WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Проблеми удосконалення податкової системи в державному податковому менеджменті: історичний аспект - Реферат

Проблеми удосконалення податкової системи в державному податковому менеджменті: історичний аспект - Реферат


Реферат на тему:
Проблеми удосконалення податкової системи в державному податковому менеджменті: історичний аспект
Процес пізнання такого фінансового явища, як податки і податкова система, залишатиметься стільки, скільки існуватиме суспільство у вигляді держави.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про систему оподаткування", система оподаткування - це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку [1].
Історія розвитку податкової системи свідчить про те, що податкові над-ходження можуть бути не лише основним джерелом наповнення бюджету, а й інструментом регулювання соціально-економічних процесів - перерозподілу доходів між членами суспільства, стимулювання окремих видів господарської діяльності й обмеження розвитку інших [2, с. 54].
Кожній соціально-економічній формації притаманна фіскально-економічна система, раціональність якої визначається рівнем розвитку товарно-грошових відносин, способом виробництва, природою і функціями держави [ 3, с. 92].
Як стверджує А.М. Соколовська, перші визначення податкової системи в працях російських фінансистів з'явилися наприкінці XIX - початку XX ст. Більшість з них податкову систему розглядали як комбінацію податків, побудовану відповідно до наукових принципів оподаткування для фінансування державних витрат, або як взаємопов'язану сукупність податків, що склалася в даній державі під впливом усіх соціально-політичних, економічних і фінансових чинників [4, с. 44].
Сучасна податкова система складається з різних складових елементів, основними серед яких є: кількість податків, що повинні входити до системи; співвідношення між прямими і непрямими податками; проблеми оптимальної податкової структури; чинники, що впливають на еволюцію податків і становлення сучасних податкових форм; аналіз необхідності і можливості запровадження окремих податків, їх переваги і вади; основні тенденції в розвитку оподаткування тощо [4, с. 45].
Зокрема, В. Федосов розглядає податкову систему як "сукупність встановлених у країні податків", які "повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, не заходити в суперечність із системою в цілому та іншими її елементами" [5, с. 42].
В. Вишневський характеризує податкову систему не лише як сукупність податкових законів, а й кадрове забезпечення фінансових спеціалістів; пра-вила бухгалтерського та податкового обліку; створення державних фіскальних і фінансових установ; формальні і неформальні процедури, пов'язані з обрахуванням, сплатою і розподілом визначених законодавством обов'язкових платежів [6, с. 9].
На думку Загорського В.С. та Благуна І.Г., сучасна податкова система повинна відповідати перехідним економічним умовам і ґрунтуватися на таких принципах: 1) стабільність податкового законодавства; 2) правове регламентування взаємовідносин платників податків і держави; 3) рівномірний розподіл податкового тягаря між окремими категоріями платників; 4) пропорційна відповідність стягнених податків доходам плат-ників; 5) зручність способу, дати, механізму справляння податків для їхніх платників; 6) рівність усіх платників податків перед законом - принцип дискримінації; 7) мінімізація витрат, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків; 8) нейтральність системи оподаткування щодо різних сфер економічної діяльності та форм господарювання; 9) доступність і відкритість податкової інформації; 10) дотримання податкової таємниці [3, с. 97].
В економічній літературі виділяють декілька основних проблем сучасної податкової системи, зокрема: чисельності податків, співвідношення прямих і непрямих податків, ефективної податкової структури, оптимізації оподаткування і державного податкового менеджменту [5, с. 46-70].
Аналіз пропозицій щодо чисельності податків, які повинні складати податкову систему, показав, що єдиного підходу до цього питання не було ніколи, немає і на сьогодні. Наприклад, в історії фінансової науки висувалися теорії єдиного податку на землю, що з'явилися ще у середні віки, але з цим не погоджувались російські вчені. Вони писали, що "ідея єдиного податку є неприйнятною через те, що: 1) податкова техніка не знає таких податків, які були б придатними для виконання всіх завдань і цілей податкової політики, задовольняли всі принципи оподаткування; 2) з розвитком господарського життя з'являється така розмаїтість видів доходів, промислів, форм організації господарства, що обкладання повинно диференціювати услід за змінами в об'єктах оподаткування, інакше воно не відповідатиме вимогам життя; 3) фіскальна продуктивність одного податку не може бути такою ж великою, як продуктивність розгалуженої податкової системи, що охоплює як крупні, так і дрібні доходи, тому ставка єдиного податку повинна бути дуже високою; 4) висота єдиного податку спонукає до ухилення від його сплати, тому необхідна не лише досконала організація податкових органів (чого не завжди можна досягти), але й застосування суворих заходів до неплатників. При недостатньо рішучих діях і недостатньо кваліфікованому, а більше підкупному, податковому апараті держава ризикує залишитись банкрутом, не отримавши достатніх надходжень від єдиного джерела. Лише за умов розгалуженої податкової системи той, хто ухиляється від одного податку, все ж змушений платити інші, перш за все податки на споживання. Саме з цієї причини деякі фінансисти говорять, що податки на споживання вносять принцип загальності в оподаткування; 5) не існує ідеальних податків, кожен з них має як свої переваги, так і вади. Поєднання різних податків у системі дозволяє дещо компенсувати вади одних податків перевагами інших; 6) застосування різних податків з відносно невисокими ставками робить податковий тягар менш очевидним для платників" [4, с. 46].
Історія побудови податкової системи має досвід запровадження багаточисельних дрібних податків, які ускладнювали оподаткування населення і, головне, не сприяли розвитку народного господарства [7, с. 604].
Світова практика підтверджує ефективність податкової системи з невеликою кількістю податків, що дають значні надходження до дохідної частини бюджету [4, с. 46-47].
Що стосується співвідношення прямих і непрямих податків у структурі податкової системи, то щодо цього в економістів ще більше розбіжностей. Серед вчених виявилося багато прихильників як прямих (Дж. Локк, Бодільяр, Буагільбер, Вобан, А. Ісаєв, І. Янжул), так і непрямих податків (Ж. Боден, Г. Гобс, В. Петті, Зонненфельс, Ш. Монтеск'є).
Перші вважали, що податкові системи повинні ґрунтуватися переважно на прямих податках.
Як свідчить історія, удосконалення прямого оподаткування Петром І, тобто переходу від натуральної податі до грошового подушного податку, дозволило стабілізувати фінанси держави [9, с. 106].
Представники другого напряму віддавали перевагу непрямим податкам на тій підставі, що за умови їх поміркованості вони найменш обтяжливі та помітні длянароду і дають найбільші надходження до бюджету.
Історичний досвід підтверджує те, що, наприклад, основні надходження до скарбниці дореволюційної Росії становили непрямі податки, зокрема акцизи на алкоголь, тютюн, цукор тощо. Їх обсяг досягав близько 28,6 % усіх податкових надходжень. Крім того, цей період характеризувався високою податковою культурою, суспільство усвідомлювало необхідність сплачувати податки [9, с. 106-107].
Більшість вчених як у минулому, так і в наш час усвідомлюють переваги та вади прямих і непрямих податків, обґрунтовують необхідність їх розумного поєднання. При цьому вони наголошують на тому, що позитивний чи негативний вплив не є неминучим проявом апріорних властивостей того чи іншого типу податків. Характер впливу залежить від рівня податкової ставки, механізму визначення об'єкта оподаткування, способу утримання, від тих умов, за яких встановлено даний податок,
Loading...

 
 

Цікаве