1791 р.
"Горілчаний бунт" (Whiskey Rebellion) - заворушення, викликані запровадженням федерального податку на віскі 1794 р.
Протекціоністський тариф на бавовняні та шерстяні вироби.Переглядався в 1824, 1828, 1846, 1857 рр. 1816 р.
Уряд США за 7,2 млн. дол.. викуповує в Росії Аляску 1867 р.
Створення Служби внутрішніх доходів (Internal Revenue Service) 1862 р.
Протекціоністський тариф Мак-Кінлі 1890 р.
Протекціоністський тариф Вільсона 1894 р.
Протекціоністський тариф Дінглі 1897 р.
16-та поправка до конституції. Введення федерального податку на прибуток корпорацій 1908 р.
Запровадження федерального податку на особисті доходи 1913 р.
Введення прогресивного податку на спадщину 1916 р.
"Акт про бюджет і звітність". Створення Головного контрольно-ревізійного управління 1921 р.
Штат Джорджія першим запроваджує податок з продаж
Президент Ф. Рузвельт проголошує фінансово-економічну політику "Нового курсу" (New Deal) 1933 р.
Скасування податку на виборців (Poll tax) 1964 р.
На гастролях у США квартет "Бітлз" виконує пісню "Збирач податків" 1971 р.
"Податковий бунт" (Taxpayer's Revolt) у Каліфорнії. Поправка до конституції штату ("Пропозиція тринадцяти") про обмеження податку на нерухомість 1% вартості майна 1978 р.
"Закон про збалансований бюджет" (закон Гремма-Рудмена-Холлінгса) 1985 р.
Радикальна податкова реформа, зниження рівня і спрощення оподаткування 1986 р.
Податкова реформа, вдосконалення адміністрування податків 2000 р.
В науково-теоретичному плані в перші сто років існування США американська фінансова думка знаходилася під впливом західноєвропейських учених. Оригінальні роботи американських авторів появилися з другої половини XIX ст. Так, Генрі Джордж (1839-1897) у книзі "Прогрес і бідність" (1879 р.) висунув ідею націоналізації земельної ренти в формі заміни всіх податків єдиним податком на землю. Попри свою утопічність, ця пропозиція принесла автору світове визнання. В 1892 р. виходить видатна праця Едвіна Селігмена (1861-1939) "Перекладання і сфера дії податків", у 1894 р. - "Прогресивне оподаткування в теорії та на практиці". Ці роботи цитують донині.
З другої половини ХХ ст. американська фінансова наука зайняла домінуючі позиції. У 1959 р. виходить досі не перевершений за науковим рівнем підручник Ричарда Масгрейва "Теорія державних фінансів (Дослідження державної економіки)". В монографії "Економіка податкового бунту" (1979 р.) Артур Лаффер оприлюднив тепер широко відому "криву Лаффера", яка зробила його знаменитим і слугувала теоретичним обґрунтуванням податкової реформи 1986 р. Світове визнання заслуг американської школи фінансової науки стало особливо помітним після нагородження в 1986 р. Джеймса Б'юкенена Нобелівською премією - першого в історії цих нагород ученого-фінансиста. Б'юкенен - автор і співавтор багатьох монографій, у тому числі і роботи "Влада накладати податки" (1980 р.). Основна ідея Б'юкенена: в сфері державних фінансів, оподаткування зокрема, інтереси осіб, які приймають рішення (від простого виборця до президента) і в сукупності формують суспільний вибір (public choice), визначаються не одними економічними, але й соціальними, політичними, культурними та іншими неекономічними мотиваціями. Щоправда, за визнанням самого лауреата, в розробці фіскально-бюджетних аспектів вчення про суспільний вибір, що стало новим словом у теорії державних фінансів, він опирався на роботи представників італійської і шведської шкіл фінансової науки. Вільям Вікрі (1914-1996), другий лауреат Нобелівської премії, крім іншого, відомий розробкою концепції оптимального прибуткового податку в розрахунку на довготерміновий період життя платника, а не в щорічному вирахуванні.
2. Система федеральних податків
В центрі системи федеральних податків знаходиться індивідуальний прибутковий податок (personal income tax), забезпечуючи близько 49% податкових надходжень до федерального бюджету, обсяг якого у 2002/2003 фінансовому році досяг 2 трильйонів доларів.
Найперша проблема прибуткового податку - визначення оподатковуваного доходу як бази оподаткування. Важлива деталь: податковий кодекс США не дає визначення доходу. Згідно поправки до Конституції про запровадження індивідуального прибуткового податку, "Конгрес наділяється правом вводити і збирати податки на доходи з будь-яких джерел" [49, p.360], тобто чіткий перелік конкретних видів доходів не передбачений.
У фінансовій теорії існує два підходи до визначення доходу: концепція суми джерел і концепція приросту чистої вартості споживання. На світанку розвитку прибуткового податку Б. Ф'юстінг (1907 р.) запропонував визначення доходу як суми доходів у грошовій і товарній формах, що надходять платнику з постійних джерел, тим самим нехтуючи податковою платоспроможністю, що походить із тимчасових джерел. Цей спосіб став теоретичною підставою для визначення оподатковуваного доходу в Англії та Німеччині.
В США Роберт Хейг і Генрі Сімонс запропонували інше визначення доходу: дохід - це грошова вартість чистого приросту реальної вартості індивідуального споживання протягом певного періоду. Другими словами, дохід підсумовує вартість фактичного споживання плюс чистий приріст потенційного споживання (багатства, капіталу, заощаджень) даної особи за певний час.
Отже, за способом Хейга-Сімонса дохід включає всі джерела як фактичного, так і потенційного споживання, незалежно від грошової чи товарної форми споживання. В
Loading...

 
 

Цікаве