WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Періодизація розвитку податків та оподаткування - Реферат

Періодизація розвитку податків та оподаткування - Реферат

заповнювали ті ніші, де приватна ініціатива ще не була проявлена. Таким чином, фактично здійснювалося державне сприяння народженню нових галузей виробництва, які потім викуповувалися приватними виробниками. Отриманий викуп також вважався одним з методів акумуляції доходів від регалій.
Однак з часом казенне підприємництво починає занепадати. Причиною стало те, що, як і в умовах будь-якої монополії, підприємства корони почали зменшувати темпи прогресивного розвитку. У зв'язку з останнім з'являється жорстка критика з боку громадськості щодо відсутності конкуренції у відповідних галузях виробництва. Саме відсутність конкуренції розглядається як основна причина зниження ефективності та занепаду цих галузей. Згадаймо, що саме на критиці казенного підприємництва було побудовано багато висновків класичної школи економічної науки. "Державі довелося відмовитися від своєї підприємницької діяльності, відійти в сторону, очистити шлях вільній ініціативі своїх підданих, довелося створювати торгівлю та промисловість, кредит та страхування "своєю відсутністю", неробством" [6, 48].
І тільки тепер ми бачимо, що серед основних джерел наповнення бюджету залишаються податки. Тобто основним доходом держави вони стали лише після відмови останньої від казенного підприємництва. У більшості держав Європи це сталося лише в останню третину ХІХ століття. До цього податки розглядалися як екстраординарний вид доходів, що не тільки не міг бути основним, а навіть засуджувався.
Але все ж таки податки існували. Тому цікаво проаналізувати шлях їхнього розвитку та роль у різні історичні періоди.
Сьогодні нам добре відомою є фраза, сказана Б. Франкліном: "Сплатити податки і померти повинен кожен". Та чи завжди сприймалася і пропагувалася така безумовність і невідворотність оподаткування? Перші податки виникли тоді, коли взагалі з'явилася людська цивілізація. "Їхня поява пов'язана з найпершими суспільними потребами"[3, 6]. Така теза є розповсюдженою сьогодні і слугує обґрунтуванням необхідності сплати податків. Однак повністю погодитися з цим твердженням не можна. Як було показано вище, перші суспільні потреби фінансувалися найчастіше не за рахунок податків. Протягом тривалого історичного періоду, до ХVIII-ХІХ століття, податки вважалися "необхідним злом, до якого доводилося вдаватися тимчасово, у вигляді винятку, в крайньому випадку..., коли ніяких інших способів покриття витрат не виявлялося"[6, 58]. Така думка панувала в більшості країн Європи аж до ХІХ століття. Вона ґрунтувалася на двох посиланнях:
1) самодержець як найбільший феодал мав у своїй власності землі і міг існувати разом з державою, яку очолював і представляв, за рахунок домен;
2) держава через своєю нерозвиненість просто не могла забезпечити постійне оподаткування.
"На перших порах держава слабка, немає у неї достатньо органів, їй нікому доручити стягнення податків і, усвідомлюючи своє безсилля, вона не наважується брати на себе таке завдання, знаючи, що своїми органами їй не дотягнутися до платника, а якщо і дотягнеться, то самі ці органи настільки ненадійні, що не гарантують надходження в казну необхідної суми" [5, 69].
Відомо, що найпершою функцією держави була функція захисту від зовнішнього ворога. Самодержці витрачали на це частину своїх доменеальних доходів, а також прийняті від громадян на знак поваги та вдячності добровільні дари і підносини. Останні фактично були першим прикладом солідарного фінансування громадських потреб.
Однак військові дії точаться практично безперервно. За офіцерську службу дворянам платять землями, у зв'язку з чим домени скорочуються. Потреба у фінансових ресурсах призводить до того, що дари самодержцям стають звичаєм і підносяться більш-менш регулярно, хоча стягуються вони винятково у скрутні часи та мають суворо цільове призначення. Завдяки все тієї же слабкості держави, вони все ще вважаються добровільними, оскільки вводяться за згодою станів. Хронічна нестача коштів у окремі періоди призводила до введення тимчасових податків королями в обхід громадськості, однак правилом це стало значно пізніше.
Таким чином, перші податки були тимчасовими, непостійними, періодично стягуваними на визначені цілі. Вони слугували лише допоміжним джерелом наповнення казни. Тому вище ми й не погодилися з тим, що їхня поява пов'язана з найпершими суспільними потребами. Точніше було б сказати, що вони з'явилися для покриття лише деякої нестачі коштів на фінансування перших суспільних потреб.
Така ситуація була характерна для держав Європи до середньовіччя, а точніше - до ХV століття. Тобто ми можемо виділяти перший етап розвитку податків та оподаткування - від давніх часів до ХV століття. На цьому етапі держави не мають постійного оподаткування, оскільки не мають достатнього управлінського апарату. У цей час "...держава не має фінансового апарату для визначення і збору податків."[3, 6]. Вона спочатку змушена задовольнятися лише дарами та час від часу використовувати тимчасові податки у найскрутніші моменти. Але у випадку використання цих тимчасових податків все, що вона може зробити, - це визначити загальну необхідну суму та доручити її збір общині. Хоча були й факти застосування "відкупщиків".
У середньовіччі ситуація кардинально змінюється. Виконуючи ту ж першу функцію охорони від зовнішніх ворогів, держави стикаються із значним зростанням масштабів воєнних дій. Суттєвий прогрес спостерігається і в озброєннях. Усе це робить неможливим оволодіння військовим мистецтвом у дворянських замках. Армія, заснована на зборі територіальних загонів, підпорядкованих відповідним дворянам, стає неефективною. Військова майстерність перетворюється з "благородного заняття" у професію. Остання є постійним і основним видом діяльності людини. Тобто всі ці обставини диктують необхідність регулярної найманої армії. Для її утримання потрібні і регулярні джерела доходів. Домени і регалії, хоч і давали основну частину фінансових ресурсівдержави того часу, однак залежали від природно-кліматичного середовища та господарських циклів. Їх потрібно було підсилювати чимось більш незалежним від форс-мажорних обставин, щоб забезпечити безперебійність фінансування армії - основи державної машини. Вибір падає на податки, оскільки четвертий вид масштабних доходів був просто невідомий. Вони ще не стають основним джерелом державних доходів, але набувають постійності. Вважається, що перший постійний податок з'явився у Франції в 1439 році. Своїм народженням він зобов'язаний королю Карлу VІІ. Ведучи затяжну війну, він видав указ, яким заборонив феодалам утримувати власне військо і у зв'язку з цим стягувати з селян довільні податки. Король узявся сам утримувати армію і на цю потребу ввів постійну подать із всього населення, включаючи феодалів. "Створення такої, хоч і невеликої, але постійної, королівської армії перетворює тимчасову taille (tallagium) у постійну подать..."[6, 65-66].
У Великій Британії аналогічні події сталися значно пізніше. Тільки в 1660 році парламент цієї країни дав згоду на введення постійного акцизу, право на стягнення якого закріплювалося за королем та його спадкоємцями довічно. "Це був викуп. Король отримував визначений постійний дохід замість колишніх платежів, землевласники ж, на яких покладався захист країни, звільнялися від нього і від інших повинностей, перенісши витрати на утримання війська на весь народ, в формі акцизу" [6, 63].
У східних слов'ян зв'язок оподаткування з воєнною організацією закріплюється навіть у назвах податків, з яких одночасно видно і цільове призначення коштів: "пищальні гроші" (на утримання стрільців. Його запровадження у 1550 році було пов'язане з переходом від дворянської кінноти в армії, якій платили землями, до найманої піхоти - пищальників (пищаль - вогнепальна зброя), пізніше перейменованих на стрільців, яким платили хлібом, сіллю та грішми); "ямчужні гроші" (ямчуга - селітра для виробництва пороху); "податі на городову та засічну справу (для будівництва укріплень); "полоняничні гроші" (для викупу військовополонених). Хоча в Московському князівстві ці податки набули
Loading...

 
 

Цікаве