WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Проблеми взаємодії платників і податківців: інституційний аспект - Реферат

Проблеми взаємодії платників і податківців: інституційний аспект - Реферат

переважно припускають наявність повторюваних взаємин поміж суб'єктами. Це дозволяє для розв'язання "проблеми сумісності" використовувати такі засоби, як змішані стратегії, репутацію контрагентів і стан стійкої рівноваги.
Другий підхід побудований на формуванні рівноваги за допомогою змішаних стратегій. Якщо розглянути дану проблему з застосуванням теорії Неша, Штикельберга чи Парето, то ми побачимо, що вони здатні пояснити ситуації, які в природі фактично не існують [5, с. 7]. Кожна рівновага, що є вжитті нестійка, адже будь-яке найменше відхилення однієї зі сторін (платник - податківець) від своєї оптимальної стратегії "штовхає" іншу до суттєвої зміни її поведінки, яка полягає у подальшому використанні визначеної стратегії. Крім того, аналізу історії взаємодії природно припустити, що ні платник, ні контролер-податківець у ході подальших стосунків не прагнутимуть змінити власну поведінку та/або спровокувати вигідну для себе зміну поведінки протилежної сторони. Тому до вирішення проблеми сумісності існують два підходи, які мають наступне формальне визначення.
Третій підхід побудований на тому, що кожний суб'єкт відносин при виробленні власної стратегії враховує репутацію контрагента, яка сформована попередньою історією їхніх взаємин. При цьому репутація контролера кількісно характеризується (наявною) частотою проведення перевірок. Репутація платника полягає в тому, як саме він враховує у своїй поведінці наявну інформацію про репутацію контролера. Контролер, у свою чергу, з'ясовує репутацію платника ("платник-практик", "довірчий платник"). Використання контролером у ході повторюваних взаємин інформації про репутацію платника можна відобразити в моделі поведінки "контролер-провокатор". Його поведінку можна зобразити через дії в одному випадку в частоті перевірок, у інщому - платник бере дії контролера до уваги при виборі власної стратегії поведінки, в третьому - контролер у свою чергу вибудовує власну поведінку, заздалегідь прогнозуючи з боку платника його дії, сам спровокувавши поведінку платника. Четвертий підхід передбачає стимулювання утворення у контрагента стану стійкої рівноваги (норми поведінки). У даному випадку модель поведінки контролера-податківця відповідає психолого-аналітичним визначенням - "ледачий" і "хитрий".
У першому випадку модель поведінки контролера сприяє формуванню у платника норми "здійснити платіж", яку свідомо варто віднести до економічно і соціально корисної. Перевищення штрафу над платежем є необхідною умовою реалізації контролером першого типу поведінки.
Застосування моделі "хитрої" поведінки підштовхуватиме платника до соціально й економічно шкідливого стану "ухилятися від платежу".
Розв'язання проблеми сумісності платника і контролера вважають завершеним тоді, коли під час порівняння можна з'ясувати два параметри: економічну і соціальну ефективність. Оцінка соціальної ефективності поведінки кожного агента взаємодії лежить у площині етики, відповідності принципам загальновживаної моралі, а також, наскільки ця поведінка є передбачуваною (особливо важливо в період трансформації економіки).
Аналізуючи соціальну ефективність поведінки податківця, у випадку застосування змішаних стратегій, моральний бік стосунків можна характеризувати як нейтральний: платники іноді платять, іноді - ухиляються від сплати; податківці іноді перевіряють, іноді - ні. Натомість кожне окреме рішення сторін є випадковим, тобто - непередбачуваним. Тому в цілому змішану стратегію можна оцінити як соціально негативну (неефективну).
Подібне явище спостерігається також щодо стратегії податківця, який "штовхає" платника в умовах невизначеності і непередбачуваності власною провокаційною поведінкою до дій, спрямованих на схиляння до порушень. "Хитра" стратегія викликає сталу поведінку платника, яка полягає в тотальному ухиленні від сплати, а тому мусить бути оцінена як соціально неефективна. Навпаки, оцінка має бути позитивною за умов, коли поведінка контролера стимулює платника регулярно і чесно виконувати свої обов'язки, це так звана "ледача" поведінка. Щодо економічної ефективності, то її рівень визначається виграшем контролера у відносинах "контролер - платник".
Таким чином, розглянуті стратегії "податківця-контролера": "провокатора", "ледачий" та змішана, утворюють таку множину, що для жодної з них не можна поліпшити значення однієї зі складових, не погіршуючи значення іншої. Тобто, у принципі, застосування будь-якої з цих трьох стратегій може бути рекомендоване для розв'язання проблеми сумісності.
У підсумку можна сказати, що підходи, розглянуті в статті вище, формують стратегію одного контрагента (податківця) на підставі використання інформації про репутацію іншого контрагента (платника). Усі підходи економічно найбільш вигідні контролеру незалежно від того, з якою репутацією є платник ("практик" чи "довірчий"). З морального погляду розглянуті підходи контролера досить непривабливі тому, що не тільки провокують платника до несплати, але й побудовані на обмані, підривають довіру до народу, до держави і "штовхають" платника до порушення норм поведінки. Тому поведінку контролера "провокатора" і "хитрого" не можна назвати соціально виправданою і корисною.
Стратегія "ледачого" контролера стимулює платника здійснювати платіж і так формує його сталу урівноважену поведінку. Це позитивний факт з соціального погляду, хоча він не є надто ефективним економічно, але обіцяє дивіденди в майбутньому, коли зазначена поведінка стає нормою більшості.
Таким чином, на підставі порівнянь різних способів поведінки контролера в умовах існування проблеми сумісності можна зробити висновок, що для досягнення одномоментних цілей (незважаючи на те, як це виглядатиме) доцільно використовувати стратегію "контролера-провокатора".
Для досягнення надійних результатів у перспективі, не викликаючи при цьому невдоволення своєю поведінкою, варто застосовувати стратегію "ледачого" контролера. Застосування контролером "хитрої" поведінки свідчить про те, що він недостатньо розуміється як на реаліях сьогодення, так і на перспективах у недалекому майбутньому.
У даному дослідженні з'ясовані теоретичні підходи оптимальної стратегії поведінкиконтролерів і запропоновані рекомендації відносин між інститутами контролерів і платників для вирішення "проблеми сумісності".
Однак при цьому залишаються відкритими для науки питання залежності раціонального вибору платника та оберненим потоком суспільних благ; вплив на вибір поведінки платника дій посередників, зовнішніх і внутрішніх витрат, що безпосередньо визначають рішення платити або "ухилятися".
Література:
1. Несплата податків - проблема державної ваги. Виступ Президента України Л. Кучми на розширеному засіданні колегії ДПА 19 квітня 1997 року // Фінанси України. - 1997. - № 6. - С. 3-8.
2. Гутник А., Лысенко В. Условия (факторы) оказывающие влияние на степень латентности уклонений от уплаты налогов // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 12. - С. 3-11.
3. Вдовиченко М.І. Про ефективність податкової системи в Україні // Фінанси України. - 1999. - № 3. - С. 99-108.
4. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: АДПСУ, 2001. - 362 с.
5. Соколовский Д.Б. Использование теоретико-игрового подхода при анализе проблемы платежей // Вісник ДонНУ. Сер. В., Економіка і право. - 2000. - № 1-2. - С. 20-28.
6. Нуреев Р., Олейник А., Латов Ю. Институциональные аспекты рыночного хозяйства: Уч-метод. пособие / Под ред. Р. Нуреева // Вопросы экономики. - 1996. - № 5. - С. 115-137.
7. Baldry I.C. The Enforcement in Income Tax Laws: Efficiency Implications // Ec.Rec.-1984. - June.
8. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине // Экономика Украины. - 2002. - № 8. - С. 11-19.
Loading...

 
 

Цікаве