WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Ретроспективна періодизація розвитку оподаткування - Реферат

Ретроспективна періодизація розвитку оподаткування - Реферат


Реферат на тему:
Ретроспективна періодизація розвитку оподаткування
Державні фінанси тісно пов'язані з розвитком товарно-грошових відносин. Оподаткування виникло разом з державою і цивілізацією. Важливо дослідити історичні етапи еволюцій оподаткування з метою встановлення загальних тенденцій його розвитку та передбачення майбутнього.
Історії податків та оподаткування, а також періодизації, поділу за етапами їх розвитку присвячено немало наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, а саме:
Тарасов І.Т. Очерк науки финансового права. - Ярославль, 1883. - XII, 710 с.
Ткаченко М.Н., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. - К.: Алерта, 2004. - 554 с.
Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування. - Ірпінь, 2004. - 242 с.
Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Харьков: Издательство "Константа", 1996. - 319 с.
Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. - М.: ИНФА - М, 1996. - 242 с.
Названі та інші праці присвячені історії розвитку оподаткування, автори яких запропонували періодизацію та поділ історії розвитку податків за етапами.
Проте питання періодизації історії оподаткування на етапи, за певними ознаками, залишається і донині досить актуальним, оскільки під час розгляду даної проблеми не завжди враховуються економічна, політична та географічна особливості окремих країн і регіонів. Висвітленню та обґрунтуванню більш розширеного поділу за етапами та періодизації з погляду деталізації історії оподаткування і присвячена дана робота.
За словами англійського економіста Сіріла Паркінсона (1909-1993): "Оподаткування старе, як світ, і його початкова форма виникла, коли який-небудь вождь перекривав річку або гірський перевал і стягував плату за прохід з купців та туристів" [1].
Відомий американський учений-фінансист Едвін Селігмен (1861-1939) виділяє сім етапів в історії розвитку податків, яким властиві такі ознаки:
- переважання ідеї дару. У ранніх феодальних державах податки розглядалися як дари, подарунки самодержавцям. Невипадково в Англії в середні віки поняття "податок" і "дар" виступали практично синонімами і позначались одним словом "gift";
- проведення паралелі між податком і проханням держави до народу про підтримку;
- закріплення ідеї допомоги, що надається державі;
- поширення ідеї про жертву, що приноситься народом в інтересах держави, при якій кожний громадянин відмовляється від коштів в інтересах суспільного блага. Так, одним із перших податків була так звана десятина. Вона виступала в ролі пожертвування і носила добровільний характер. Але таке пожертвування вже мало ознаки податку - фіксовану ставку - 10 % від усіх джерел доходів, а також вносилася суворо в зазначений час;
- домінування ідеї обов'язку сплати податку. Перші спогади про регулярні податки, які складалися в систему, відносяться до XIII-XIV ст. до Різдва Христового. У ті часи прибутковий і подушний податки стягувалися у Персії, Китаї та Вавілоні;
- поява ідеї примусу з боку держави;
- виникнення ідеї певної частки або окладу, встановленої урядом незалежно від волі платника.
Погоджуючись із наведеним, вважаємо за необхідне врахувати також стосовно першого етапу не лише ідею дару, а й данину, адже однією з перших форм оподаткування виступала також данина з завойованого народу. Все майно переходило завойовникам, як і військова здобич, що покривало військові витрати. Іншими словами перший прообраз податків - це податок на завойованих. За словами Й.М. Кулішера (1878-1934), "…війна породила на світ податки спочатку тимчасові, потім - з появою постійного війська, і постійні. Сучасна армія і сучасна податкова система - сіамські близнюки, нерозривно спаяні, нерозлучні, неподільні" [2].
Данина чітко виявила себе, хоча й набагато пізніше, на Русі. Тут спочатку оподаткування зароджується як добровільне приношення, але основним джерелом доходів князівської казни була данина. Це був нерегулярний, а потім і достатньо систематичний прямий податок. Відомо, що князь Олег (княжив 879-912 рр.) активно зайнявся встановленням данини з підкорених племен. За словами історика С.М. Соловйова (1820-1879), "Деякі платили хутром з диму, або з житла. Деякі по шлягу від рала" [3]. Данина стягувалася "повозом", коли платники доставляли її до Києва, і "полюддям", коли княжі дружинники самі їздили за нею.
З часом і добровільні приношення переростають в обов'язкові, періодично сплачувані. Данина і дар близько підходять одне до одного і поступово зливаються в подать.
Зазначимо, що періодизація Едвіна Селігмена охоплює лише часи до Різдва Христового та півтора тисячоліття нашої ери. Крім того, не можна розподілити етапи розвитку податків за часом. Адже на прикладі Русі та Давнього Риму видно, що історичне становлення їх податкових систем відбулося з різницею майже в 1,5 тисячоліття, і при цьому, на нашу думку, мало спільні риси. Хоча з погляду географії ці дві держави знаходилися на Європейській частині земної кулі. Існує також підхід періодизації розвитку оподаткування на основі дослідження генези фінансових учень, які фактично є віддзеркаленням процесу справляння податків. В основі такого поділу на періоди фактично лежить розвиток держави і її інституцій. Тому дореволюційні науковці історичний розвиток оподаткування аналізували за цивілізаційними ознаками (наприклад, І.Т. Тарасов ):
- східні держави. Фінансові погляди засновані на релігійних ученнях. Так, в іудеїв усе вважається божим, а те, що він не бере - віддає як знак божої милостині;
- класичні держави Греції та Риму. Особливостями державних доходів і видатків є те, що на даному етапі надзвичайні потреби негайно розподілялися між громадянами;
- феодалізм. Фінансовий устрій держав середніх віків виходив із того, що автономне господарство взяло верх над центральним. Збори стягувалися з середніх і бідних верств населення, духовенство та вищі класи збирали данину, десятини та оброки на свою користь. Податки та збори були останнім джерелом доходів держави. Основу ж доходів складали домени, військова здобич, пожертвування;
- абсолютизм. Феодальна влада подавлена державою, "абсолютною" централізованою владою. Податки не могли бути введені без дозволу на те центрального керівництва держави;
- конституціалізм. Перехід від абсолютизму потребував розширення діяльності та завдань державної влади, зміни механізму наповнення дохідної частини бюджету у зв'язку зі збільшенням витрат стосовно внутрішнього управління. Потреба покриття дефіциту коштів зробила неможливим поділ класів на "податні" та "неподатні" (привілейовані).
Ми бачимо, що І.Т. Тарасов більш широко висвітлює періодизацію історії податків, але все ж його етапи базуються лише на врахуванні географічних і політичних чинників.
Сучасна російська дослідниця В. Пушкарьова визначає три періоди розвитку оподаткування.
Перший включає в себе господарські системи давнини та середніх віків.Його особливістю є нерозвиненість і випадковість оподаткування.
Другий: податки стають основним джерелом доходу бюджету. На даному етапі проходить формування перших податкових систем і поділ податків на прямі та непрямі.
Третій вирізняється зменшенням кількості податків і зростанням ролі права щодо організації процесу справляння.
Автор найбільш загально та точно здійснила періодизацію розвитку оподаткування та охарактеризувала основні періоди. Але, на нашу думку, дану періодизацію потрібно було б доповнити виокремленням етапів розвитку податків у складі названих періодів. Це деталізувало б історичне дослідження та дозволило б урахувати відмінності окремих часових інтервалів у складі періоду, які за головними рисами начебто й подібні.
Виходячи з викладеного, пропонуємо доповнити характеристику періодів, наведених В. Пушкарьовою, етапами розвитку податків, що деталізують періодизацію. При цьому можна поєднати ідеї інших науковців, охарактеризовані вище ( Едвіна Селігмена, І.Т. Тарасова).
I період: з початку виникнення держави до ХVII століття нашої ери.
Етапи розвитку:
- переважання ідеї дару, данина;
- проведення паралелі між податком і зверненням держави до народу про підтримку;
- закріплення ідеї допомоги, що надається державі;
- поширення ідеї про жертву, що приноситься народом в інтересах держави;
- домінування ідеї обов'язку сплати.
ІІ період XVII-XVIII
Loading...

 
 

Цікаве