WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Проблеми формування ефективної структури служб, задіяних в адмініструванні податків - Реферат

Проблеми формування ефективної структури служб, задіяних в адмініструванні податків - Реферат

практику у майбутньому?
Перші роки становлення незалежної України викрили одну досить значну особливість вітчизняного державного управління: відсутність відповідного досвіду та власної методологічної бази. Це породжувало значні вади економічної політики в цілому та податкової зокрема. Разом з тим, перехід до нових умов господарювання потребував кардинальної перебудови перерозподільних механізмів. Іншими словами, треба було напрацьовуватинову методику стягнення податків. Проблеми надвисокого дефіциту бюджету на фоні загальноекономічних стагфляційних процесів вимагали вирішення цього завдання якнайшвидше. Природно, що саме окрема управлінська структура могла у найбільш стислі терміни максимально консолідуватися для виконання подібних завдань загальнонаціонального масштабу.
Державна податкова адміністрація (ДПА) дійсно змогла забезпечити сталість і стабілізацію надходження податків до бюджету. Це було досягнуто як на основі вдосконалення структури служби у напрямі забезпечення її інтегрованості, так і на основі напрацювання методологічної бази адміністрування податків.
Однак, на майбутнє, під час еволюційного реформування податкової системи, на нашу думку, необхідність подальшого існування окремого податкового відомства відпала. Державна податкова адміністрація вичерпала можливості автономного забезпечення поступального розвитку підсистеми адміністрування податків як у організаційному, так і в методологічному аспекті. Останнє має підтвердженням листи ДПА підрозділам базового рівня з рекомендаціями з проведення податкових перевірок*. Вони свідчать, що в пошуках максимального фіскального ефекту ДПА почала досить своєрідно (часто і дивно!) трактувати методологічні засади обліку і навіть економічну термінологію, що не завжди сприймалося методологами з питань обліку у Міністерстві фінансів! На тлі цього особливо яскраво виявляють себе суперечності, що виникли в наслідок рішення про створення відповідного органу державної виконавчої влади:
- значне розширення апарату державного управління, що породжує додаткове навантаження на бюджет країни [4];
- деяка неузгодженість політики відомств щодо дохідної та видаткової частин бюджету. Дві неподільні частини бюджету виявилися у компетенції різних органів виконавчої влади (Міністерства фінансів та ДПА).
Виходячи з викладеного, на нашу думку, в Україні виникла необхідність звернення до позитивного досвіду розвинених країн та реорганізації податкової служби на умовах включення її органів до структури Міністерства фінансів (з відповідним скороченням надлишкових управлінських підрозділів і штатних одиниць).
Якщо зосередитися на внутрішніх резервах системи податкової служби щодо досягнення якісно нового рівня адміністрування податків незалежно від підпорядкування, то у процесі модернізації служби перш за все передбачається зміна структури її органів.
Останній варіант стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року було затверджено наказом ДПА від 07.04.2003 р. № 160 [5]. Серед іншого ним передбачається організаційна консолідація податкових органів і перехід від податкових адміністрацій за адміністративно-територіальним принципом до податкових округів та міжрайонних інспекцій. Орієнтовно планується така кількість податкових органів:
- на центральному рівні - ДПА України;
- на регіональному рівні - від 6 до 10 міжобласних ДПА;
- на районному рівні - від 120 до 150 міжрайонних податкових інспекцій, які матимуть у своєму складі близько 600 місцевих відділень.
Наведене у комплексі з іншими заходами безсумнівно сприятиме покращанню фіскально-адміністративної системи держави. Перш за все це означатиме подолання проблеми громіздкості її управлінських структур та здешевлення за рахунок цього процесів адміністрування податків і платежів.
Однак впровадження запланованого може породити нові проблеми, що справлять значний вплив на поточне забезпечення доходів бюджетів усіх рівнів (і перш за все - місцевих). Серед таких проблем, на нашу думку, особливо слід зосередитися на двох основних:
1) адміністрування місцевих податків і зборів;
2) рівнозначність (наближеність) потенціалу областей у складі податкових округів (з метою рівномірного забезпечення доходів бюджетів усіх рівнів та вирівнювання розвитку регіонів).
Щодо першої проблеми. За даними ДПА України, на сьогодні трохи більше 400 державних податкових інспекцій базового рівня у питаннях адміністрування місцевих податків і зборів співпрацюють з 11 533 сільськими, селищними і міськими радами. Кожен з цих місцевих органів влади наділений повноваженнями щодо запровадження місцевих податків і зборів, визначення розміру їх ставок, встановлення пільг і форм звітних документів. Лише з 1 січня 2004 року прийнято перші кроки щодо уніфікації форм звітності з місцевих податків і зборів. Таким чином, подальше об'єднання податкових органів змусить їх працювати зі значно більшими масивами різних звітних документів, різними ставками та пільгами з одного і того ж податку, що справляється у підконтрольних адміністративно-територіальних утвореннях. Останнє неминуче призведе до значного ускладнення впровадження автоматизації процесів адміністрування податків, оскільки вони передбачають необхідною умовою саме уніфікацію справляння. Крім того, в Україні лише 6 з 14 діючих місцевих податків і зборів справляються у всіх регіонах країни (комунальний, з реклами, за паркування автотранспорту, ринковий, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі). Всі ж інші є характерними лише для окремих областей. Це означатиме також ускаднення роботи міжобласних податкових адміністрацій у частині методичного та методологічного забезпечення процесу адміністрування місцевих податків і зборів.
Передбачаючи можливі проблеми, ДПА України запропонувала для обговорення чотири імовірних варіанти їх вирішення:
1) передача всіх повноважень щодо адміністрування місцевих податків і зборів органам місцевого самоврядування;
2) передача всіх повноважень щодо адміністрування місцевих податків і зборів органам податкової служби (але за умови уніфікації ставок і порядків адміністрування);
3) розподіл повноважень щодо адміністрування місцевих податків і зборів між органами місцевого самоврядування та органами податкової служби у таких пропорціях:
а) органи місцевого самоврядування відповідають за адміністрування місцевих податків і зборів, по яких не передбачається звітних розрахунків (за видачу дозволів на розміщення об'єктів
Loading...

 
 

Цікаве