WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби - Реферат

Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби - Реферат

тих або інших регулюючих законодавчих актів. Звичайно, на цьому етапі важливо визначити оптимальний, з погляду національних пріоритетів, податковий тиск на економіку. Якщо цих пріоритетів декілька, наприклад побудова соціально спрямованого суспільства та забезпечення темпів розвитку економіки, достатніх для вступу в ЄС в обмежений проміжок часу, то необхідно звести багатокритеріальну задачу до однокритеріальної (скалярної), оскільки тільки однокретиріальна оптимізаційна модель допускає фактичну реалізацію [7]. Можливий і інший підхід - постанова оптимізаційної задачі, щодо темпів розвитку, за наявності бюджетного обмеження (тобто соціальна спрямованість економічного розвитку досягається за рахунок виділення необхідної частині ВВП на ці потреби).
Після знаходження величини податкового тиску, який дозволить досягнути необхідних темпів економічного розвитку, виникає питання щодо величин окремих податкових ставок, і тут необхідно враховувати одну з головних особливостей української економіки - її значний рівень тінізації. Успішний практичний розв'язок задачі детінізації економіки дозволить забезпечити на першому етапі податкової реформи бажані темпи економічного розвитку. Однак для вирішення питань детінізації економіки необхідна побудова моделей функціонування виробництва, з урахуванням схем ухилення від сплати податків [20]. Тільки такий аналіз дозволить виявити потрібні зміни податкового законодавства, а можливо, і закони, які стосуються функціонування банківської системи. На сьогодні податкова система України знаходиться в стані модернізації [11]. Модернізація податкової служби України повинна перш за все забезпечити суттєве зростання питомої інформаційно-аналітичної складової у структурі податкової системи, а також здійснити суттєві структурні зміни. На нашу думку, проведення будь-якої ефективної модернізації неможливе без чіткого уявлення щодо стратегічних напрямів розвитку економіки та місця податкової служби у здійсненні цих проектів. У процесі модернізації податкової служби повинні обов'язково бути присутні критерії, які задовольнить модернізована податкова службова України. Ми вважаємо, що крім інформаційної складової модернізації, яка може полягати у швидкості обробки поточної інформації і відповідно збільшенні обґрунтованості прий-няття рішень керуючими змінами податкової служби, повинні бути присутні чисто економічні показники ефективності діяльності податкової служби. Таким показником у країнах з розвиненими ринковими економіками використовується вартість збору 100 грошових одиниць даної країни або відсоток від надходжень, витрачених на їх стягнення. Цей показник для США належить останні роки проміжку 0,6-0,8 % [21], а для України він зріс (ефективність зменшилась) з 2 % до 3 % [4]. Ця тенденція, на жаль, відповідає загальнодержавній, яка спостерігається в українській економіці. Частка урядових витрат збільшується з темпами, більшими, ніж темпи зростання економіки. Тепер розглянемо докладніше цілі, які виникають перед податковою системою при реалізації пріоритетів національного розвитку. Як стверджує колишній міністр економіки В. Хорошковський, граничні (мінімальні) темпи зростання ВВП для України дорівнюють 7 %. Розглянемо це питання детальніше. Середній рівень країн за загальним показником економічного розвитку ВВП на душу населення (ВВПЛ), які вступають до Євросоюзу у 2004 році, дорівнює [17]. Однак він не може бути орієнтиром для країни, яка хоче вступити до ЄС у найближчі 10 років, оскільки нижня межа ВВПЛ за цей проміжок зросте, тобто слід орієнтуватися на ВВПЛ у розмірі, якщо ми розраховуємо на вступ до Євросоюзу у 10 найближчих років (рис. 1).
Рис. 1. Існуюче становище щодо рівня економічного розвитку України (ВВПЛ) та інших країн світу
За існуючих зростання в 10 разів за 10 років можна здійснити при темпах зростання [21]. Це надзвичайно високі темпи і ні одна країна не мала тривалого економічного росту з вищезазначеними темпами. Єдиний вихід з цієї складної ситуації - детінізація української економіки. За більшістю оцінок, величина тіньового сектора досягає, а можливо, перевищує, величину офіційного сектора, тобто оцінка ВВПЛ у розмірі не є надто завищеною [21]. Якщо здійснити умови для перетворення тіньового сектора в офіційний, то величина ВВПЛ досягне вже , тобто задача відносно досягнення мінімального рівня, сприятливого до вступу в ЄС, стає не такою складною, необхідні темпи розвитку з початкового рівня у :
Зупинимося на формальних аспектах перетворення тіньового сектора економіки в офіційний.
Позначимо обсяг офіційного сектора економіки на час t - , тіньового - . Нині перед Україною стоїть завдання збільшення не загального обсягу економіки, а тільки офіційного. Оскільки виробничі потужності та їх кінцевий продукт залежно від звітності, що подається, можуть відноситися як до офіційного сектора економіки, так і до тіньового:
.
Тоді швидкість зростання офіційного сектора [22]:
,
де - швидкість зростання офіційного сектора за рахунок інвестувань;
- швидкість зростання офіційного сектора за рахунок виходу з тіні ( ).
Оскільки резерви поновленого зростання, яке спостерігається в Україні, обмежені, то забезпечити зростання офіційного можна за рахунок зменшення тіньового сектора. Розглянемо процес зростання офіційного сектора економіки у різницевому вигляді:
,
де - приріст офіційного сектора за рахунок власних резервів;
- приріст офіційного сектора за рахунок зменшення тіньового. Тоді загальний відносний приріст офіційного сектора економіки:
.
Перший член останнього рівняння являє собою відносне зростання офіційного сектора економіки за рахунок власних резервів, другий - відносне зростання офіційного за рахунок тіньового, яке дорівнює відношенню темпів зменшення тіньової до частки офіційної економіки щодо тіньової. Якщо вважати сталою величиною, то другий додаток зменшуватиметься у міру зростання офіційного сектора економіки.
Тобто перші роки, поки обсяги тіньового сектора практично дорівнюють офіційному, зростання офіційного можна забезпечити за рахунок тіньового. Однак це призведе тільки до двократного збільшення ВВП. Розглянемо основні вагомі фактори на темпи економічного розвитку. Відомо, що до них необхідно віднести рівень державного навантаження на економіку, рівень довіри в суспільстві та рівень оподаткування доходів громадян[21].
Щодо впливу державного навантаження на темпи економічного розвитку, то найбільш повні дослідження з цієї теми проведені А. Ілларіоновим [10]. За методологією, запропонованою А. Ілларіоновим, рівень державного навантаження на економіку повинен ураховувати рівень економічного розвитку, який вимірюється, як відношення ВВПЛ країни до середнесвітового. Тобто державне навантаження на економіку повинно нормуватися за цим показником. У цьому випадку цілком зрозуміло, що економічно розвинені країни мають можливість значно більшого відносного перерозподілу ВВП за рахунок бюджету. Залежність тривалих темпів економічного зростання від рівня державного навантаження на економіку нормованого на рівень економічного розвитку подано на рис. 2.
Рис. 2. Залежність тривалих темпів економічного зростання від державного навантаження на економіку нормованого на рівень економічного розвитку
Щодо державного навантаження на українську економіку на сучасному етапі розвитку, можна стверджувати, що: загальна сума, яку розподіляють через державні установи, склала у 2003 році суму 117,6 млрд грн. З них: державний бюджет складає 55 млрд грн (46,8 %), місцеві бюджети - 22,5 млрд грн (19,1 %), пенсійний фонд - 24,7 млрд грн (21
Loading...

 
 

Цікаве