WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат

Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої - Реферат


Реферат на тему:
Оптимізація адміністрування акцизного збору на лікеро-горілчані напої
Ще наприкінці 19 століття фінансовою наукою було сформульовано визначення податкової системи, її функцій, порушено питання про ефективність. Виходячи з домінуючої фіскальної функції, ефективність визначалася двома факторами: повнотою виявлення джерел доходу з метою обкладення їх податками та мінімізацією витрат зі стягнення податків. У подальшому поставлено питання про переборення суто фіскального характеру податків, сформовано ідею про їхню стимулюючу функцію. Під час розвитку податкової системи кожна країна шукала відповіді на ці запитання. Однак і на сьогодні будь-яка з розвинених країн не може повністю стверджувати про завершення пошуків гармонійного поєднання фіскальної та стимулюючої функцій податку.
У демократичному суспільстві узагальнений критерій ефективності податкової системи - сприяння всебічному соціально-економічному розвитку суспільства в інтересах його громадян. Ефективна податкова система - це система, здатна рівнозначно виконувати фіскальну та стимулюючу функції. Її створення - фундаментальне випробування для будь-якої держави, що пояснює неухильну увагу до теоретичних і практичних проблем оподаткування, характерну економічній науці усього світу.
У національних умовах труднощі, об'єктивно притаманні вирішенню фіскальних проблем, набагато складніші. Загальна соціально-економічна криза, необхідність вирішення термінових завдань стали причиною ряду прорахунків при визначенні податкової політики. У зв'язку з цим закономірний інтерес науковців до проблем вітчизняного оподаткування. У роботах В.Л. Андрущенка, Е.А. Бойко, О.Д. Василика, М.І. Вдовиченка, В.П. Вишневського, Т.А. Власенко, О.Д. Данілова, М.Я. Дем'яненко, І.В. Грищенко, В.С. Загорського, С.І. Іловайського, П.В. Мельника, В.М. Опаріна, В.М. Федосова та інших висвітлюються різні його аспекти, робляться висновки, що мають велике теоретичне та практичне значення.
Віддаючи належне цим напрацюванням, потрібно зазначити, що і сьогодні діюча в Україні податкова система - одна з серйозних суперечностей між суспільством і державною владою. Це потребує продовження теоретичних досліджень, їхнє доповнення аналізом фактичного стану оподаткування з метою визначення напрямів його вдосконалення.
У означеному напрямі, на нашу думку, особливої уваги заслуговує питання дослідження системи акцизного оподаткування. Крім значної фіскальної ролі, акцизи також виконують важливу регулюючу функцію, підвищуючи ціну товарів, надмірне споживання яких не є суспільно оптимальним [1, с. 138]. Зокрема, акцизи на спирт та алкогольні напої можуть виконувати роль податку обігу, знижуючи їхнє споживання і тим самим обмежуючи негативний вплив на загальну тривалість життя. Тому щодо акцизного збору на алкоголь завдання вдосконалення системи оподаткування набуває великої складності, оскільки в цьому випадку критерієм ефективності стає рівнозначне поєднання фіскальної, стимулюючої та регулюючої функцій.
В умовах вітчизняної економіки акцизний збір на алкогольну продукцію є важливим джерелом бюджетних доходів. Можливість стягнення акцизів на алкоголь за високими ставками обумовлено низькою собівартістю виробництва основних видів продукції з високим вмістом спирту. Однак ці обставини також вимагають побудови надійного механізму державного контролю за обігом спирту та лікеро-горілчаних напоїв із метою попередження їхнього виробництва та реалізації без сплати до бюджету акцизного збору, а також підпільного виготовлення з сировини, що становить загрозу життю та здоров'ю громадян.
Як показує динаміка внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподатку-вання акцизним збором, законодавча та виконавча гілки влади, починаючи з 1992 року, постійно шукають оптимальну систему адміністрування акцизів. При цьому найбільша увага приділяється питанням державного регулювання сфери виробництва та обігу спирту і лікеро-горілчаних напоїв. Незважаючи на це, сьогодні зберігається тенденція до масштабного ухилення від сплати податків у цій галузі, що пов'язано як із загальною недосконалістю системи примушування до виконання законів, так і з неповною відповідністю системи адміністрування акцизного збору проявам опортуністичної поведінки економічних агентів. Наведені обставини зумовили вибір теми даного дослідження.
В Україні основою державної політики у сфері оподаткування акцизним збором лікеро-горілчаних напоїв є державна монополія на виготовлення та реалізацію спирту етилового, який є основою для їхнього виготовлення. Частиною першою статті 2 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), біоетанолу, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, коли у них є ліцензія.
Ця норма законодавства виступає основою функціонування всієї системи адміністру-вання акцизного збору на лікеро-горілчані вироби. Розглянемо базисні принципи її побудови щодо контролю за справлянням податку під час виготовлення та обігу вітчизняної продукції.
Статтею 2 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" визначено, що платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних напоїв.
Об'єкти оподаткування акцизним збором встановлено статтею 3 Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 18-92 "Про акцизний збір" - це обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (у нашому випадку лікеро-горілчаної продукції).
Акцизне оподаткування в Україні не є каскадним. Відповідні норми передбачено пунктом б статті 3 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 18-92, згідно з яким не є об'єктом оподаткування обороти з реалізації (передачі) товарів для подальшого виробництва підакцизних товарів, а також підпунктом в) пункту 2 статті 3 Закону України від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР, згідно з яким не є об'єктом оподаткування обороти з реалізації (передачі) української сировини, що використовується для виробництва підакцизних товарів.
Законом України від 07.05.1996 р. № 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" затверджено специфічні ставки акцизного збору на спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 % об'єму, менше 80 % об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої у єдиному розмірі 17 грн за 1 л 100 % спирту.
Важливим елементом системи адміністрування акцизного збору на алкогольні напої є марки акцизного збору. У 1995 році з метою запобігання ухиленню від сплати акцизного збору, який встановлено на алкогольні напої та тютюнові вироби, обігу на споживчому ринку України неякісних і підроблених товарів, Указами Президента України від 12.07.1995 р. №609/95 "Про марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби", від 18.09.1995 р. № 849/95 "Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби" було запроваджено процедуру обов'язкового маркування алкогольних напоїв, призначених до розповсюдження на території України, марками акцизного збору.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР, марка акцизного збору - це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Статтею 7 вказаного закону, а також нормами Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 23.04.2003 р. №
Loading...

 
 

Цікаве