WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Ретроспективний аналіз становлення та розвитку прибуткового оподаткування юридичних осіб - Реферат

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку прибуткового оподаткування юридичних осіб - Реферат


Реферат на тему:
Ретроспективний аналіз становлення та розвитку прибуткового оподаткування юридичних осіб
Відсутність окресленої системи прибуткового оподаткування юридичних осіб в першу чергу пов'язана з відсутністю надійної концептуальної бази в галузі фінансів і податків. Підтвердженням цього слугують дискусії з питання про природу податку на прибуток, що має основоположне значення для вироблення загальних умов встановлення елементів оподаткування. Знання його генезису в історії фінансової науки дозволяє осмислити накопичений історичний досвід світової та вітчизняної фінансової школи і зробити результативними дослідження про особливості податку та еволюційні шляхи його розвитку. Тому загальною метою нашого дослідження є визначення економічних, історичних і політичних передумов становлення і розвитку податку на прибуток; дослідження перших спроб запровадження прибуткового оподаткування підприємств у практику оподаткування та на основі цього зробити висновки щодо доцільності його введення.
У сучасній вітчизняній фінансовій думці приділяють чималу увагу проблемам фіскальної думки такі науковці, як Андрущенко В., Азаров М., Данілов О., Крисоватий А., Соколовська А. [1] та ін. Проте у своїх дослідженнях меншою мірою приділяється увага податку на прибуток саме в історичній ретроспективі.
В історичному аспекті можна виділити певну періодичність у розвитку податкової форми перерозподілу новоствореної вартості, яка детермінувалася становленням державності. Кожна з таких форм проходила свій історичний ступінь становлення та реформування.
Податок на прибуток пройшов довгий шлях свого еволюційного розвитку та удосконалення і в кінцевому результаті об'єднав декілька видів податку в один з метою ефективного оподаткування прибутку та уникнення подвійного оподаткування. Тому розглянемо, які ж податки передували податку на прибуток у своєму еволюційному розвитку, та проаналізуємо економічні основи їх функціонування.
З усього різноманіття існуючих на той час податків, ми визначили такі, які за своєю економічною суттю повністю відповідають сучасному податку на прибуток підприємств (корпорацій): 1) промисловий податок; 2) податок на грошовий капітал; 3) система прибуткового податку (див. рис. 1).
Першим прототипом нинішнього податку на прибуток виступає промисловий податок, який за своєю суттю є реальним податком. Об'єктом оподаткування виступає промисел, за винятком сільськогосподарського. Це податок на господарську діяльність у вигляді промислу, який мав на меті отримання прибутку. Суб'єктом промислового податку виступала особа, яка займалася будь-яким промислом.
Промисловий податок вперше з'явився у Англії в XVII ст. та був введений для ряду професій - аукціоністів, комісіонерів, міняйл та ін. Пізніше даний податок був замінений на загальноприбутковий податок [2].
Те, що промисловий податок був прототипом податку на прибуток, зазначав професор І. Янжул: "...под промыслом должно разуметь лишь такое занятие, которое производится с помощью капитала и которое делает доход, отчасти зависящий от затраченного капитала. В этом ограниченном смысле промысловый налог есть налог на предпринимательскую прибыль" [3, с. 287].
Штейн Л. поділяє промисловий податок на 3 види [3, с. 287]: 1) податок на підприємства, в яких домінує капітал, як фактор доходу (Uuternehmungssteuer); 2) власне промисловий податок, де капітал і праця є рівнозначними факторами (Gewerbesteuer) і 3) податок на прибуток від товарів, вироблених особистою працею без капіталу, або, іншими словами, на заробітну плату (personliche Erwerbsteuer).
Трансформація промислового податку в систему оподаткування прибутку відбулася через дві причини. По-перше, суб'єкт промислового податку не завжди співпадав з його носієм, оскільки тут відбувалося перекладання податку безпосередньо на споживача. Особа, яка веде промисел, поєднувала податок зі своїми торговими операціями та перекладала податок на споживача шляхом збільшення ціни товару. "Торговець, знаючи яку суму податку він сплатить, враховував її в собівартості продукції і, підвищуючи ціну, перекладав його на покупця. Зубний лікар, який сплачує промисловий податок, приймав його до уваги та піднімав плату за лікування" [3, с. 204]. Отже, через дуже просте перекладання промислового податку на заміну йому приходить прибуткове оподаткування в формі податку на прибуток, яке прямо перекладати суму сплаченого податку на споживача не може, так як оподатковується кінцевий результат діяльності - прибуток.
По-друге, в 20-х рр. ХХ ст. промисловий податок поділяється на дві частини: патентний (встановлюється у вигляді твердих ставок для визначених розрядів) та додатковий податок, який залежить від різних факторів (капіталу, обороту, прибутку) [3, с. 206]. Саме таким поділом прибуткове оподаткування бере свої "начала" з промислового податку. Зовнішні ознаки промислового податку не забезпечували рівномірності обкладення, тому Західні країни розпочали переходити до нарахування промислового податку залежно від дохідності, трансформуючи його у прибутковий податок, який отримає назву податку на прибуток.
Сучасна система оподаткування прибутку підприємства (в більшості випадків) включає поряд з промисловим податком і податок на грошовий капітал (наприклад, в Україні, який існує в складі податку на прибуток). Приклади запровадження цього податку прийшли з давнини. Грошові капітали оподатковувалися в загальному складі старо-германського майнового податку (Schoss) і французькому taille personnelle ще в XVI і XVII ст. Найбільшого свого розповсюдження даний податок набуває в другій половині XVIIІ і ХІХ ст. Основною причиною його розвитку був великий дефіцит бюджету та дефіцит фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів, які покривали його шляхом випуску боргових цінних паперів (в основному облігацій). Також у даний період виникло багато акціонерних компаній, різноманітних банків, які конкуруючи з державою випустили масу "...новых ценностей, дающих доход" [3, с. 315]. За такими цінними паперами виплачувалися великі проценти, які держава вирішила оподатковувати.
Податок на грошовий капітал поділявся на три складові: 1) капітал, розміщений у банку у вигляді депозиту; 2) капітал, вкладений у процентні державні цінні папери, цінні папери акціонерних компаній, товариств; 3) капітал, який розміщується у вигляді позики під векселя, розписки, заставу з метою отримання прибутку (процента).
В Англії даний податок функціонував у складі прибуткового податку і оподатковувався по шедулі "С" - доходи від пожиттєвої ренти, процентів і дивідендів. У Пруссії оподаткування грошових капіталів не відокремлювало окремого спеціального податку та входило до складу загального прибуткового податку. В Австрії з 1898 р. справлявся
Loading...

 
 

Цікаве