WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат

Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат


Надалі виробник ЛГВ видає ДПІ податковий вексель на суму акцизного збору, розрахованого з кількості спирту: 125000 л х 17,0 грн = 2 125,0 тис. грн.
За умови пред'явлення вказаних вище наряду, довідки ДПІ та податкового векселя з акцизного складу виробника спирту відвантажується 125 000 л спирту етилового на адресу виробника ЛГВ.
На підставі поданих заявок-розрахунків, при сплаті до бюджету 2 125,0 тис. грн акцизного збору, ДААК реалізує виробнику ЛГВ 1 млн шт. марок акцизного збору для маркування лікеро-горілчаних напоїв із вмістом спирту 25 % у тарі місткістю 0,5 л.
Фактично на виробничих потужностях виробника ЛГВ здійснюється виготовлення горілки із вмістом спирту 40 % із використанням марок акцизного збору, отриманих для маркування ЛГВ 25 %, а також частини нелегально отриманого спирту у кількості 75 000 л, оскільки для випуску 1 млн пляшок горілки у тарі місткістю 0,5 л необхідно витратити 200 000 л спирту етилового.
Реалізація незаконно виготовленої продукції до оптово-роздрібної торговельної мережі здійснюється опосередковано від імені СГД, діяльність яких містить ознаки фіктивності.
Застосування наведеної схеми приховування випуску горілки під виготовлення ЛГВ з вмістом спирту 25 % дозволить несумлінному платнику податку при реалізації 1 млн пляшок готової продукції ухилитися від сплати акцизного збору на суму 1 275,0 тис. грн (податкові зобов'язання зі сплати акцизного збору при реалізації горілки 40 % становлять 3,4 млн грн, а при реалізації ЛГВ 25 % - 2,125 млн грн).
2. Приховування випуску горілки для реалізації на внутрішньому ринку під експорт такої продукції.
У вказаному випадку виробник ЛГВ легально отримує спирт для виготовлення горілки та виписує податковий вексель на повну сплату акцизного збору. Однак при цьому не звертається до ДААК для придбання марок акцизного збору, а використовує для випуску горілки на внутрішній ринок підроблені марки.
Готова продукція у кількості, достатній для повного списання витрат отриманого спирту, оформлюється у митному режимі експорту на адресу підконтрольних нерезидентів. При цьому можливі такі варіанти: відвантаження на експорт під виглядом горілки рідини без вмісту спирту або штучне завищення кількості продукції при митному оформленні.
Податкові зобов'язання зі сплати акцизного збору, зазначені у податковому векселі, погашаються шляхом подання до ДПІ митних вантажних декларацій, які засвідчують експорт продукції, виготовленої з отриманого спирту.
Реалізація незаконно виготовленої продукції до оптово-роздрібної торговельної мережі також, як і у описаному вище випадку, здійснюється приховано від імені СГД, діяльність яких містить ознаки фіктивності.
Застосування наведеної схеми дозволяє випускати на внутрішній ринок горілку взагалі без сплати акцизного збору, що покриває вагомі витрати на транспортування та митне оформлення "уявної" продукції.
Наведені варіанти протиправної діяльності платників податків на практиці можуть використовуватися спільно, а також одночасно з легальним виготовленням партій лікеро-горілчаних напоїв при повній сплаті акцизного збору, що значно ускладнює їхнє викриття та попередження.
Проведений аналіз системи акцизного оподаткування лікеро-горілчаних напоїв дозволяє виділити та згрупувати встановлені обставини, використання яких може дозволити побудову аналогічних до розглянутих схем ухилення від сплати податку:
1. Недостатньо ефективна система контролю за експортом спирту етилового виробниками, що передбачає єдину відповідну функцію органів державної податкової служби - супроводження переміщення спирту до пункту пропуску через державний кордон. При здійсненні нагляду за експортом спирту жорсткому контролю повинен піддаватися не лише факт перетину спиртом державного кордону, оскільки вихід спирту за межі митної території України ще не є гарантією його доставки до визначеного за супровідними документами пункту призначення, а й сам зовнішньоекономічний контракт, підтвердження його легітимності, ідентифікація нерезидента та контроль за фактичним отриманням спирту покупцем.
2. Обмежена функція органів державної податкової служби щодо контролю за використання спирту етилового виробниками винопродукції. Впровадження безпосереднього нагляду за цільовим використанням спирту етилового у виробничому процесі, а такожвідповідної процедури погашення податкових векселів дозволить суттєво посилити стійкість системи адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої до ухилення від сплати податку.
3. Неврегульована ситуація на придністровському секторі українсько-молдавського державного кордону. Побудова якісної системи протидії контрабандному переміщенню товарів через кордон, що повинен включати в себе як захист вказаної дільниці інженерно-технічними засобами, так і усунення фактора корупції, дозволить припинити функціонування масштабних схем виводу спирту етилового з легального обігу.
4. Недостатньою мірою запобігання ухиленню від сплати акцизного збору виявляється і встановлена диференціація марок акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію вітчизняного виробництва за двома категоріями вмісту спирту - до 25 % за обсягом та більше 25 %. Впровадження такої диференціації на вміст спирту від 35 % до 40 % дозволила б припинити використання однієї з описаних схем ухилення від сплати податку.
5. Покращання потребує також чинна система контролю за експортом лікеро-горілчаних напоїв виробниками. При цьому внесення категорії товарів "лікеро-горілчана продукція" до переліку критеріїв ризику при здійсненні експорту товарів з митної території України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності дозволило б забезпечити безпосередній контроль за конкретною експортною операцією митними та податковими органами з можливістю експертного дослідження примірників товару відповідно до норм Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Наказом Державної митної служби України і Державної податкової адміністрації України від 12.07.2004 р. № 512/387. Такі несуттєві зміни до певних нормативних документів могли б на практиці відобразитись у припиненні використання схем "псевдо експорту" горілчаних напоїв.
На завершення проведеного дослідження необхідно відмітити про загалом позитивний напрям побудови системи адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої, який полягає у концентрації основної уваги на питаннях державного регулювання обігу спирту. Проте навіть у такій максимально ускладненій системі контролю залишається широке поле для зловживань з боку несумлінних платників податків. У зв'язку з наведеним напрошується основний висновок про необхідність більш тонкого підходу до побудови політики акцизного оподаткування, зокрема, визначенню ставок акцизного збору на спирт етиловий. Адже попит на лікеро-горілчані напої з великим вмістом спирту має нестандартну як для підакцизних товарів функцію, оскільки підвищення ціни на легально виготовлену горілку примушує певну категорію споживачів відмовлятися від її споживання на користь більш дешевої незаконно виготовленої продукції, що, в свою чергу, негативно відображається на здоров'ї населення. Тому раціональна система адміністрування акцизного збору повинна включати в себе також дієві соціальні програми регулювання попиту на лікеро-горілчані напої.
Література:
1. Синельников-Мурылев С., Кадочников П. Налоговая реформа в России: проблемы и решения / Научные труды № 67Р. - Т. 1. - М.: ИЭПП, 2003. - 395 с.
2. Неясное будущее Молдовы: Доклад Крайсис Групп № 175 Европа от 17.08.2006 г. // www.crisisgroup.org
3. Интервью Крайсис Груп, EUBAM, Одесса, май 2006 г. // www.crisisgroup.org
4. Нормативно-правові акти з питань оподаткування акцизним збором - http://rada.gov.ua/
Loading...

 
 

Цікаве