WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретична концептуалізація оподаткування в умовах транзитивних економік - Реферат

Теоретична концептуалізація оподаткування в умовах транзитивних економік - Реферат

практикою розвинених країн: не шляхом запровадження єдиного податку, а через застосування необхідності сплати всіх податків, однак за зниженими ставками. Для останнього обов'язковою умовою є не лише розвиток малого бізнесу до рівня, що дозволяє утримувати власний фінансовий апарат, а й наявність розвиненої інфраструктури податкових консультацій.
Паралельно з кількістю податків завжди постає питання: які податки - прямі чи непрямі - мають виступати як основний фіскальний механізм?
Відповідь на це питання західні країни знову ж таки отримували поетапно і вирішували відповідну проблему поступово, виходячи зі стану економіки в той чи інший час та у контексті функцій і завдань держави. Прямі податки розглядалися фінансовою теорією як більш справедлива форма перерозподілу, непрямі ж - як більш непомітні при справлянні та здатні забезпечити більші надходження. Для східноєвропейських країн у 90-х роках ХХ століття особливо значущим був останній факт. Зросло безробіття. Від держави почали вимагати значно більшого обсягу виконання соціальних функцій. На це потрібні були все більші обсяги коштів. Проблеми ж конверсії та структурної перебудови економіки також призводили до зростання бюджетних витрат. Емісійні методи покриття дефіциту породжують інфляцію. Проблема стає багатогранною: потрібно було застосувати механізм акумуляції коштів, що одночасно мав би і широку базу оподаткування (для забезпечення зростаючих фіскальних потреб), і страхував би доходи бюджету від інфляції шляхом прив'язки надходжень до зміни рівня цін. Таким чином, переважаючими на деякий час стали універсальні акцизи. Однак розшарування населення піднімає питання соціальної справедливості у перерозподільних відносинах. Паралельно, поступове зростання грошових доходів громадян дозволяє застосовувати більш справедливі форми оподаткування (прямі податки). Разом з тим, фіскальні потреби вимагають збереження непрямих податків як не другорядного, а рівносильного джерела доходів. Останнє знову ж постає як відмінності концепції оподаткування в умовах перехідних економік.
У питанні визначення основних об'єктів перерозподілу країни з перехідними економіками та країни з відносно "молодим" ринком також відрізняються специфікою. Відповідні дискусії на теренах розвинених демократій виникли ще 100 років тому. Вирішення проблеми в основному розглядалося в такій площині: основним об'єктом перерозподільних відносин оподаткування повинен виступати дохід від капіталу та підприємництва чи оплата праці? Враховуючи досить високий рівень грошових доходів населення, був обраний другий варіант, що втілювався одночасно через широке застосування прогресії в прибутковому оподаткуванні. Доходи від капіталу та підприємництва оподатковувалися більше з регулюючою метою, ніж з фіскальною.
Однак специфікою новонароджених демократій Східної Європи було неприродне та приховане розшарування населення за доходами. Більшість громадян опинилися за межею бідності. Що ж стосується капіталу, то він у вигляді основних фондів був сконцентрований на підприємствах-гігантах, що мали монопольне положення на ринку. Приватні доходи від підприємництва потребували стимулювання з метою забезпечення економічної активності та реінвестування коштів у виробництво. У зв'язку з цим єдино можливим рішенням, прийнятим, наприклад, в Україні на початку 90-х років, було використання доходів підприємств як основного об'єкта перерозподілу через прибуткові податки та методів прихованого перерозподілу доходів населення через податки на споживання за принципом: більше споживає той, хто як раз і має більші доходи. Лише зміна структури економіки та забезпечення умов для деякого зростання легальних доходів населення дозволили частково перейти на загальносвітову практику задоволення фіскальних інтересів через прибуткові податки з громадян. Частково - значить, що прибуткові податки з населення поки що не можуть розглядатися як явно переважаючий дохід бюджету, оскільки останній більш ніж на половину формується за рахунок надходжень від податків на споживання та податку на прибуток підприємств.
Таким чином, ще однією специфічною рисою концепції оподаткування в умовах перехідних економік є використання доходів юридичних осіб як основних об'єктів прибуткового оподаткування та широке застосування неявних методів перерозподілу не задекларованих доходів населення через податки на споживання.
У зв'язку з викладеним постає третя проблема, пов'язана з податковим тягарем. Податки на споживання безперечно перекладаються на населення. Інші ж податки з юридичних осіб через застосування методики обліку витрат та формування цін також у більшості своїй перекладаються на громадян. Звідси слідує, що основний тягар фіску все ж падає на населення, однак в умовах перекладання він стає важко прогнозованим. Останнє призводить до того, що скорочується споживання благ, падає рівень платоспроможного попиту споживачів, скорочуються доходи виробників, а з ними і виробництво. Вихід залишається один - стимулювання експорту. Однак він застосовується як правило до великих виробників чи посередників. Тобто податкова система справляє деформуючий вплив на структуру економіки через неоптимальний розподіл податкового тягаря. У зв'язку з цим вбачаємо лише один шлях вирішення проблеми: передбачення у концепціях розвитку податкових систем країн Східної Європи застосування знижених ставок непрямих податків на товари масового внутрішнього споживання. Саме так можна наблизитися до оптимізації податкового тягаря адекватно доходам населення. "Оскільки запровадження паушального податку, що не впливає на процес прийняття індивідуальних рішень (а тому не впливає і на відносні ціни), є нереальним, доводиться вибирати між податками, які призводять до більших, і податками, які призводять до менших втрат добробуту" [1, с. 57-58].
Наведене також наштовхує на висновок про те, що в умовах одночасного поєднання повної та спрощених систем оподаткування, рівноцінного функціонування прямих і непрямих податків (навіть переважання непрямих на перших етапах розвитку), використання доходів юридичних осіб як основних об'єктів оподаткування, експортоорієнтованості стимулюючих заходів, перманентної трансформації перерозподільних механізмів необхідним є потужний контролюючий вплив держави на діяльність господарюючих суб'єктів (через оподаткування). Достатньо лише нагадати, що паралельне існування повної та спрощених систем оподаткування дозволяє ефективно ухилятися від сплати шляхом штучної диверсифікації підприємницької діяльності. Під загрозою опиняється фінансове забезпечення виконання функцій держави. Лише контроль, що інколивиходить за межі, допустимий в умовах розвинених демократій, дозволяє уникнути таких наслідків. Тимчасове його застосування саме у такій, можливо, неприродній формі, є не лише виправданим, а й необхідним. Перехід до партнерських відносин із платниками податків стає можливим лише після досягнення стабілізації ринку, виведення оподаткування з багатовекторного стану та його переходу до функціонування на умовах чіткого превалювання визначених форм. Більш розвинений ринок уже перестає визнавати адміністративне втручання у фінансово-господарську діяльність своїх суб'єктів, оскільки останнє негативно позначається на інвестиційній привабливості економіки. Наслідком стає зменшення потенційно можливих оподатковуваних оборотів. Державі стає порівняно
Loading...

 
 

Цікаве