WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат

Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат

одержувач, що дозволяє уникнути сплати митних зборів в Україні. Товари прямують у Придністров'я автомобільним або залізничним транспортом, але незабаром після прибуття реекспортується на Україну або перевозиться через внутрішній кордон до Молдови. Оскільки реекспорт здійснюється незаконно, через поля і річки або за допомогою підкупу прикордонників, імпортери не платять українських або молдавських імпортних мит і податку на додану вартість, одержуючи великі прибутки [2, с. 6]. За оцінками спостерігачів ЄС, на кордоні тільки за сім місяців внаслідок однієї лише контрабанди морожених курчат бюджет України недоотримав ? 35 млн [3].
У наближенні до питання незаконного відчуження та обігу спирту, описана в наведеній Доповіді схема може бути впроваджена так.
Статтею 5 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 18-92 "Про акцизний збір" передбачено, що операції з експорту (вивезення за межі митної території України) підакцизних товарів не є об'єктом оподаткування.
Припустимо, що певний обсяг спирту, призначений до виводу з легального обігу, оформлюється спиртовим заводом у режимі експорту на адресу суб'єктів господарювання Придністров'я або більш віддалених країн, з якими наявне поромне сполучення з Іллічівського морського торговельного порту.
При відвантаженні такого спирту акцизний збір не справляється, а супроводження переміщення спирту здійснюється лише до пункту пропуску через державний кордон (пункт 1 постанови КМУ від 16.12.2004 р. № 1689 "Про забезпечення транспортування спирту етилового, коньячного і плодового у супроводженні представників органів державної податкової служби").
З моменту засвідчення вивезення товару митною вантажною декларацією спиртовий завод має право на застосування пільги зі сплати акцизного збору з обсягу відвантаженого спирту. Результатом цього етапу схеми є отримання зацікавленими особами певного обсягу спирту без сплати акцизного збору, а також припинення дії державної системи контрою за обігом підакцизних товарів.
Наступним етапом схеми є накопичення партій спирту на території Придністров'я. При цьому заявлений в Україні напрям реалізації товару, який направляється морським шляхом через Іллічівський морський торговельний порт, змінюється і спирт через територію Молдови також переміщується до Придністров'я.
Далі використовуються напрями контрабандного переміщення товарів через придністровський сектор українсько-молдовського кордону, партії спирту переміщуються назад на територію України. Вказана дільниця державного кордону досить "прозора" у зв'язку з відсутністю захисту інженерно-технічними засобами, при цьому більше ніж 300 польових доріг залишаються поза полем зору прикордонних і митних органів, що дозволяє правопорушникам легко обходити прикордонний контроль та митні пости.
Таким чином, користуючись прогалинами в організації безпеки державного кордону, а також урізаним контролем за експортом спирту, який обмежується лише питаннями фізичного супроводу вантажу до пунктів митного контролю, ділки "тіньового бізнесу" можуть виводити з-під системи державного контролю партії спирту етилового, несучи при цьому витрати тільки на транспортне забезпечення та прохід державного кордону, які непомірно нижчі, ніж відповідні суми акцизного збору за умови легального придбання товару.
Додатково до наведеної схеми можна розглянути ще один варіант виводу спирту етилового з легального обороту.
Чинними нормативно-правовими актами з питань адміністрування акцизного збору обмежено функцію контролю податковими органами використання спирту етилового при виготовленні винопродукції.
Так, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не передбачено створення акцизних складів на підприємствах - виробниках вино продукції, а постанова КМУ від 23.08.2005 р. № 796 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції" визначає спрощену процедуру погашення податкових векселів, виданих виробниками винопродукції при отриманні спирту етилового (підставою для погашення векселедержателем податкового векселя є лише довідка векселедавця (виробника винопродукції) про цільове використання спирту етилового).
Безпосередній державний контроль за обігом спирту, відпущеного зі спиртового заводу на адресу виробника вино продукції, закінчується в момент його доставки у супроводженні представників податкової служби до спиртосховищ споживача.
Таким чином, з метою отримання певного обсягу спирту без виникнення зобов'язань зі сплати акцизного збору до бюджету достатньо від імені виробника винопродукції (первинного виноробства) оформити документально неіснуючі у природі операції з придбання певної кількості сусла, витрат спирту на виготовлення виноматеріалів, а також реалізації готових виноматеріалів. Така схема виводу спирту етилового з легального обігу має свої особливості, пов'язані з сезонним характером первинного виноробства.
Нарешті, за результатами розгляду варіантів побудови механізмів незаконноговідчуження спирту етилового, можливо перейти до опису схем ухилення від сплати акцизного збору безпосередньо підприємствами-виробниками горілки та лікеро-горілчаних напоїв.
Специфіка акцизного збору на алкогольні напої полягає в тому, що цей податок встановлюється на фізичний обсяг реалізації товарів виробниками, а у даному випадку - на використання певного обсягу сировини - спирту етилового, при отриманні якого одразу розраховуються податкові зобов'язання.
Крім того, як уже зазначено, відносно алкогольних напоїв державна система контролю за обігом підакцизних товарів запроваджує ще один важливий елемент протидії ухиленню від сплати податку - обов'язкове маркування готової продукції марками акцизного збору, які щодо лікеро-горілчаних напоїв мають диференціацію за ознаками місткості тари, а також за двома категоріями вмісту спирту етилового - до 25 % за обсягом і більше 25 %.
Отже, враховуючи, що суть будь-якої схеми ухилення від сплати акцизного збору вітчизняними виробниками алкогольних напоїв полягає у прихованому випуску та реалізації товару, можемо дослідити можливі напрями протиправної діяльності несумлінних платників податків, узагальнені на малюнку 1.
Для спрощення аналізу розглянемо два основні варіанти та можливості їхньої подальшої інтерпретації.
1. Приховування фактичного випуску горілки під виробництво лікеро-горілчаних напоїв з вмістом спирту 25 %.
Детальне вивчення встановлених норм щодо маркування алкогольних напоїв виявляє суттєві перспективи для зловживань з марками акцизного збору. Наведені вище ознаки диференціації визначають, що на лікеро-горілчані напої з вмістом спирту від 25 % і більше встановлено один тип марок акцизного збору, а це, в свою чергу, дозволяє використовувати марки, придбані для маркування лікеро-горілчаних напоїв з вмістом спирту 25 % (сплата акцизного збору при отриманні марок здійснюється у розрахунку 2,125 грн (17грн х 0,5л х 25 %) на одну пляшку місткістю 0,5 л) для виготовлення горілки з вмістом спирту 40 % (сплата акцизного збору повинна здійснюватися у розрахунку 3,4 грн (17грн х 0,5л х 40 %) на одну пляшку місткістю 0,5 л).
Уявний виробник лікеро-горілчаних напоїв (далі - виробник ЛГВ) отримує в органі державної податкової служби за місцем реєстрації (далі - ДПІ) довідку про обсяги і мету використання спирту, припустимо, для виготовлення 1 млн пляшок ЛГВ з вмістом спирту 25 % в тарі місткістю 0,5 л, відповідно, у кількості 125 000 літрів.
На вказану кількість спирту подається заявка в департамент адміністрування акцизного збору та контролю за обігом підакцизних товарів (далі - ДААК), яким видається відповідний наряд.
Loading...

 
 

Цікаве