WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податковий борг в Україні: причини виникнення та методи скорочення - Реферат

Податковий борг в Україні: причини виникнення та методи скорочення - Реферат

позовної давності збігає, з моменту прийняття рішення про податкову заставу плинність його припиняється до моменту звільнення активів із застави на підставі погашення податкового боргу чи прийняття відповідного рішення суду. При цьому доцільно встановити термін звернення податкового органу до суду, наприклад, не пізніше 20 днів із моменту прийняття рішення про податкову заставу. Дане положення завадило б уникненню окремими платниками погашення зобов'язань лише на підставі збігання терміну давності та браку часу на звернення до суду з боку податкової служби. У комплексі із запропонованими вище заходами щодо законодавчого передбачення вирахувань із заробітної плати та примусу праці засновників боржника, це дозволило б значно скоротити обсяги списання податкових боргів.
У випадках порушення платником правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, від'їзду боржника фізичної особи за кордон, визнання платника неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, відмови платника від проведення документальної перевірки (за наявності її законних підстав) або від допуску службовців фіскальних органів для проведення обстежень, відсутності у платника документів про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, постановку на податковий облік, необхідних ліцензій, патентів, сертифікатів може бути застосовано адміністративний арешт активів. Він передбачає заборону вчиняти будь-які операції зі своїми активами (крім спрямованих на підтримання належного стану, охорону, забезпечення збереження). Розрізняють повний та умовний арешт активів. Повним встановлюється виключна заборона на реалізацію прав розпорядження та користування активами (можливо навіть з їх вилученням). За умовного ж арешту платник повинен отримати попередній дозвіл керівника податкового органу на здійснення операцій з активами, що надається на підставі висновку податкового керуючого. Законодавством знову ж таки досить чітко регламентовано порядок застосування арешту активів, функції виконавців рішень, порядок зупинення арешту.
Однак проведений нами аналіз нормативних актів показує, що як при застосуванні податкової застави, так і при податковому арешті неоптимальними є повноваження податкових керуючих. Законом "Про порядокпогашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" лише передбачено, що правила призначення, звільнення, а також компетенцію податкового керуючого визначає центральний податковий орган. На підставі цієї норми визначена компетенція податкових керуючих, що, на нашу думку, є досить широкою і мала б належати не одній особі, а, наприклад, спеціальній раді. Одноосібні висновки щодо звільнення окремих видів активів з-під податкової застави, видання приписів про заборону здійснення операцій з активами, визначення складу активів, що підлягають продажу, прийняття рішень про продаж майнових комплексів створюють умови для можливої участі окремих співробітників фіскальних органів у здійсненні корупційних схем. Хоча окремі зазначені рішення в кінцевому рахунку затверджуються керівництвом податкової інспекції, та все ж основу їх складає обґрунтування, що виражає думку (інколи досить суб'єктивну) однієї особи - податкового керуючого. Таким чином, можливе виникнення ситуацій, за яких вчасне і повне погашення податкового боргу (чи навпаки - дотримання окремих прав платника) не знаходитиме логічної реалізації. Вихід вбачаємо у законодавчому передбаченні створення ради податкового нагляду із залученням представників громадськості. Цьому органу доцільно було б передати згадані вище функції податкових керуючих. Залучення ж представників громадськості дозволило б реально впровадити принципи громадського контролю за діяльністю фіскальних організацій та окремих їхніх співробітників.
Податкові органи, упевнившись у безнадійності податкової заборгованості, як крайній захід можуть зініціювати процедуру банкрутства боржника. Формально звернення з відповідною заявою до суду можливе у випадку, коли борг платника перевищує 300 мінімальних заробітних плат, термін його виникнення понад 3 місяці і строк давності не минув. У випадку, коли процедура банкрутства розпочата з ініціативи самого боржника чи інших його кредиторів, податкова служба виступає заявником кредиторських вимог.
Варто зазначити, що за умови банкрутства шанси на повне погашення податкової заборгованості досить малі, однак частково вона покривається за рахунок активів. Інша ж частина списується як безнадійний борг. Вище уже йшлося про можливості посилення відповідальності банкрутів за непогашення податкового боргу.
Таким чином, наведене свідчить про те, що основний метод досягнення скорочення податкової заборгованості - адміністрування боргу - містить ряд суттєвих вад механізму свого впровадження. В основному вони перебувають у площині законодавчого регулювання таких питань, як відповідальність боржників, повноваження окремих представників фіскальних служб, плинність термінів позовної давності та умови їх переривання, взаємодія контролюючих органів. Запропоновані вище заходи спрямовуються саме на вирішення зазначених проблем. Їх реалізація дозволить досягти зменшення податкового боргу завдяки поєднанню моральних, правових та економічних засобів впливу на платників.
У подальшому ж, враховуючи нестабільність податкового середовища, проблема заборгованості платників перед бюджетом і державними цільовими фондами перманентно потребуватиме свого вирішення з урахуванням нових реалій. Однак дослідження, що провадитимуться з цього питання, на нашу думку, завжди вимагатимуть вивчення моральних, правових і соціально-економічних аспектів податкового боргу і розробки відповідних їм засобів впливу на боржників.
Література:
1. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). - К.: Ред. журн. "Вісник податкової служби України", 2002. - 432 с.
2. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III // www.sta.gov.ua
3. Про підсумки роботи органів державної податкової служби України у 2005 році // Інформаційні матеріали до розширеного засідання Колегії ДПА України 9 лютого 2006 р.
Loading...

 
 

Цікаве