WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування та функціонування спеціалізованих небанківських фінансових установ - Реферат

Оподаткування та функціонування спеціалізованих небанківських фінансових установ - Реферат


Реферат на тему:
Оподаткування та функціонування спеціалізованих небанківських фінансових установ
У процесі переходу вітчизняного фінансового сектора від планової до ринкової системи господарювання відбулась децентралізація фінансової системи з утворенням спочатку дворівневої банківської системи, а згодом і появою небанківських фінансових інститутів. У процесі реформування національної економіки України особливо швидкими темпами розвивається банківська система. Так, станом на 01.01.04, за даними НБУ, в Україні нараховується 179 банків, але нині на стадії ліквідації перебуває 20 комерційних банків. На початок цього року обсяг "чистих" активів банківської системи становив 100 356 млн грн, зростання, порівняно з минулим роком - на 57, 1 %. В основному воно відбулося за рахунок зростання обсягів кредитних операцій, частка яких становить 69,9 % усіх активів [12]. На сьогодні в Україні банківська система значно випереджає небанківські фінансові установи за розмірами залучених коштів, величиною наявних активів, кількістю клієнтури і захопленої частки фінансового ринку, отже, з'являється проблема витіснення банками небанківських фінансових установ. А загальною тенденцією розвитку ринку фінансових послуг у розвинених країнах світу, починаючи з 1970-х років, є, навпаки, значне посилення даного сектора фінансової системи. Небанківські фінансові установи суттєво потіснили комерційні банки в акумуляції заощаджень і стали важливими постачальниками позикового капіталу - їм належить 40 % світових фінансових активів [9]. У країнах Центрально-Східної Європи зберігається тенденція, аналогічна українській: домінування банківської системи у структурі фінансового сектора (на банківську систему Польщі припадає 86 % фінансових активів, Чехії - 85 %, Словенії - 78 %) [10]. Важливу роль в оцінці ефективності послуг фінансових установ відіграє система оподаткування. Механізм оподаткування операцій різних небанківських фінансових установ має свої особливості і прямо впливає на розвиток тієї чи іншої установи даного сектора. Знайшовши оптимальну систему механізму оподаткування небанківських фінансових установ, можна стимулювати подальший розвиток даного сектора фінансового ринку і підвести його до межі гідного конкурента банківських структур на вітчизняному просторі фінансових послуг.
Проблема вивчається та розробляється вітчизняними науковцями вже досить тривалий час. Серед українських вчених, що займаються вивченням проблем оподаткування небанківських фінансових установ в Україні, слід виділити таких, як О. Данілов, Л. Клюско, В. Ходаківська, Б. Горбанський, Н. Харченко, Н. Слов'янська, Д. Леонов та ін.
Об'єктивна необхідність удосконалення механізму оподаткування небанківських фінансових установ в Україні з метою зміцнення їх позицій, збільшення величини залучених грошових коштів населення і підкріплення, таким чином, їх фінансової основи в даному секторі, забезпечення захоплення більшого простору на фінансовому ринку та створення засад ефективної взаємодії небанківсьих фінансових інститутів з вітчизняним банківським сектором для забезпечення динамічного розвитку ринку фінансових послуг і зумовила проведення даного дослідження.
Основна мета дослідження полягає в характеристиці сучасного стану небанківського сектора в Україні, розгляді особливостей їх оподаткування згідно з існуючим законодавством та вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму стягнення податків з фінансових небанківських установ.
В Україні небанківський фінансовий сектор представлений такими установами, як страхові компанії, кредитні спілки, інститути спільного інвестування, державні і недержавні пенсійні фонди, ломбарди, благодійні фонди, довірчі товаривства, лізингові та факторингові компанії та інші кредитні та гарантійні установи. Основними напрямами їх діяльності є залучення коштів населення та підприємств, випуск власних цінних паперів, продаж страхових полісів, кредитування, надання факторингових і лізингових послуг.
Найпоширенішими в Україні є страхові компанії, кількість яких сягає 300. Загальні резерви усіх українських компаній в 2000 році становили 959 млн грн, а в 2003 році вони вже сягнули 2 млрд грн. Але лише 20 страхових організацій мають великі активи, переважна ж частина страховиків не виконують своїх економічних функцій, так як більшість з них створена великими фінансово-промисловими групами для оптимізації своїх платіжних схем і зниження податкового навантаження [7]. Потребує додаткового розвитку система страхування життя та здоров'я. Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить лише 0, 05 %, при тому, що населення України становить 7 % населення Європи. Якщо в розвинених країнах застраховано 90-95 % ризиків, то в Україні цей показник лише - 10 %. У Законі України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 року було переглянуто норми статутного фонду страхових компаній. Відтепер мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається будь-якими видами страхування, крім страхування життя, встановлюється в сумі 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн євро. До цього моменту існував рівень статутного фонду - 100 тис. екю. Дане нововведення спричинило зменшення учасників страхового ринку, але підвищилась надійність надання страхових послуг. Все ж таки це стало і перешкодою для виходу на страховий ринок нових компаній, причиною цього є відсутність потрібного стартового капіталу [12]. У структурі небанківського фінансового сектора в Польщі провідна роль належить страховим компаніям. У 2002 році їх активи становили 13 млн 328 тис. євро (6,5 % від ВВП). За 2000 рік Польща отри-мала 5,2 млрд дол. страхових премій [10].
Ще одним видом небанківських фінансових інститутів є недержавні пенсійні фонди (НПФ). На початку поточного року було прийнято Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Згідно з цим законом статутний фонд такого фонду повинен бути не менший 300 тис. євро. Пенсійна реформа в Україні просунулася ще на крок уперед - у реєстрі фінансових установ з'явилися чотири недержавні пенсійні фонди (НПФ). Відсутність законодавства, що регламентує податкові пільги учасників НПФ, і затримка в появі основної ланки системи - адміністраторів, які займаються безпосередньо укладанням договорів і обліком учасників фондів, є першочерговими стримуючими факторами створення надійної системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Великобританія характеризується значним розвитком НПФ. У 1999 році вони володіли 34 % акцій англійських підприємств, їхні активи становили 1445 млрд дол. (104 % від ВВП) [8]. Система недержавного пенсійного забезпечення в Польщі почала створюватися на початку 1999 року, відповідно до неї пенсійні відрахування із заробітної плати йшли на особові рахунки, а не до загального пенсійного фонду. Щорічно 2-3 % ВВП країни спрямовується до приватних пенсійних фондів, які за обсягом активів посідають друге місце після страхових компаній середпольських інституційних інвесторів [7].
На нашу думку, найкращі перспективи в Україні
Loading...

 
 

Цікаве