WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Соціально-економічні ефекти податків - Реферат

Соціально-економічні ефекти податків - Реферат

тягаря на тих споживачів, хто не відмовляється від споживання і після запровадження податку. Наприклад, якщо вино оподатковується, а пиво - ні, ці напої ідеально заміщують один одного. Не виключена ситуація, що ціна на пиво не підвищується при зростанні попиту на нього. В такому разі, враховуючи можливість заміщення вина пивом, податковий тягар перекладається на власників земельних ділянок під виноградом, а також на працюючих на цій землі. Якщо ж земля придатна тільки для виноградарства, а робітники, працюючі на ній, можуть знайти інше місце роботи, податок повністю перекладається наземлевласника. Коли любителі вина і при підвищенні ціни на величину податку не скорочують споживання, вони несуть увесь податок. При деякому заміщенні вина пивом ціна на пиво зростає, податковий тягар розподіляється між споживачами обох напоїв із вигодою для броварень.
Ефект заміщення та вплив цін на процес перекладання податків і розподіл податкового тягаря як його остаточний результат доповнюють інші ефекти, створювані факторами доходу, часу, виду податку, рівня юрисдикції введення податку, стану монополізації ринку, які треба прийняти до уваги.
Ефект доходу полягає в тому, що при зменшенні на суму податків реальних доходів приватне споживання товарів і послуг, а також блага вільного часу, відповідно скорочується. Більше того, якщо податок викликає значний перерозподіл доходів, а різні соціальні групи мають неоднакові схильності до заощадження та різні структури споживання, тоді перерозподіл суттєво видозмінює попит на товари і ресурси, впливає на пропозицію праці.
Ефект часу виявляє себе тим чином, що інтенсивність перекладання може змінюватися впродовж певного періоду в залежності від того, скільки часу займає переорієнтація споживання, зміни у використанні землі та капіталу, перепідготовка робочої сили. Ті з споживачів і постачальників благ та ресурсів, хто найбільш повільно пристосовується до змін, приймають на себе найважчий тягар податків.
Процесу перекладання властивий також ефект, який можна назвати ефектом масштабності, що залежить від виду податку і рівня влади, який його запроваджує. Діє така закономірність: чим ширша (вужча) база податку, тим вищий (нижчий) податковий тягар, бо коло неоподатковуваних чи менш оподаткованих товарів у розпорядженні платника відповідно звужується або ширшає. Так, акциз на обмежений асортимент напоїв дозволяє переключитися на неоподатковувані вироби, а при суцільному оподаткуванні акциз повністю перекладається на споживачів. Подібним чином, на норму прибутку на капітал менше впливає оподаткування лише нерозподіленого прибутку, ніж податки і на нерозподілений, і на розподілений між акціонерами прибуток.
Чим на нижчому рівні юрисдикції вводять податок, тим легше споживачам і постачальникам скористатися неоподатковуваними або нижче оподаткованими товарами, завезеними з іншої місцевості за межами даної адміністративно-територіальної одиниці. Йдеться про податки, запроваджувані на субнаціональному (штатному, муніципальному, місцевому) рівні, коли місцеві виробники у силу іммобільності свого капіталу неспроможні перекласти податок на фактори виробництва і товари, належні комусь іншому. Так, у США цей ефект спостерігається стосовно прибуткового оподаткування в штатах і місцевих податків на власність, платники яких можуть виїхати в інші місцевості з більш ліберальним податковим режимом. Тим самим податки, хоч і в менших розмірах, перекладаються на платників, переміщених під іншу податкову юрисдикцію, яка одержує додаткові доходи за рахунок "імпорту платників" і відповідно податків. Повністю немобільним, отже і неперехідним, є оподаткування нерухомої власності, специфічних послуг місцевого характеру, а також незаможних платників, які не можуть змінити місце проживання.
Ефект недосконалості конкурентних ринків, наприклад, наявність природних і галузевих монополій - ще один фактор, що впливає на масштаби і напрям перекладання. Монополіст-виробник диктує рівень цін і йому легше всього перекласти податок, якщо тільки він не має справу з монополістом-споживачем. Не виключено, монополіст, щоб не скорочувати обсягу продаж, радше візьме частину податку на себе, ніж повністю перекладе його на споживачів через монопольні ціни. В тих галузях, де діють декілька фірм (класичний приклад олігополії - автомобільна промисловість), цінова політика, а отже і пропорції перекладання податків, дуже залежить від поведінки конкурентів. Легко перекласти "вперед" на споживачів податок на комунальні послуги, що надаються за регульованими цінами. Стабільність рівня цін сприяє перекладанню податків на робочу силу, якщо тільки не діють контр-ефекти, пов'язані з кон'юнктурою на ринку праці.
Отже, спостереження та міркування, що відносяться до перекладання (shifting) і загальної дії податків (incidence), мають теоретичний і аналітичний характер, але майже не піддаються кількісному виміру. Головна проблема таких досліджень - практична неможливість ізолювати вплив податків на окремі економічні процеси від дії на них же інших численних мотивацій і факторів. У результаті оцінки степені перекладання, скажімо, податку на прибуток корпорацій у різних дослідників коливаються в межах від нульової до більш, ніж 100-процентного перекладання! Навіть корифеї економічної науки визнають труднодоступність визначення кінцевого тягаря податків. За словами лауреата Нобелівської премії Поля Самуельсона: "Одні з них [економістів] вважають, що податок на прибуток корпорацій лягає тягарем перш за все на плечі споживачів, інші думають, що він сильніше всього б'є по власниках акцій, або капіталістах. Деякі тримаються проміжної позиції, а дехто займається гаданням на кавовій гущі. Нарешті, є і такі, хто у відчаї розводить руками"·.
Складаються два важливих висновки. По-перше, перекладання податків і загальна дія оподаткування - процеси дуже складні, багатофакторні, заплутані. Красномовний приклад. Вивчаючи перекладання податків на зерно і м'ясо, німецький економіст Е. Ласпейрес протягом 20 років обробив статистичні дані про динаміку півтора мільйону цін по 40 видах продукції за 300 місяців по 136 містах [19, c.49-67]! Здійснивши подібний науковий подвиг, дослідник прийшов до скромного висновку, що акцизи спричиняють подорожчання продуктів харчування, яке перекладається на споживачів, - факт, відомий із досвіду.
По-друге, так чи інакше остаточно тягар податків припадає на людей. Фірми, корпорації, компанії, банки і т. д. виступають лише посередниками або формальними платниками податків, реальний тягар яких несуть акціонери, робітники, землевласники, споживачі, самі бізнесмени нарешті. В кінцевому підсумку всі ефекти оподаткування - позитивні й негативні - дають
Loading...

 
 

Цікаве