WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Система оподаткування в ракурсі соціальної політики - Реферат

Система оподаткування в ракурсі соціальної політики - Реферат


Рис. 2. Сума фактичних надходженьподатків і зборів у розрахунку на 1 особу, грн., 2003 р.
Мають місце і такі картини, коли два регіони мають приблизно однакові показники чисельності населення, структури економіки, проте різні фактичні надходження податків і зборів. Ось чому важливою є проблема стабілізації та зміцнення податкової бази кожного регіону, під якою розуміється максимально можливий рівень, визначений податковою службою та існуючою системою оподаткування. Останнім часом, коли йдеться про бюджетне забезпечення регіону, розвиток регіональної податкової бази, використовується таке поняття, як "регіональний леверидж" (фінансовий важіль). Його визначають як співвідношення зовнішніх джерел формування регіонального бюджету (трансферти, субсидії, субвенції тощо).
Рис. 3. Видатки з урахуванням трансфертів на душу населення, грн., 2003 р.
Для наповнення бюджетів важливо забезпечити не лише розумну податкову політику, але і прозорість бюджету. Цьому, на думку С. Андрющенко, повинно сприяти:
- удосконалення законодавчої бази щодо бюджетного процесу і міжбюджетних відносин одночасно з підвищенням економічної зацікавленості регіонів у нарощуванні податкової бази та ефективності бюджетних витрат;
- досягнення бездефіцитності регіональних і збалансованості місцевих бюджетів;
- удосконалення законодавчих актів, пов'язаних із наданням податкових пільг і кредитів для оцінки витрат бюджетів від їх надання. Останнє потребує оптимізації нормативів відрахувань загальнодержавних податків у бюджети регіонів;
- формування механізму врахування доходів бюджетних закладів та організацій, отриманих від підприємницької діяльності в сукупності із забезпеченням прозорості регіональних видатків;
- удосконалення підходів до виявлення змісту та якісних характеристик фінансових норм і нормативів, застосовуваних для регіонального формування бюджету в комплексі з розподілом показників відповідно до ціни та якості нарахованих бюджетних послуг [3].
Усе це повинно сприяти формуванню нової податкової політики, тобто системи заходів, здійснюваних державою в галузі оподаткування: встановлення кола платників податків, об'єктів оподаткування, видів застосовуваних податків, величини податкових ставок і податкових пільг. Звідси можна зробити висновок, що податкова політика є складовою частиною фінансової бюджетної політики в будь-якій країні.
Відомо, що фінансова незалежність регіону є тоді, коли власні ресурси складають не менше 80 % бюджетних ресурсів. Тому збільшення податкових надходжень є головним ресурсом досягнення фінансової незалежності регіону, а значить і поліпшення соціально-економічної ситуації в цілому.
Цьому повинно сприяти подальше вдосконалення системи оподаткування, спрямоване на оптимізацію співвідношення між стимулюючою і фіскальною функціями податків; вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків; надання податковій системі більшої прозорості та стабільності.
Соціальна спрямованість податкової системи проявляється і в наданні галузям соціальної сфери певних податкових пільг. Тобто соціально значимі пільги і надалі повинні зберегтися. У світовій практиці використовуються певні податкові пільги. Скажімо, у США податкові пільги поширюються на ринок муніципальних облігацій, що використовуються владою штатів для поповнення своїх ресурсів. Облігації, що випускаються в такому секторі, не обкладаються податком. При встановленні податків має враховуватися здатність платників податків їх сплачувати. Податковим імунітетом повинні користуватися перш за все такі галузі, як освіта та охорона здоров'я. У цьому аспекті заслуговує на увагу досвід Росії, де медичні, санаторно-курортні та оздоровчі заклади звільняються від сплати земельного податку; послуги по догляду за хворими та пристарілими; державна допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю тощо.
Як відомо, стратегічною метою соціальної держави є підвищення життєвого рівня населення, посилення адресної підтримки найбільш незахищених верств населення, тобто тих категорій населення, які не в змозі самостійно вирішити соціальні проблеми. Цьому повинна сприяти й податкова система. Разом з тим соціальна направленість податкової системи передбачає строгий контроль за законодавчо встановленими пільгами і виплатами, які не підлягають оподаткуванню. У контексті побудови соціальної держави заслуговує на увагу пропозиція щодо встановлення єдиного соціального податку. Він відноситься до найважливіших. Саме від нього залежить і рівень розвитку медичного і соціального забезпечення. Високий результат забезпечує цей податок при здійсненні постійного моніторингу основних платників податків. І тут заслуговують на увагу камеральні перевірки, здійснювані в автоматизованому режимі.
Цікавим, на нашу думку, у цьому аспекті є досвід Швеції, де соціальний захист населення поставлено на достатньо високий рівень, де дійсно податкова політика має соціальну направленість. І в той же час податкове навантаження тут становить 54 %, тоді як у середньому у країнах ОЄСР цей показник значно нижчий - 41,6 %, а в Японії і США - 33-31 %. Разом з тим висока частка податкових вилучень значною мірою компенсується спрямованістю бюджетних витрат на соціальні програми. Зокрема, із загальних витрат бюджетів усіх рівнів 44 % припадає на частку соціального страхування та соціального забезпечення, 25 % - на освіту та охорону здоров'я. Більша частина цих витрат покривається за рахунок бюджетних дотацій, які здійснюються як у вигляді прямих трансфертів із центрального бюджету, так із фонду "вирівнювання доходів" місцевих бюджетів. У цій країні здійснюється значна робота з вирівнювання життєвого рівня населення. Землі і муніципалітети з рівнем доходів населення вище середнього по країні роблять внески у загальний фонд, який управляється урядом. Із цього фонду виділяються субсидії територіям, рівень доходів населення яких значно нижче середнього показника [4].
Соціальна держава турбується і про власного виробника. І тут податкова система відіграє важливу роль. Скажімо, у тій же Швеції внаслідок запровадженої системи оподаткування тютюнових виробів зменшився їх обсяг, який потрапляв у країну контрабандним шляхом. Так, зниження податку на ці вироби на 27 % зумовило зменшення ціни на 18,5 %, що забезпечило скорочення контрабанди, легалізацію торгівлі тютюновими виробами та наповнення бюджету [5].
Література:
1. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям". - К., 2005. - С. 48-49.
2. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів України за 2003 рік. - К., 2004. - С. 198-199.
3. Налоговая политика и практика. - 2004. - № 10. - С. 2.
4. Паскачев А.Б. Кашин В.А. Швеция: опыт налогового администрирования // Налоговая политика и практика. - 2004. - № 3. - С. 32.
5. Дрига А.Б. Активізація акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів // Фінанси України. - 2001. - № 5. - С. 95-105.
Loading...

 
 

Цікаве