WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сутність інституту податкової застави - Реферат

Сутність інституту податкової застави - Реферат


Реферат на тему:
Сутність інституту податкової застави
Забезпечення конституційного обов'язку щодо сплати встановлених законом податків і зборів є актуальним питанням кожної держави. Водночас державні контролюючі органи повинні мати самодостатній і якісний інструментарій, який би, з одного боку, забезпечував виконання зазначених завдань, а з іншого - не порушував і не обмежував конституційні права і свободи людини і громадянина.
Інститут податкової застави є одним із основних інструментів забезпечення виконання податкового зобов'язання платниками податків. Цей інструмент має досить широкі функціональні можливості, включаючи виявлення та попередження правопорушень у галузі оподаткування і детінізації діяльності суб'єктів господарювання тощо.
Проблемна ситуація щодо введення та застосування інституту податкової застави досить широко розглядається в науково-практичній літературі [1-6]. У більшості випадків у зазначених джерелах податкова застава розглядається в контексті різних практичних ситуацій, оцінки законності її застосування, надання певних коментарів щодо окремих елементів змісту податкової застави тощо. Проте ці погляди практичних працівників і дослідників викладені через призму свого специфічного предмета дослідження, що не розкриває і не враховує загальної сукупності ознак, які відображають сутність і складають зміст податкової застави, висвітлення її реального значення, місця і ролі в системі податкового адміністрування, відмежування її від інших суміжних інститутів, сфер правового регулювання.
Аналіз вітчизняної наукової літератури [7; 8] свідчить, що інститут податкової застави (як і поняття "податкове зобов'язання") містить ознаки цивільно-правового інституту зобов'язального права, оскільки податкова застава, поряд із податковою порукою та адміністративним арештом активів платника податків (далі - арешт активів) є лише одним із видів забезпечення виконання податкового зобов'язання, який виконує не фіскальну, а забезпечувальну функцію. На нашу думку, вищезазначене положення є однією із основних ознак, які визначають сутність податкової застави, а також ознак, що відмежовують зазначений інститут, наприклад, від арешту активів, який містить як фіскальну, так і забезпечувальну функції.
Незважаючи на подібні із цивільно-правовими видами забезпечення виконання зобов'язання (заставою, порукою, гарантією тощо) властивості, податкова застава має специфічні ознаки, які визначаються:
- сферою та метою правового регулювання;
- суб'єктно-об'єктним складом;
- змістом правовідносин у сфері оподаткування, основою якого є закріплення прав і обов'язків суб'єктів господарювання - платників податків, з одного боку, та уповноважених державних органів - з іншого.
З цього погляду, необхідно погодитися, наприклад, із висновком Н. Рев'юк, що "податкова застава повинна існувати як складова частина податкового законодавства, ... але ні в якому разі не бути складовою цивільно-правового інституту заставного права, оскільки властивості податкової застави істотно відрізняються від останнього" [7, с. 47].
Саме тому інститут податкової застави врегульовується Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон 2181) [9], що є спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов'язані з оподаткуванням в Україні. Зокрема, цей закон визначає основні (базові) положення податкового адміністрування - винятковий перелік контролюючих органів та органів стягнення, їх компетенцію, порядок подання податкової декларації платником податків, визначення, узгодження сум податкових зобов'язань суб'єктів податкового адміністрування, адміністративного та судового оскарження платниками податків рішень контролюючих органів, порядок визначення сум подат-кового боргу, способи погашення та забезпечення виконання податкових зобов'язань, а також види та порядок притягнення до відповідальності за порушення норм податкового закону. Крім того, даний нормативно-правовий акт за своєю структурою побудований на балансі двосторонніх інтересів - державних уповноважених органів контролю, податкового стягнення, з одного боку, та платників податків різних форм власності - з іншого. При цьому такі взаємини засновані не тільки на правових нормах, передбачених Законом 2181, але й інших законодавчих актах, що складають сферу публічного та публічноприватного права, яка визначає права і обов'язки сторін під час здійснення податкового адміністрування, фінансово-господарської діяльності, систему державних гарантій дотримання прав і свобод людини і громадянина.
Однією із зазначених гарантій є законодавчо визначений порядок погашення податкових зобов'язань, який має свої чіткі умовні етапи (стадії), послідовність застосування яких регламентовано нормами Закону 2181. В узагальненому вигляді їх можна визначити так:
1) виникнення, визначення податкового зобов'язання платника податків (самостійно або контролюючим органом);
2) подання податкової декларації платником податків;
3) сплата платником податків після подання податкової декларації узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки;
4) у випадку не сплати податкового зобов'язання платником податків у встановлені законом строки застосування щодо такого платника податків процедур контролю за сплатою податкового боргу;
5) застосування щодо платника податків заходів із забезпечення погашення його податкового боргу (використання компетенції (прав та обов'язків) у межах встановленої законами для органів стягнення).
Зазначені етапи (стадії) дозволяють виділити випадки виникнення і реалізації права податкової застави:
- неподання або несвоєчасне подання податкової декларації (2 етап податкового адміністрування);
- у випадку не сплати податкового зобов'язання платником податків у встановлені законом строки, здійснення процедур контролю за сплатою податкового боргу (4 етап);
- застосування заходів із забезпечення погашення податкового боргу (використання компетенції (прав та обов'язків) у межах встановленої законами для органів стягнення) (5 етап).
Отже, право податкової застави виникає, згідно з законом, об'єктивно, з моменту вчинення платником податків порушення норм податкового закону (податкового правопорушення) і тому право податкової застави не потребує письмового оформлення, оскільки вчинення правопорушення (дія або бездіяльність) є юридичним (об'єктивним) фактом, що не залежить від (дії чи бездіяльності) податкового органу.
Виникнення права податкової застави, з одного боку, надає податковому органу право застосувати процедуру контролю за сплатою податкового зобов'язання, у т. ч. податкового боргу, описати предмет податкової застави та інші заходи, передбачені законом, а з іншого - надає право платнику податків, відповідно до положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII [10] і Закону 2181 оскаржити дії посадових осіб контролюючого органу та здійснити самостійні заходи щодо подачі повторної (уточненої) податкової декларації, усунення допущених ним порушень податкового закону, самостійно узгодити суми податкового зобов'язання тощо. При цьому, розмір податкових зобов'язань залежатиме від активних дій самого платника податків, оскільки податкові правовідносини є "правовідносинами активного типу, тобто розвиваються за рахунок активної поведінки платника податків щодо виконання обов'язку сплатити податок, тоді як інша сторона має право вимагати виконання цього обов'язку" [8].
Контроль за сплатою податкового боргу - це частина адміністрування податкового боргу, під час якої проводяться організаційні, попереджувально-контрольні, адміністративно-економічні, адміністративно-корпоративні,
Loading...

 
 

Цікаве