WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат

Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат

567 встановлено диференціацію марок акцизного збору на алкогольні напої вітчизняного виробництва за ознакою виду продукції - виноробна чи лікеро-горілчана та, відносно останньої, за ознаками вмісту спирту етилового (до 25 % і більше) і місткості тари.
Порядок нарахування податкових зобов'язань зі сплати акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію відповідає загальній процедурі та визначений законом для місячного звітного періоду. Відповідно до норм Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом ДПА України № 111 від 19.03.2001 р., платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, розрахунок подається до органів державної податкової служби за місцем реєстрації.
Порядок сплати до бюджету акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію є специфічним та являє собою результат тривалого пошуку ефективного способу протидії ухиленню від сплати податку. Через постійне внесення змін до численних нормативно-правових актів, які регулюють питання обігу спирту та алкогольних напоїв, процедура є досить складною та заплутаною.
Так, відповідно до частини 4 Закону України від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР встановлено загальне правило, за яким українські підприємства-виробники, що реалізують алкогольні напої, сплачують акцизний збір до бюджету на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації продукції. При цьому частиною 20 статті 7 Закону визначено, що до отримання суб'єктом підприємницької діяльності спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком, який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя, сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції. Таким чином, розрахунок за податковими зобов'язаннями по акцизному збору, які виникнуть у майбутньому при реалізації лікеро-горілчаної продукції, перенесено у часі на момент отримання спирту етилового (сировини) з акцизного складу спиртового заводу.
Ця норма законодавства доповнюється вимогами пункту 6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2002 р. № 1266, згідно з яким дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу спиртового заводу видається лише за умови сплати акцизного збору із спирту, що повинен бути переданий, грошима або забезпечення його сплати податковим векселем, авальованим банком.
Нарешті, Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 111 сплату акцизного збору на лікеро-горілчані напої додатково прив'язано до моменту отримання марок акцизного збору. Так, пунктом 6.3 положення встановлено, що суб'єкти підприєм-ницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований за податковим векселем для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню марками акцизного збору, сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору протягом не більше 90 календарних днів від дня видачі векселя.
Враховуючи, що акцизний збір справляється виходячи з фізичного обсягу сировини, використаної для виготовлення лікеро-горілчаних напоїв, значну увагу в системі адміністрування податку приділено державному регулюванню обігу спирту та готової продукції.
Так, статтею 2 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт, виробничі приміщення на території підприємства, де суб'єктом підприємницької діяльності виробляється горілка та лікеро-горілчані вироби, його складські приміщення, вважаються акцизним складом. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби України за місцем розташування акцизного складу.
Функції представників органу державної податкової служби на акцизному складі полягають у здійсненні постійного безпосереднього контролю за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового, горілки, лікеро-горілчаних виробів і сплати акцизного збору з них.
Постановою КМУ від 16.12.2004 р. № 1689 "Про забезпечення транспортування спирту етилового, коньячного і плодового у супроводженні представників органів державної податкової служби" запроваджено жорсткий контроль за обігом спирту етилового з моменту відвантаження його із спиртозаводу до місця призначення (споживання).
Таким чином, на сьогодні в Україні побудовано якісну багаторівневу систему адміністрування акцизного збору на горілку та лікеро-горілчані напої, яка повинна забезпечувати повноцінну протидію ухиленню від його сплати до бюджету, а також захист від обігу на споживчому ринку України неякісних і підроблених товарів.
Для більш повного розкриття теми даної роботи щодо аналізу системи адміністрування акцизного збору на горілчані напої стосовно стійкості до проявів опортуністичної поведінки економічних агентів, розглянемо можливі ситуації ухилення від сплати податку підприємствами лікеро-горілчаної галузі.
Як зазначено вище, особливу увагу органів державної податкової служби при адмініструванні акцизного збору на горілку спрямовано на забезпечення безпосереднього контролю за відпуском спирту етилового спиртовими заводами, повнотою його отримання виробниками горілки та подальшим використанням у виробничому процесі.
Враховуючи, що виробити готову продукцію без використання спирту етилового не можна, а сировина потрібної якості може бути виготовлена тільки на державних спиртових заводах, первинною та основною проблемою, якапостає перед несумлінним платником податку, що має намір здійснювати випуск і реалізацію горілки без сплати акцизного збору, - виступає питання забезпечення виробничого процесу спиртом поза встановленою державою процедурою контролю.
З огляду на це цілком виправданим і логічним є зсув пріоритету у здійсненні адміністрування акцизного збору на горілку та лікеро-горілчані вироби до питання контролю за фізичним обсягом відвантаження спирту (сировини) його виробниками.
Розглянемо можливі варіанти ухилення від встановленої системи державного регулювання обігу спирту з метою виводу його з легального обороту для подальшого використання у "тіньовому" секторі лікеро-горілчаної галузі.
Хоча описана вище система адміністрування податку і виглядає досить ефективною, складність і взаємна неузгодженість численних нормативно-правових актів з питань справляння акцизного збору залишає значне поле для зловживань.
Як це не дивно, але найбільш великі можливості для нелегального отримання вітчизняного спирту виробникам лікеро-горілчаних напоїв залишає проблема контрабандного ввезення товарів через Придністровський сектор українсько-молдовського державного кордону.
Докладно питання використання "прозорого" кордону України та Молдови у "тіньових" схемах обігу товарів розглянуто у Доповіді Крайсіс Груп № 175 Європа від 17.08.2006 р. "Неясне майбутнє Молдови".
Зокрема, спеціалістами некомерційної незалежної міжнародної організації (Міжнародна група із запобігання кризам - Крайсис Груп) зазначається, що основним джерелом доходу Придністров'я є контрабандні операції, звичайно у формі реекспорту. Як правило, товари прямують з довколишніх українських портів Одеси і Іллічівська в Придністров'я, яке указується в митних деклараціях як їхній
Loading...

 
 

Цікаве