WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Специфіка і проблеми оподаткування спадщини в Україні - Реферат

Специфіка і проблеми оподаткування спадщини в Україні - Реферат

нульовою вартістю, тобто податок з доходів фізичних осіб обчислюється із загальної суми доходу, отриманого від такого продажу, за ставкою 13 %.
Існують деякі особливості і щодо оподаткування сум, отриманих у спадщину згідно з договорами особистого страхування. У Законі говориться, що до об'єктів спадщини з метою оподаткування відносяться суми страхового відшкодування за страховими договорами, укладеними спадкодавцями, а також ті, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення. Проте ст. 1229 Цивільного кодексу проголошує, що право страхової виплати, що переходить до особи, призначеної страхувальником у договорі особистого страхування, не входить до складу спадщини. Тому у разі виплати страховими компаніями сум страхового відшкодування (страхових виплат) при настанні страхового випадку (смерті страхувальника) фізичним особам, які за договором особистого страхування визначені як вигодонабувачі, такі страхові компанії зобов'язані нарахувати, утримати і сплатити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 13 % (15 % з 2007 р.). Тобто при виплаті страхових сум спадкоємцю у результаті смерті страхувальника на страхову організацію покладена роль податкового агента, податок стягується у джерела виплати, а не за результатами декларування.
У контексті даного дослідження важливо встановити, на кого покладені обов'язки зі стягнення податку зі спадщини. На нашу думку, у випадку трансферу власності у результаті наслідування або дарування роль податкового агента визначено дещо не чітко. Логічно було б покласти обов'язки податкових агентів на нотаріусів, оскільки при передачі власності у спадок вони займаються оформленням прав на спадщину, спостерігають за виконанням волі померлого і дотриманням законодавства, здійснюють акт реєстрації заповітів.
Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889 із внесеними у нього змінами і доповненнями викликав значний резонанс у суспільстві, в тому числі і тому, що розширив податкову базу за рахунок спадщини і дарувань. Ми вважаємо, що склалася певна рівновага позитивних і негативних ефектів цього податку. До переваг податку на спадщину належить втілена у ньому ідея зміцнення сімейних зв'язків на основі матеріального інтересу. Певною мірою даний податок стимулює прийдешні покоління до творчої і трудової ініціативи. Вважаємо, що відміна податку сприяла б ще більшому поглибленню соціального розшарування населення.
Проект кодексу податкових законів для держав Центральної і Східної Європи (отже - і для України), підготовлений у 1993 р. професором Йоахимом Лангом (ФРН), рекомендував утриматися від податку на спадщину в найближчі 10 років "у інтересах якомого швидшого формування приватної власності", "приватного добробуту, перерозподіл якого поліпшить шанси рівності у вільному суспільстві", "тим більш, що безпідставно сподіватися на великі надходження" [10, p. V, 129, 202]. Однак у подальшому, радить Ланг, в інтересах політики перерозподілу не варто відмовлятися від податку на спадщину і дарувань. Прогресивний податок на спадщину і дарування може сприяти усуненню концентрації капіталу внаслідок оподаткування доходів з орієнтацією на споживання, тому що оподаткування споживання безпосередньо пов'язане з контролем за нагромадженням багатства (капіталу).
Незважаючи на позитивні зрушення, у механізмі оподаткування спадщини існує ряд упущень і недоліків, які за своїми наслідками можна умовно розділити на фіскально-адміністративні та соціальні-економічні.
До фіскально-адміністративних упущень можна віднести механізм оподаткування спадщини, отриманої нерезидентом. Законом визначено, що нерезидент є платником податку, якщо отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Проте юридичні умови отримання спадщини нерезидентами не уточнені в законодавстві, що значно ускладнює роботу податкової інспекції щодо стягнення податку з таких категорій платників. У ряді випадків у таких платників-нерезидентів з'являється можливість виїхати за межі України не сплативши податок з отриманої спадщини.
До недоліків фіскально-адміністративного характеру відноситься також недосконалий механізм впливу на платників податків щодо сплати податкових зобов'язань при одержанні спадщини. Хоча Законом "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачена система нарахування пені та штрафів, але вона розповсюджується лише на суб'єктів господарської діяльності. А громадяни, які отримують майно у спадок, не є суб'єктами господарювання. Юридичною підставою для вимог із боку податкової інспекції може слугувати лише факт заповнення податкової декларації. У протилежному випадку у державних органів немає ніяких прав щодо стягнення податкових зобов'язань по спадщині.
Крім того, в Україні ще не сформована єдина електронна база даних, що стосуються оподаткування спадщини, а це не дозволяє податковим інспекціям різних районів проводити звірку декларацій, що послаблює контроль з боку держави за процесами передачі спадків і сплатою податку.
До соціально-економічних недоліків оподаткування спадщини в Україні відносимо також відсутність неоподаткованого мінімуму або встановленої мінімальної величини спадку, який можна передати неоподаткованим. Без зафіксованого на достатньо високому рівні неоподатковуваного мінімуму сучасна модель оподаткування спадщини в Україні ще не відповідає світовим стандартам. Адже при існуючому режимі оподаткування спадщини найбільший тягар падає на соціально незахищені, малозабезпечені верстви населення, малий та середній бізнес. Це без сумніву негативно впливає на формування міцного середнього класу населення тапроцеси капіталізації.
Особливу увагу при оподаткуванні спадщини необхідно звернути на режим оподаткування деяких категорій власності, особливо бізнесових активів, а також земельних угідь природоохоронного та сільськогосподарського призначення. Поділяємо думку тих працівників податкових органів, які знаючи практику, пропонують запровадити при оподаткуванні передачі у спадок даних об'єктів не лише значний неоподаткований мінімум, але й ввести відстрочку сплати податку у межах не менше 5-ти років.
Виправлення зазначених вище недоліків буде сприяти більш успішній реалізації соціально-економічних і фіскальних функцій, покладених на оподаткування спадщини в Україні.
Література:
1. Про податок з фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. № 889 із змінами і доповненнями, внесеними Законами України.
2. Про реалізацію статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб": Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2005 р. № 67.
3. Щодо пільг з оподаткування спадщини неповнолітнім дітям: Лист Державної податкової адміністрації України від 22.09.2005 р. № 7652/3/17-3115.
4. Щодо оподаткування спадщини, одержаної у вигляді сертифіката на право земельної частки (паю): Лист Державної податкової адміністрації України від 26.09.2005 р. № 9242.
5. Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування спадщини: Закон України від 19.01.2006 р.
6. Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових і немайнових прав: Лист Державної податкової адміністрації України від 10.04.2006 р. №2120/к/17-0715.
7. Щодо порядку оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум страхових виплат, які виплачуються страховою компанією спадкоємцю при настанні страхового випадку за умов, що страхувальник в укладеному ним договорі особистого страхування визначив цю особу вигодонабувачем (спадкоємцем): Лист Державної податкової адміністрації України від 31.05.2006 р. №10278/7/17-0717.
8. Щодо оподаткування спадщини: Лист Державної податкової адміністрації України від 09.06.2006 р. № 3285/4/17.0116.
9. Щодо порядку оподаткування вартості одержаних громадянами об'єктів спадщини: Лист Державної податкової адміністрації України від 18.07.2006 р. №388/Н/17-0715.
10. Ланг И. Проект кодекса налоговых законов для государств Центральной и Восточной Европы: Пер. с нем. - Бонн: Федеральное министерство финансов, 1993. - LVI, 464 с.
Loading...

 
 

Цікаве