WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Соціально-економічні ефекти податків - Реферат

Соціально-економічні ефекти податків - Реферат

себе взнаки на людях. Саме люди несуть тяготи податків, як і користуються оплачуваними податками вигодами цивілізованого суспільного існування. Тому в залежності від життєвої позиції платника оподаткування допускає двозначне тлумачення в етичних термінах добра і зла. Зв'язок податків з юридичними особами має формальний характер, це лише практично зручна фікція. Скажімо, вимога "треба посилити (послабити) оподаткування підприємств автомобільної промисловості" не обмежується переглядом податку на прибуток декількох заводів, а означає зміни мотивацій і доходів маси учасників економічних процесів у автомобілебудуванні впродовж усього циклу виробництва і життя автомобіля - від видобутку залізної руди до утилізації на звалищі.
Та, скидається на те, що з породжуваних оподаткуванням ефектів найбільш економічно, соціально, фіскально значимим є ухилення від податків - мінімізаціяподаткових зобов'язань з боку платників. Ухилення як соціально девіантна поведінка платників здійснюється двома способами. Перший - ухилення без порушення чинних законів, користуючись лише їх недосконалістю й неповнотою, що можна назвати також униканням, запобіганням, відверненням, утечею від податків. Другий - нелегальна, переслідувана за законом, мінімізація податкових зобов'язань шляхом утаювання об'єктів оподаткування і/або подачі в податкові органи фальшованої інформації. В англійській мові ці явища означають спеціальними термінами: tax avoidance і tax evasion відповідно.
Попри досить високий рівень лояльності громадян і твердий державно-правий порядок, проблема ухилення від податків - явища, здавалося б, несумісного з цінностями західної цивілізації - стоїть достатньо гостро. Парадоксальним чином причина полягає в тому, що на Заході існує розвинене громадянське суспільство - корпорація індивідів, які можуть переслідувати власні цілі, відмінні від національних і державних інтересів, намагаються вирішувати більшість своїх проблем в обхід держави, без її втручання. В системі громадянського суспільства вищою цінністю є ледве не абсолютна свобода особистості, для останньої обтяжливе все, що нагадує про виконання обов'язків і пов'язані з ними напруги за межами особистих інтересів. Раз на рівні масової соціальної психології індивідуальні інтереси мають сакральний характер, платники, ухиляючись від податків, можуть і не відчувати комплексу вини.
В західних країнах через Інтернет відкрито пропонують способи мінімізації податкових зобов'язань. Так звані tax saving strategies - стратегії економити на податках - передбачають максимізацію податкових скидок і кредитів, прискорення повернення податків, поради платникам на випадок різних життєвих ситуацій (одруження, розлучення, військової служби, навчання, виходу на пенсію і т. д.), а також рекомендації (tax guide) інвесторам. Наприклад, у Канаді на сайтах розміщені "інформаційні центри фінансової та правової самодопомоги", скориставшись послугами яких можливо цілком законно зекономити від 20 до 40% платежів по прибутковому податку. Вочевидь, що логіка подібного ставлення до оподаткування проста: якщо сам законодавець допускає можливість ухилитися від податків, то цілком природно не пропустити такий шанс. За цинічним визнанням відомого американського бізнесмена Джона Пірпонта Моргана (1837-1913), "якщо уряд неспроможний стягати належні податки, то треба бути дурнем, щоб сплачувати їх"·. Доки платник не виходить із меж правового поля, йому дозволені будь-які дії, не заборонені законом.
Як дає зрозуміти знаменитий "алхімік фінансів" Джордж Сорос, совість у сфері бізнесу, - категорія позаекономічна. Бізнес не ставить собі за мету захист загальнолюдських цінностей, мотивація типового бізнесмена зводиться до особистого збагачення. "В умовах вільного руху капіталу будь-яка спроба оподаткувати або приступити до його регулювання може спричинити втечу капіталу з країни"·. Отож, щоб залишатися добропорядним платником, достатньо не виходити з меж легалізованих форм ухилення від податків. Слова Сороса дають підстави думати, що покладання сподівань на совісність платників чи заклики до справедливості в оподаткуванні просто свідчать про неефективність фіскального адміністрування, низький рівень державного управління взагалі, а вимоги справедливості часто виникають із почуття заздрості. Утім, Сорос дає і рецепт проти ухилення. Оскільки чим довше тримається той чи інший податок, тим вища вірогідність ухилення від сплати, то доцільно час від часу змінювати форми оподаткування.
Своєрідним каналом ухилення від податків є узаконена форма фіскального фаворитизму - податкові пільги, особливо ті з них, які через діяльність лобістів або самих платників відкривають можливості для зловживання ними. Проте, пільга від пільги різниться. Так, жителі Аляски у США повністю звільнені від штатних і місцевих податків, в провінціях канадської півночі діє нульова ставка податку з фонду заробітної плати. Податкові пільги запроваджені також на північних територіях Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії. В деяких країнах знижують податки при підключенні платника до Інтернету. Існують пільги соціального характеру за ознаками віку, роду занять та ін. Інколи роль пільги виконує цільовий розподіл податкових надходжень. Так, у США доходи від роялті (обов'язковий платіж за використання природних ресурсів) розподіляють у такому порядку: 10% надходить у федеральний бюджет, 37,5% - у бюджет штату, 52,5% направляється в автономний фонд рекультивації земель. Звісно, подібний розподіл по суті перетворює роялті в екологічний податок, що стимулює збереження природних ландшафтів.
Avoidance - форма аморальної, але не антидержавної чи злочинної поведінки. Ситуація змінюються полярно протилежним чином як тільки платник переступає дозволене законом, тобто стає на шлях tax evasion. Неповну і/або несвоєчасну несплату податків суворо переслідують, нелегальне ухилення сприймається як економічний тероризм проти держави. Загроза зазнати значно більших у порівнянні з податковими зобов'язаннями втрат заставляє раціонально мислячих людей справно платити податки. В державах Заходу свобода і вільне підприємництво співіснують з достатньо репресивним податковим режимом. Адже деякі соціологи небезпідставно доводять, що бажаючих охоче платити податки ніколи не було, немає і не буде, оскільки розставання з власністю суперечить людській природі. Податки платять тому, що наслідки несплати для розсудливих громадян неприйнятні ні з матеріальних, ні з моральних міркувань.
На Заході ставлення до ухилення з боку властей і самих платників упродовж віків пройшло певну еволюцію (див. додаток Б). Так чи інакше, масштаби ухилення в обох його формах відображають силу чи слабкість держави, авторитет уряду,
Loading...

 
 

Цікаве