WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості та недоліки оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні - Реферат

Особливості та недоліки оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Особливості та недоліки оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні
З 1 січня 2004 року діяльність з недержавного пенсійного забезпечення в Україні здійснюють такі фінансові установи, як недержавні пенсійні фонди, банки та страхові компанії. Однак, аналізуючи перспективи розвитку цієї діяльності в Україні, потрібно враховувати реальні витрати та доходи, які можуть понести або отримати суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення. Не останню роль у недержавному пенсійному забезпеченні під час оцінки ефективності послуг фінансових установ, які здійснюватимуть діяльність у цій сфері, буде відігравати система оподаткування [1].
Першими серед пострадянських країн, де найбільшого розвитку набули розробки у цій сфері, є Росія і Казахстан. Це праці таких науковців, як В.В.Босава, А.А. Нечай, О.Г. Морозова, А.З. Астапович. Серед українських учених і практиків над цією проблематикою активно працюють О.В. Гаряча, В.В. Гордієнко, Б.О. Зайчук, В.І. Кравченко, М.В. Лазебна. Учені аналізують нормативно-правову базу створення недержавних пенсійних фондів, механізм їхнього функціонування, досліджують зарубіжний досвід роботи недержавних пенсійних фондів [2]. Проте погано ще досліджені питання оподаткування суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення.
Для більшості громадян України система недержавного пенсійного забезпечення - відносно нове, а для декого навіть незнайоме поняття. Однак у багатьох країнах світу недержавне пенсійне забезпечення є важливою складовою в загальному компенсаційному пакеті соціального забезпечення працівника поряд із заробітною платою, преміями, бонусами за період праці, медичним страхуванням тощо.
Реформування моделей пенсійного забезпечення країн-членів Європейського Союзу (далі - ЄС) та становлення системи регулювання діяльності з додаткового (недержавного) пенсійного забезпечення на рівні інституцій ЄС збігається в часі зі схожими змінами в Україні. Ця схожість полягає як у спрямованості трансформацій у пенсійній сфері, так і у виборі інструментів вирішення проблем, що постали. Тому достатньо актуальним і цікавим видається окреслення основних процесів, що мають місце в ЄС та стосуються ролі й механізмів функціонування додаткових пенсійних схем на єдиному ринку країн-членів.
У країнах-членах Європейського Союзу надходження або виплати, пов'язані з пенсійним забезпеченням, можуть бути оподатковані або звільненні від оподаткування на одній з трьох стадій:
- здійснення пенсійних внесків;
- отримання інвестиційного доходу, доходу від капіталу;
- здійснення пенсійних виплат.
В основному виплати за договорами недержавного пенсійного забезпечення оподатковуються у будь-якому вигляді (цілою сумою, періодичні виплати), хоча й за різними ставками та можливими пільгами [3].
Існуюча сьогодні в Україні система оподаткування містить окремі норми щодо особливостей оподаткування схем недержавного пенсійного забезпечення. Найбільш повною є сукупність норм законодавчих актів із питань надання послуг із недержавного пенсійного страхування.
Внески на страхування життя будуть здійснюватися на пільгових умовах:
1) самими фізичними особами на власну користь (у межах 1,4 офіційного місячного прожиткового мінімуму на відповідний рік) та на користь їхніх родичів першого ступеня (в межах 0,7 офіційного місячного прожиткового мінімуму на відповідний рік) із віднесенням таких сум до податкового кредиту цієї фізичної особи по податку на доходи [4, пп. 5.3.5, 6.5.1];
2) підприємствами-роботодавцями (до 15 % від заробітної плати працівника, але не більше 6 000 грн на рік) з віднесенням цих внесків на валові витрати при обчисленні податку на прибуток підприємства [5, пп. 5.6.2].
Якщо внески на недержавне пенсійне страхування одночасно здійснюють і фізична особа, і її роботодавець, пільга для фізичної особи надається у межах граничної суми податкового кредиту за цими внесками, визначеними законом у першу чергу на суми, що фактично сплачені на користь цієї фізичної особи її роботодавцем [4, пп. 5.6.2].
Таким чином, і фізична особа, і її роботодавець стимулюються до придбання послуг страхових компаній з недержавного пенсійного страхування на етапі здійснення внесків.
Що стосується етапу виплат, то для фізичних осіб-бенефіціарів застосовується пільговий режим оподаткування страхових виплат недержавного пенсійного страхування [4, п. 9.8]. Зокрема, оподаткуванню підлягає лише 60 відсотків від суми виплати за звичайних обставин, а у випадку отримання виплат особою віком від 70 років або інвалідом І групи такі виплати повністю звільняються від оподаткування.
Таким чином, страхова схема недержавного пенсійного забезпечення має пільговий режим оподаткування на усіх етапах її функціонування. При цьому пільги надаються всім особам, задіяним у процесі недержавного пенсійного забезпечення через страхову компанію. Доцільно окремо зупинитися на питанні: "Наскільки суттєвими є пільгові стимули при оподаткуванні для платників-роботодавців та чи достатні стимули для фізичних осіб як при сплаті пенсійних внесків, так і при отриманні пенсійних виплат?"
У Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" будь-яких пільг для фізичної особи щодо самостійних додаткових добровільних внесків не передбачено, а оподаткування доходів з депозитних вкладів здійснюється на загальних підставах.
Можна зазначити, що з позиції роботодавця система пільг за пенсійними планами на банківських рахунках є більш гнучкою, оскільки не містить вартісного обмеження внесків на користь однієї особи, як це встановлено для схеми довгострокового страхування життя.
За допомогою недержавних пенсійних фондів у чинному законодавстві існують норми щодо оподаткування пенсійних фондів, однак ці норми не охоплюють усіх відносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
Щодо податкового стимулювання роботодавця, то до складу його валових витрат включаються "суми надходжень до пенсійних фондів, але не більше ніж чотири відсотки оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду" [5, 5.2.2], на відміну від внесків на довгострокове страхування життя та банківських пенсійних рахунків, для яких норматив пільгового оподаткування встановлено у розмірі 15 % від сукупного доходу відповідного працівника [1].
Аналізуючи законодавчі акти з питань оподаткування доходів, отриманих від недержавного пенсійного забезпечення, можна зазначити, що страхова схема недержавного пенсійного забезпечення має пільговий режим оподаткування на усіх етапах її функціонування. При цьому пільги надаються усім особам, задіяним у процесі недержавного пенсійного забезпечення через страхову компанію.
Надання платнику пільги у разі сплати ним внесків за свій рахунок на свою користь, на користь членів своєї сім'ї першого ступеня споріднення або у разі сплати внесків на користь платника членами його сім'ї першого ступеня споріднення здійснюється шляхом урахування цих сум у складіподаткового кредиту.
Разом з тим ринок недержавного пенсійного забезпечення зростає дуже повільними темпами, що, на думку експертів, пов'язано саме з оподаткуванням.
У чинному законодавстві існують норми щодо оподаткування пенсійних фондів, однак ці норми не охоплюють усіх відносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Наприклад, у системі оподаткування фізичних осіб (учасників пенсійного фонду) податком на доходи у спеціальному законодавстві (Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" [4]) взагалі відсутні норми щодо особливостей їхнього оподаткування. Відповідно внески до недержавних пенсійних фондів будуть здійснюватися за рахунок доходів фізичної особи після
Loading...

 
 

Цікаве