WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості та недоліки оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні - Реферат

Особливості та недоліки оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні - Реферат

оподаткування, а пенсійні виплати будуть оподатковуватися на загальних підставах.
Таким чином, можна зазначити, що система оподаткування схеми недержавного пенсійного забезпечення через недержавний пенсійний фонд не є конкурентною з погляду оподаткування, оскільки податкові стимули для фізичних осіб недостатні як при сплаті пенсійних внесків, так і при отриманні пенсійних виплат.
У процесі дослідження даного напряму було виявлено ще ряд недоліків оподаткування фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні України.
У результаті проведеного аналізу основних нормативно-правових документів з'ясовано, що ряд з них мають суперечності:
1) підпункт 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" (як у чинній, так і новій редакції) не відповідає Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення" [6]. Зазначеним підпунктом встановлено, що не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку сума пенсійних внесків (страхових внесків, пенсійних вкладів), сплачена "за такого платника податку чи на його користь" особою-резидентом ("іншою ніж платник податку"), яка "визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами".
По-перше, слід відзначити відсутність визначення терміна "вигодонабувач" (бенефіціар) як у Законі "Про недержавне пенсійне забезпечення"(використовуються терміни - "вкладник", "учасник", "на користь учасника"), так і в Законі "Про податок з доходів фізичних осіб".
Беніфіціаром є особа, на користь якої надається гарантія [7]; юридична або фізична особа, на користь якої здійснюються довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за вексилем [8]; особа, якій призначено платіж або на користь якої відкрито акредитив [9]. Беніфіціар отримає спадщину, що оподатковується в разі смерті платника податку.
По-друге, якщо внески були сплачені "на користь" платника податку іншою особою, яка при цьому визначається вигодонабувачем, то стає незрозумілим - хто ж має право на отримання пенсійних виплат або, використовуючи термінологію Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", хто має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунку.
По-третє, якщо внески були сплачені "за платника податку" (це можливо, якщо наймана особа доручає роботодавцю здійснювати внески на недержавне пенсійне забезпечення за рахунок витрат на оплату праці такої найманої особи - наприклад, пп. 5.7.2 п. 5.7 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" [5]), то вигодонабувачем за такими внесками може бути лише ця наймана особа.
У свою чергу, використання зазначеної норми для організації "солідарних" пенсійних схем (пенсійні внески здійснюються роботодавцем на користь невизначених працівників з їхньою персоніфікацією на етапі виплат) суперечитиме Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення", яким передбачена персоніфікація пенсійних внесків, можливість пенсійних виплат лише на користь фізичних осіб-учасників недержавного пенсійного забезпечення;
2) виникла неузгодженість між новою редакцією пп. 4.2.4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" та пп. 5.6.2 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Обидві норми передбачають невключення до об'єкта оподаткування суми внесків роботодавця на недержавне пенсійне забезпечення. В обох випадках ця сума обмежується 15 % нарахованої роботодавцем суми місячної зарплати та граничним розміром доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги. Лише в Законі "Про податок з доходів фізичних осіб" з 01.01.2005 року цей граничний розмір визначатиметься безпосередньо в пп. 4.2.4 ("не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень"), а в законі "Про оподаткування прибутку підприємств" з набуттям чинності останніх змін - у вигляді посилання на пп. 6.5.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб". Обидві ці норми (пп. 4.2.4 та 6.5.1) є ідентичними, проте в разі зміни однієї з них, автоматично виникне суперечність між двома законами [3];
3) не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу (далі - ЗМОД) внески до Пенсійного фонду та виплати з Пенсійного фонду України, але в Законі про доходи нічого не зазначено про Накопичувальний фонд, який включено до солідарної системи оподаткування. Тобто щодо Накопичувального фонду податковий режим ще не виписано.
А якщо розмір суми збору на державне пенсійне страхування до ЗМОД перевищує законодавчо встановлену норму, що тоді відбувається з доходами фізичних осіб?
Слід звернути увагу на те, що не включається до ЗМОД сума збору на державне пенсійне страхування лише у розмірах, визначених Законом. На поставлене питання прямої відповіді в Законі немає. Але виходячи з логіки податку на доходи фізичних осіб, суму перевищення в такому разі слід розглядати як дохід фізичної особи. Зокрема, у разі сплати пенсійних внесків з суми, що перевищує максимальну граничну величину, платник - фізична особа - може отримати за бажанням кошти (повернути собі).
Проведене дослідження дозволяє зробити висновки:
1. Аналіз законодавчих актів з питань оподаткування доходів, отриманих від недержавного пенсійного забезпечення дозволяє стверджувати, що страхова схема недержавного пенсійного забезпечення має пільговий режим оподаткування на всіх етапах її функціонування. Але ці пільги не містять достатніх податкових стимулів для фізичних осіб та є непривабливими для внесків роботодавців-платників.
2. Норми чинних законодавчих актів щодо оподаткування системи недержавного пенсійного забезпечення є невзаємоузгодженими з іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у зазначеній сфері, потребують ще дослідження і доопрацювання.
3. Для суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення більш привабливими від послуг недержавних пенсійних фондів є схеми недержавного пенсійного забезпечення за допомо-гою страхової компанії або банку.
4. Потрібно створити єдину систему норм оподаткування послуг з недержавного пенсійного забезпечення, орієнтуючись на діючу систему оподаткування послуг з довгострокового страхуванняжиття.
Література:
1. Леонов Д.А. Оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні.­ http://www.uaib.com.ua/files/f1087889172.doc
2. Момотюк Л.Є. Роль недержавних пенсійних фондів у системі пенсійного забезпечення // Фінанси України. - № 5. - 2006. - С. 71-77.
3. Котляр Д. Недержавне пенсійне забезпечення в ЄС: корисний досвід та можливі висновки для України. http://www.parlament.org.ua/index.php?action=magazine&id= 9&ar_id=135&iar_id=126&as=2
4. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. № 889 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 37. - Ст. 308.
5. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р. № 334 // Урядовий кур'єр. - 1997. - № 105-106.
6. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 р. № 1057 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372.
7. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджено постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 639.
8. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затверджено постановою НБУ від 16.12.2002 р. № 508.
9. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджено постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22.
Loading...

 
 

Цікаве