WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретична концептуалізація оподаткування в умовах транзитивних економік - Реферат

Теоретична концептуалізація оподаткування в умовах транзитивних економік - Реферат


Реферат на тему:
Теоретична концептуалізація оподаткування в умовах транзитивних економік
Податки, розвиваючись взаємообумовлено з державою, мають серйозну залежність від політичних рішень, оскільки держава є найвищою формою саме політичної організації суспільства. Бажаючи вибудувати таку організацію якомога стрункіше, політики підпорядковують суб'єктивним рішенням навіть ті економічні питання, які відрізняються незалежною логікою розвитку та обумовлюються об'єктивним ходом подій. Тому теоретичні та методичні розробки в галузі оподаткування, незважаючи на випередження практики, до цього часу значно залежать не лише від рівня розвитку економіки, завдань і функцій держави, запитів суспільства, а й від суб'єктивно декларованих урядом напрямів соціально-економічного розвитку країни. Причому, якщо в ході становлення та розвитку західних демократій вектор дії цих чинників мав, як правило, однакове спрямування, то нові східноєвропейські реалії дають підстави стверджувати про можливість їх неспівпадання протягом короткотривалого часового інтервалу. Останнє викликано невідповідністю рівня розвитку економіки та державного функціонального механізму продекларованим прагненням і урядовим амбіціям. У зв'язку з цим проблеми в галузі оподаткування, що поступово поставали і почергово вирішувалися розвиненими країнами, для Східної Європи характеризуються паралельністю та одночасністю. Природно, що це вимагає формування дещо інших концептуальних підходів в оподаткуванні.
Аналізу напрямів розвитку оподаткування в умовах транзитивної економіки присвячено досить багато праць відомих вітчизняних учених (А.М. Соколовської, І.О. Луніної, Л.М. Шаблистої, В.С. Загорського, А.І. Крисоватого та ін.). Особливо хотілося б відзначити такі праці:
Шаблиста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки: Наукове видання. - К.: Інститут економіки НАН України, 2000.
Соколовська А.М. Податкова система України: теорія та практика становлення. - К.: НДФІ, 2001.
Загорський В.С. Бюджетно-податкова система: теорія і практика: Монографія. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006.
Автори наведених монографій ґрунтовно висвітлюють специфічність бюджетно-податкового регулювання економіки та організації процесу справляння податків у перехідний період, демонструючи плюралізм наукової думки.
Доповнюючи наявні висновки, на основі історичного досвіду розвитку податкових систем останнього десятиріччя ХХ століття у постсоціалістичних країнах Європи, існуючих наукових узагальнень і передбачень майбутнього щодо характерних тенденцій, можна сформулювати основні концептуальні підходи до оподаткування в умовах транзитивних економік. Останнє і є метою даної роботи.
Специфічність не лише економічних, але й політичних умов (про що вже йшлося вище) у кінці ХХ століття у країнах Східної Європи вимагала деякої переорієнтації підходів до конструювання перерозподільних механізмів із багатогранною метою:
- поєднання різних методик з метою взаємного їх пристосування;
- спрямування інколи взаємнопротилежних зусиль на отримання необхідного результату.
Останнє означає, що східноєвропейські концепції оподаткування, які щойно лише народжуються, повинні спрямовуватися на вирішення таких проблем:
- визначення оптимальної кількості податків - складових податкової системи, та співвідношення між їх видами;
- визначення основних об'єктів перерозподілу;
- оптимізація податкового тягаря.
Кількість податків у складі окремо взятої податкової системи - вічна проблема податкових фінансів. Дві протилежні думки супроводжували процес її вирішення в розвинених країнах. Перша - найдревніша - базувалася на доведенні необхідності запровадження єдиного податку (від ідеї десятини до єдиного поземельного податку фізіократів). Першопричиною її виникнення, на нашу думку, слід вважати нерозвиненість техніки справляння податків і слабкість відповідних державних служб. Значно простіше запропонувати єдиний метод стягнення, ніж забезпечити контроль за функціонуванням чисельних механізмів перерозподільних відносин. Однак з часом було встановлено, що однотипність справляння не дозволяє досягти всіх цілей податкової політики держави та спрощує винаходи методики ухилення від оподаткування. Звідси виникає друге твердження, в основі якого лежить переконання, що множинність податків створює необхідні умови для впливу держави на всі сфери господарської діяльності та змушує платників сплачувати хоча б частину встановлених законом зобов'язань. "Лише за умов розгалуженої податкової системи той, хто ухилявся від єдиного податку, все ж змушений платити інші, перш за все податки на споживання." [1, с. 46]. Таким чином, прагнення уніфікації методів справляння аж до досягнення їх однотипності історично змінилося бажанням максимально урізноманітнити податкову систему чисельними податками. Останнє інколи доходило до абсурду, коли пропонувалася до запровадження величезна кількість дрібних податків. Механізм перерозподілу створеної вартості став настільки громіздким, що управління ним вимагало від держави надзвичайно великих витрат. У результаті ряд податків потребували витрат на своє справляння більше, ніж давали доходу казні, тобто стали фіскально збитковими. Їхній же вплив на економіку був непрогнозованим та неконтрольованим (знову ж через велику кількість перерозподільних механізмів) і дестимулював економічну активність господарюючих суб'єктів. Методом проб і помилок таки було віднайдено оптимальну кількість податків, здатних забезпечити достатній рівень доходів бюджету, та створити умови для позитивного регулюючого впливу держави на виробництво і споживання. Для кожної держави такий набір податків є унікальним і не може бути скопійованим.
Особливістю східноєвропейських держав є те, що вони в кінці ХХ століття не мали можливості такого ж почергового вирішення проблеми кількості податків. Змінивши економічну систему, вони опинилися перед вибором: увійти до когорти розвинених країн і забезпечити своїм народам високі соціальні стандарти чи залишитися за бортом європейської цивілізації. Політична воля полягала у виборі першого. Однак виконання такого завдання на основі функціонування застарілої виробничої бази з надвисокою концентрацією виробництва було неможливим. Уряди постали перед необхідністю здійснення двох процесів паралельно: реорганізації старого виробництва та створення нових мобільних і високотехнологічних господарських систем малого бізнесу. Податкова політика мала одночасно сприяти і одному, і другому. При цьому великі виробники були, як правило, багатопрофільними, мали потужні фінансові апарати, здатні розробляти схеми мінімізації фіскальних зобов'язань. Ефективне їх оподаткування було можливим лише на основі множинності податків. Сфера ж малого бізнесу на етапі свого зародження відчувала і нестачу фінансових ресурсів, і дефіцит фінансових кадрів із достатнім рівнем фахової підготовки. Тому вона потребувала скорочення кількості механізмів перерозподілуствореної вартості, а можливо і зведення їх в один.
Таким чином, досвід Східної Європи засвідчив, що концепція оподаткування в умовах перехідних економік повинна передбачати паралельне застосування множини податків та єдиного податку для різних суб'єктів господарювання (залежно від величини суб'єкта бізнесу). З часом можливим стає перехід на стимулювання малого бізнесу за
Loading...

 
 

Цікаве