WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Передумови оптимізації податкового навантаження в Україні - Реферат

Передумови оптимізації податкового навантаження в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Передумови оптимізації податкового навантаження в Україні
В умовах докорінної перебудови соціальних та економічних основ господарювання в Україні значно зростає роль податків та податкової політики держави. Остання являє собою цілеспрямовану діяльність держави у сфері встановлення і справляння податків. Водночас, податкову політику держави необхідно побудувати так, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків - фіскальної, а, з іншого - сприяти ство-ренню стимулів для піднесення активності підприємницької діяльності, зростання внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку, підвищення конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку. Сьогодні досягненню цих двох протилежних за своєю суттю цілей заважає ряд важливих проблем, що стоять перед науковцями, державними діячами, платниками податків.
Однією з найгостріших є проблема надмірного податкового наванта-ження та визначення оптимального рівня оподаткування, який би забезпе-чував стабільні та достатні надходження у Державний бюджет України, а, з іншого боку, не ліквідовував би стимулів до активізації підприємницької діяльності та розвитку національної економіки в цілому. Ідея зниження податкового тиску є привабливою та має достатньо прихильників, передусім у країнах з перехідною економікою. Розглянемо, чи існують сьогодні в Україні передумови для ефективного вирішення проблеми значного податкового навантаження і якими шляхами це можна здійснити.
Передусім з'ясуємо сутність поняття "податкове навантаження" для проведення подальшого його аналізу та оцінки. На мікрорівні під податко-вим навантаженням розуміють вартісний вираз усієї сукупності податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, які повинна сплачувати юридична чи фізична особа згідно з чинним податковим законодавством країни. Оцінка податкового тиску на підприємства прово-диться, як правило, на основі аналізу статистичних даних та використання методів економіко-математичного моделювання. Мета розрахунків полягає у визначенні тривалості періоду, протягом якого ріст бази оподаткування (відбувся за рахунок зниження ставок податків та зборів) зможе забезпечити збільшення платежів підприємств до бюджету і компенсувати початкове скорочення його доходів.
У макроекономічному масштабі податкове навантаження визначається як відношення фактичних податкових надходжень у зведений бюджет держави до обсягу валового внутрішнього продукту:
ПН
ПН = ? 100 %, (1)
ВВП
де ПН - податкове навантаження;
ПН - фактичні податкові надходження до бюджету;
ВВП - розмір валового внутрішнього продукту за відповідний рік.
Однак такий розрахунок показника є дещо суперечливим. Це пояс-нюється двома основними моментами: 1) він не враховує потенційні по-даткові надходження, які через різні причини (передусім важкість подат-кового тягаря) не надійшли у бюджет держави; 2) поза розрахунком зали-шається та частина ВВП, не відображена у офіційній статистиці, тобто вироблена у тіньовому секторі економіки і запропонована на ринку.
Таким чином, показник податкового навантаження не враховує втрати і бюджету, і ВВП, обумовлені власне важкістю цього навантаження. Тому при використанні формули (1) маємо заниження абсолютних значень показників податкових надходжень та обсягу ВВП, що призводить до отримання результатів із відносно високим ступенем похибки.
Необхідність розрахунку точного рівня податкового навантаження обумовлена потребою визначення подальшої стратегії у реформуванні податкової системи. Проблема загострюється ще й тим, що сьогодні немає однозначної відповіді на запитання: який рівень податкового тиску в Україні - надмірний, недостатній чи оптимальний?
При аналізі даної проблеми ми провели окремі порівняння та співставлення даних проведення податкових реформ у країнах Центральної та Східної Європи. Ці країни постсоціалістичного простору, з одного боку, є схожими до України за економічними, природними та геополітичними показниками, а з іншого - темпи проведення цих реформ є швидшими й, відповідно, їх результати набагато показовіші, незважаючи на той факт, що впровадження економічних реформ розпочалося не набагато раніше проголошення незалежності нашою державою.
За даними МВФ та Світового банку, наслідками проведення перших етапів економічних реформ у країнах із перехідною економікою стало зниження загального рівня сумарних податкових надходжень у структурі ВВП. У ряді країн розпочався значний спад (у 2 та більше разів) рівня податкового навантаження, зокрема, у Албанії показник податкового навантаження, який у 1989 р. становив 48,0 %, після впровадження реформ у 1993 р. був лише 28,0 %, у Болгарії - 59,6 % та 37,4 % до та після реформ відповідно, у Грузії - 31,5 % та 12,7 %, у Киргизстані - 38,5 % та 14,2 %, у Литві - 49,8 % та 25,1 %.
Однак у країнах Центральної та Східної Європи, в яких сьогодні відбувається швидке просування шляхом ринкових перетворень, дорефор-мені та пореформені рівні податкового навантаження не зазнали суттєвих змін у бік зменшення, а в окремих з них і дещо збільшились. Так, в Естонії рівень податкового навантаження до та після реформ становив 43,0 % та 32,5 % відповідно, у Польщі - 41,4 % та 45,5 %, Угорщині - 59,6 % та 54,1 %, Хорватії - 14,9 % та 20,1 %. У Чехії та Словаччині відмічено збільшення податкового навантаження - з 42,8 %, який мав місце у Чехословаччині у 1989 р., до 48,5 % у Чехії та 48,1 % у Словаччині у 1993 р.
Досвід проведення перших етапів реформ у країнах Центральної та Східної Європи доводить, що основною метою їх проведення було не зниження загального рівня податкового навантаження, а забезпечення ста-більності та надійності податкового законодавства, максимальне наближення його до європейських зразків. Так, у цих країнах робота щодо формування якісно нового податкового законодавства була розпочата ще у 80-х роках. З початком ринкових перетворень це законодавство активно впроваджувалось у життя, проводилась постійна робота щодо роз'яснення принципів, змісту та його спрямованості. Дані заходи допомогли прийняттю стабільного та ефективного податкового законодавства, що в цілому співпало з початком економічного піднесення у цих країнах. Наприклад, у Польщі до кінця 1992 р. було подолано бар'єр закінчення рецесії та наступив етап прискореного економічного зростання.
Щодо України, то сьогодні немає однозначної оцінки важкості по-даткового тягаря. Ряд учених та державних діячів зазначають, що податкова система "не є надмірно жорсткою, рівень оподаткування не є надто великим і не перевищує середні показники в країнах з перехідною економікою".
Як аргумент автори наводять рівень податкового навантаження 1997 р., який становив 25,3 %. Проте одночасно наголошують на існуванні досить високого рівня потенційного податкового навантаження, коли при суворому дотриманні податкового законодавстварівень стягнень податків наближається до 40-42 % ВВП, що співставно з рівнем розвинених європейських країн. Думка учених стосовно значного податкового навантаження співпадає із оцінкою важкості податкового тягаря в Україні аналітиками Світового банку. За їхніми підрахунками, загальне податкове навантаження, включаючи відрахування у соціальні фонди, становить приблизно 35 % ВВП. Це підтверджує, що українські підприємства та громадяни несуть податкове навантаження, адекватне країнам із значно вищими рівнями прибутків та особистих доходів відповідно.
Проблема загострюється ще й тим, що близько половини економічно активних суб'єктів господарювання знаходиться в тіні і, як мінімум,
Loading...

 
 

Цікаве