WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Періодизація розвитку податків та оподаткування - Реферат

Періодизація розвитку податків та оподаткування - Реферат

постійного характеру дещо пізніше, але кожне реформування армії тодішньої Московії (як часто називали Росію у нас) супроводжувалося переглядом фінансової системи та реформуванням оподаткування. Введення у 1718 році Петром І подушного податку також було спричинене змінами у збройних силах. "Запровадження нової податкової системи було пов'язане з реформуванням армії, що передбачало створення нового регулярного війська, а також ліквідацію колишньої системи комплектування і забезпечення військ" [7]. Загалом, з кінця ХV століття до смерті Петра Великого Росія п'ять разів переживає досить різкі зміни у фінансовій системі, спричинені військовими витратами [6, 71].
Приблизно у той же час ідея постійних податків починає оволодівати всією Європою. Характерною рисою цих податків у Європі стає також те, що вони уже перестають бути тільки цільовими, а запроваджуються на загальні потреби.
Крім того, для постійного оподаткування вже не можна було обходитися відкупщиками та общинними збирачами, тому виникає мережа спеціальних державних установ. Верховна влада повністю бере в свої руки оподаткування. Розповсюдження відповідних процесів на теренах Європи тривало до середини ХІХ століття.
Виходячи з викладеного, можна стверджувати про існування другого етапу розвитку податків та оподаткування. Він тривав з ХV до ХІХ століття. У цей період податки набувають рис постійності та загальності. Якщо причиною виникнення податків була нестача коштів на фінансування захисту від зовнішнього ворога, то причиною їх закріплення на постійній основі стало реформування збройних сил і перехід до регулярної найманої армії. "Сучасна армія і сучасна податкова система - сіамські близнюки, нерозривно спаяні, нерозлучні, неподільні" [6, 66-67].
У ході цього періоду держави починають створювати спеціальні структури, які відповідають за організацію процесу стягнення. Однак податки ще не стають основним доходом держави, поки що поступаючись доменам і регаліям.
ХІХ - початок ХХ століття, ознаменовані бурхливим розвитком виробничих сил та, на цій основі, змінами в політичній системі суспільства, вносять свої корективи в оподаткування. І необхідно підкреслити, що вони є не менш революційними. Перш за все потрібно звернути увагу на те, що в більшості країн у цей період проходить або повне знищення, або суттєве обмеження монархії. Перехід від абсолютизму до представницької форми державного правління означав, що нова держава просто не може мати домен. Навіть при наявності значного майна у вибраних керівників, використання його частини на суспільні потреби є неможливим хоча б через те, що представницька влада була періодично змінюваною. Останнє ніяк не стимулює використання власного майна можновладців на потреби держави в окремі періоди. Казенне ж підприємництво прийшло в занепад через неефективність монополій, їх нездатність забезпечувати технічний прогрес, спричинену відсутністю серйозної конкуренції у відповідних галузях вироб-ництва. Це суттєво обмежило можливості акумуляції фінансових ресурсів через систему регалій. Разом з тим розширилися функції держави. Технічний прогрес вивільнив мільйони робітників. Армія голодних загрожувала соціальним вибухом. Крім забезпечення зовнішнього та внутрішнього (судового і поліцейського) захисту, постала проблема соціального захисту та соціального забезпечення населення. Посилення проявів циклічного характеру відтворення диктували необхідність державного регулювання економічних процесів. Усе це вимагало додаткових витрат на тлі скорочення доменеальних доходів і регалій. Єдиним вирішенням проблеми залишаються податки. Саме тому з ХІХ століття вони починають захоплювати домінуючі позиції серед державних доходів. У такому амплуа вони існують і донині. Розвитку податків сприяв ще й промисловий переворот, який стимулював зростання господарської діяльності та, на цій основі, диференціацію джерел доходів громадян (адже для оподаткування необхідна принаймні наявність об'єктів). Якщо до ХІХ століття можна було говорити лише про майнове та подушне оподаткування, то в наступний історичний період з'являються громадяни, що "спеціалізуються" на отриманні доходів з нових джерел: крім доходів від землі, значно зростають доходи від торгівлі, промисловості, домоволодіння, цінних паперів. З'являється цілий клас, який має джерелом існування заробітну плату. "Разом з цією диференціацією доходних джерел диференціюються і способи оподаткування..." [5, 63].
Саме в цей період особливо активно створуються апарати спеціальних державних служб, в тому числі й фіскальних. На нашу думку, цей факт можна знову пов'язувати ж таки з тимчасовістю представницьких можновладців. Адже кожна зміна політичного керівництва на перших етапах серйозно загрожувала ефективності та безперебійності роботи державної машини. У випадку з фіскальними службами це спричинювало перебої у фінансуванні державнихвитрат. Жодні політичні сили у будь-якій країні, що змінювали одна одну при владі, не були зацікавлені в цьому. Адже це суттєво впливало на термін їх владування та порушувало наявні меркантильні інтереси груп і окремих їхніх лідерів. Тому потрібно було створити незмінюваний (залежно від виборчого циклу) адміністративний апарат, завданням якого було б "оперативне та компетентне проведення в життя рішень будь-якої групи політичних лідерів - "обранців нації"" [8]. Це завдання, хоч і неповною мірою, вдалося вирішити на Заході. У країнах же Східної Європи (і особливо - у пострадянських) результати чергових виборів часто означають значні зміни в адміністративному апараті державної служби, в тому числі її фіскальних підрозділів. Та все ж такі факти можуть розглядатися як окремі випадки, що не мають вирішального впливу на основні тенденції в організації процесів державного управління та стягнення податків. Тому можна говорити про те, що найбільш загальні підходи до вирішення означених проблем однакові в різних сучасних державах.
Викладене дає підстави виділяти третій етап розвитку податків та оподаткування, що за часом початку припадає на ХІХ століття і триває донині. Його головною особливістю є перетворення податків на основний дохід державного бюджету та набуття ними регулюючих властивостей відносно соціально-економічних процесів, швидкий розвиток структурованої системи фіскальних служб.
Висновки. Таким чином, як видно з цієї короткої спроби історично-ретроспективного аналізу, періодизація розвитку податків та оподаткування не є вирішеною проблемою. У цій статті запропоновано лише один з підходів, що, на нашу думку, дещо систематизує історичний матеріал і дозволяє виділити найбільш загальні тенденції розвитку податків та оподаткування на основі характеристики трьох основних часових періодів.
Таблиця 1
Періодизація розвитку податків та оподаткування
Перспективи подальших досліджень. У подальшому ж необхідно застерегти від помилки дослідників прикладних аспектів оподаткування, які вважають історично-ретроспективний аналіз другорядним, а інколи і зайвим. Його здійснення та результати слугують перш за все вдосконаленню науково-теоретичної бази досліджень, без чого просто неможливе розв'язання прикладних проблем.
Література:
1. Буряковський В.В. та ін. Податки: Навчальний посібник. - Дніпропетровськ: Пороги, 1998. - С. 28.
2. Моммзен Т. История Рима. - Спб.: Лениздат, 1993. - С. 176.
3. Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - С. 8.
4. Ходский Л.В. Основы государственного хозяйства. - С.-Пб.: Типография М. Стасюлевича, 1901. - С. 29.
5. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. - Вып. 1. - М.: Типография Т-ва И. Д. Сытина, 1917. - С. 45.
6. Кулишер И.М. Очерки финансовой науки. - Вып. 1. - Петроград: Наука и школа, 1919. - С. 34-35.
7. Нечай Н. В. Нариси з історії оподаткування. - К.: Вісник податкової служби України, 2002. - С.84.
8. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия: Учебное пособие. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Издательская корпорация "Логос", 2000. - С. 7.
Loading...

 
 

Цікаве