WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Передісторія оподаткування, базові засади сутності податку - Реферат

Передісторія оподаткування, базові засади сутності податку - Реферат

етичних тлумачень податку. Податок - правовий феномен, оскільки перша ознака державності - право і здатність органів управління (парламенту та уряду) встановлювати обов'язки, використовувати силу для здійснення державної волі, влада примушує коритися законам. У межах суверенних повноважень державної влади поруч із правом почати війну з іншою державою знаходиться право відчужувати приватну власність через податкову систему, переслідувати за ухилення від сплати податків подібно до переслідування дезертирів.
Однак, право оподатковувати для певного рівня влади обмежене. В цьому сенсі американські юристи, зазвичай, апелюють до знаменитої для формування конституційного права США судової справи "Мак-Куллох проти штату Меріленд" (1819 р.). Саме на матеріалах цього процесу верховний суддя США Джон Маршалл (1755-1835) провів рішення, згідно якого неоподатковувані структури, що знаходяться під юрисдикцією верховної влади (в даному випадку створений за рішенням Конгресу США банк), не підлягають оподаткуванню з боку підпорядкованій верховній владі інстанції (тобто податком, запровадженим законодавчими зборами штату). Інакше претензія на існування в державі паралельної, дублюючої верховної влади була б неконституційною і справила б руйнівний вплив на її суверенітет. У ході даного процесу була вироблена одна з основних формул податкового права, що "оподатковувати владу податком означає владу руйнувати".
Податки держава вимагає від платників на підставі закону, тобто податок - "неминуче зло" (Адам Сміт), але зло легітимне. Тут, на перший погляд, податок виступає як обов'язковий, щоб не сказати примусовий, платіж. Проте, треба прийняти до уваги, що фіскальні закони, прийняті за демократичною процедурою, відображають суспільну згоду по відношенню до податків і в принципі не можуть вважатися формою насильства чи примушення.
У підсумку: добровільна готовність до сплати податків, спонукана громадянськими чеснотами, доповнена передбаченою законами обов'язковістю, прийнятими в демократично-правовій державі представницькою владою (депутатами парламенту) як волевиявлення електорату. У випадку ухилення від податків передбачено примушення до виконання податкових зобов'язань. Таким чином, податок у суспільстві сучасного типу - ні чисто добровільний, ні суто обов'язковий платіж. Напрошується висновок, що природа податку має гетерогенний, тобто змішаний, неоднорідний, неоднозначний характер, відображаючи суперечливі мотивації платників.
Реально поведінку платників податків визначають усі три мотивації: обов'язкова, добровільна, примусова. Справа і проблема - в пропорціях між ними. У державах Заходу з давніми демократично-правовими традиціями переважають перша і друга мотивації, а в деяких країнах СНД - перша і третя. Наприклад, за визнанням російських спеціалістів, зниження на 11 процентних пункти ставки податку на прибуток та запровадження замість собівартості показника "необхідні економічно обґрунтовані затрати", зроблені в розрахунку на заохочення підприємництва, фактично призвели до скорочення бюджетних доходів та зниження темпів росту виробництва. Причина - в низькій податковій культурі, а значить і громадянській свідомості платників, які скористалися нововведеннями як можливістю "обнулювання" прибутку на додаток до поширеної практики лжеекспорту з метою повернення податку за додану вартість. Реально деморалізацію платників можливо викорінити лише в еволюційному процесі тривалих зусиль, направлених на зміну їхньої ментальності, а також шляхом ретельної продуманості та невідворотності дії податкових законів.
Податкам властиві типологічні ознаки, за якими податки відрізняють від неподаткових доходів:
- Відсутність безпосереднього зв'язку між сплатою податку і конкретною вигодою, одержаною платником;
- Податки стягуються на основі наперед обумовлених критеріїв щодо їх правового статусу, величини та умов сплати;
- Більшість податків справляються в безперервно повторюваному і передбачуваному щорічному режимі, тільки деякі з них, наприклад податок на спадщину, стягується спорадично в одноразовому порядку;
- Податки не аналогічні регулюючим платежам і штрафам. (Так, у США деякий час діяв закон, згідно якого товари, виготовлені при участі дитячої праці, оподатковувалися настільки високо, що було рівнозначно забороні такого виробництва. Можна вважати, що в подібних випадках під назвою податків йдеться про економічно-каральні платежі, використовувані замість прямої адміністративної заборони певних видів діяльності);
- Податки безпосередньо безеквівалентні платежі, тим вони відрізняються від плати за ліцензії та зборів за надання послуг із боку державних установ.
Зарубіжні вчені, особливо представники англо-американської фінансової науки, зазвичай не зв'язують визначення податку з поняттям відносин (суспільних, економічних, фінансових), що властиво для вітчизняних економістів. Так, наведемо лише одну, алетипову дефініцію проф. В.М. Опаріна: "За економічним змістом податки відображають фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавних централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій" [28, c.136]. Концепція відносин походить із марксистської економічної теорії, куди була введена з ідеологічних міркувань. Упродовж декількох десятиліть засилля догматичного марксизму в фінансовій теорії не допускали нічого іншого, залишивши лише можливість цитування та інтерпретації. На жаль, звичка слідувати традиції діє й донині. Вченим властиво інколи "зациклюватися" на усталених поглядах і набутих знаннях, що шкодить відкритості до нових ідей.
Однак, ми далекі від повного заперечення на право існування концепції відносин. Можна погодитися, що податок - гетерогенний феномен із різними, навіть несумісними властивостями, подібно до того як, скажімо, сонячне світло має дуалістичну природу: воднораз і матеріальну (корпускулярну), і нематеріальну (хвильову).
Література:
1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів, Каменяр, 2000. - 305 с.
2. Андрущенко В. Сучасні ремінісценції питань оподаткування в трактаті Йозефа Шумпетера "Історія економічного аналізу" // Вісник податкової служби України. - 2001. - Лютий. - С. 53-59.
3. Андрущенко В. Камералістика: витоки фіскально-адміністративної науки // Вісник податкової служби України. - 2003. - Квітень-травень. - С. 46 -53.
4. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки / Пер. із нім. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.
5. Ланг Й. Проект кодекса налоговых законов для государств Центральной и Восточной Европы / Пер. с нем. - Бонн: Федеральное министерство финансов, 1993. - 464 с.
6. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 362 с.
7. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 192 с.
8. Самуэльсон П.Э., Нордхаус В.Д. Экономика / Пер. с англ. - 16-е изд. - М.: Вильямс, 2000. - 688 с.
9. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Пер. з англ. - Книга 5. Про прибутки правителя
10. або держави. - К.: Port-Royal, 2001. - С. 425-586.
11. Хасси У.М., Любик Д.С. Мировое налогообложение. Основы Мирового налогового кодекса / Пер. с англ. - Кембридж: Гарвардский университет, 1992. - 280 с.
Loading...

 
 

Цікаве